Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Заїки В.М. (головуючий)

Ніколової Б.Ю., Ніколаєвої В.М.

при секретарі Гриньовій А.М.

з участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Волочиського районного суду від 06 квітня 2009 року цивільну справу № 22ц-1069 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні гаражем та за позовом ОСОБА_4 до Волочиської державної нотаріальної контори, виконавчого комітету Волочиської міської ради, третя особа – ОСОБА_5, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на гараж та свідоцтва про право на спадщину за законом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_5 зазначала, що після смерті її чоловіка – ОСОБА_7 вона успадкувала все його майно в тому числі і гараж по АДРЕСА_1 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом та свідоцтво про право власності на гараж. Проте відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зайняли належний позивачці гараж, замінили замки та не допускають її до гаража, чим створюють перешкоди у користуванні гаражем. Тому ОСОБА_5 просила суд усунути перешкоди у користуванні гаражем, зобов’язавши відповідачів забрати з нього належні їм речі і передати їй ключі від гаража.

ОСОБА_4 у позові до Волочиської державної нотаріальної контори, виконавчого комітету Волочиської міської ради просила суд визнати недійсними свідоцтво про право власності на гараж від 05.09.1997 р. видане на ім’я ОСОБА_8 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.08.2008 р.

Вказувала, що спірний гараж був побудований її батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер, не оформивши право власності на гараж. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, з якої грошові внески прийняв її брат, особисті речі, предмети побуту, меблі та інші речі - ОСОБА_4 її мати ОСОБА_9 та сестра ОСОБА_6, як спадкоємці першої черги за законом залишили собі, чим фактично прийняли спадщину, оскільки на час смерті батька проживали з ним. Спірний гараж мали успадкувати ОСОБА_4, ОСОБА_6 та їх мати ОСОБА_9, проте право власності на гараж вони не оформили, а гаражем продовжували користуватися і надалі. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9. При зверненні щодо оформлення права власності на гараж ОСОБА_4 стало відомо, що 05.09.1997 р. було видане свідоцтво про право власності на гараж на ім’я померлого батька, а 05.08.2008 р. дружині її померлого брата ОСОБА_7 – ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом до складу якої входить і гараж. В 1997 р. не могло бути видане свідоцтво про право власності на гараж на ім’я ОСОБА_8, який помер в 1991 р. Тому ОСОБА_4 просила суд задовольнити її позов.

Вказані позови об’єднані в одне провадження.

рішенням Волочиського районного суду від 06 квітня 2009 року в позові ОСОБА_4 до Волочиської державної нотаріальної контори, виконавчого комітету Волочиської міської ради, третя особа ОСОБА_5, про визнання недійсними свідоцтва про право про право власності на гараж та свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено.

Постановлено задоволити позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні гаражем по АДРЕСА_1 зобов’язавши ОСОБА_4 та ОСОБА_6 забрати з нього свої речі та передати ключі від гаража ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Волочиського районного суду від 06 квітня 2009 року, а справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається, що рішення суду постановлене з порушенням норм процесуального права, ст.ст. 212, 213 ЦПК України. Суд не взяв до уваги докази фактичного прийняття ОСОБА_4 та її матір’ю спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 У рішенні суду зазначено, що свідоцтво про право власності на гараж видане на підставі діючого на той час наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995 р. (z0031-96) , проте вказаним наказом затверджені Правила державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб. Крім того, свідоцтво про право власності на гараж в 1997 році не могло бути видане на ім’я ОСОБА_8, оскільки він помер у 1991 році. Спірний гараж перебував у спільній сумісній власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9, тому після смерті ОСОБА_8 не могла відкритися спадщина на весь гараж.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній мотивів.

ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнала, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

ОСОБА_6, представник виконавчого комітету Волочиської міської ради, представник Волочиської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_8 ОСОБА_7 прийняв частину спадщини і йому було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 проти прийняття спадщини ОСОБА_7 не заперечували, до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини не зверталися і не вказали поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини. ОСОБА_5, як спадкоємець після смерті ОСОБА_7 не погоджується на внесення змін до його свідоцтва про право на спадщину за законом . Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 серпня 2008 року ОСОБА_5 успадкувала спірний гараж по АДРЕСА_1 і зареєструвала його на своє ім’я. Свідоцтво про право власності на гараж видане на підставі діючого на той час наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995 р. (z0031-96) , а на його основі правомірно видане свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім того рішенням Волочиського районного суду від 23.10.2008 р., яке набрало законної сили ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_5 про продовження строку для прийняття спадщини і визнання права власності на спірний гараж.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими, а ОСОБА_5, як власник спірного гаража правомірно вимагає усунення перешкод в його користуванні з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.. 391 ЦК України (435-15) .

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки його висновки суперечать фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що в 1981 році спірний гараж побудований ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на земельній ділянці, яка рішенням виконавчого комітету Волочиської міської Ради №75 від 27 травня 1981 року виділена ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина і спадкоємцями були: дружина – ОСОБА_9 та діти – ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_4

11 грудня 1993 року помер ОСОБА_7, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла – ОСОБА_9

Свідоцтво про право власності на спірний гараж було видане на померлого ОСОБА_8 – 05 вересня 1997 року, 05 серпня 2008 року ОСОБА_5 видане свідоцтво про право на спадщину за законом, до якої входить і зазначений гараж, хоча судом з достовірністю встановлено, що після смерті ОСОБА_8 і до теперішнього часу гаражем користуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а до 1993 року ним також користувався і ОСОБА_7

Наведене свідчить, що свідоцтво про право власності на гараж на імя ОСОБА_8 від 05 вересня 1997 року видане з грубим порушенням діючого законодавства, а тому його слід визнати недійсним. З цих підстав є недійсним і свідоцтво про право на спадщину за законом на імя ОСОБА_5 від 05 серпня 2008 року в частині спадкування спірного гаража.

Поспішними також є висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні спірним гаражем ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і зобов’язання їх забрати з нього свої речі та передати їй ключі від гаража.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

рішення Волочиського районного суду від 08 квітня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на гараж від 05 вересня 1997 року на ім’я ОСОБА_8 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 05 серпня 2008 року в частині спадкування гаража по АДРЕСА_1

Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні гаражем по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.