Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі :головуючої – судді Карпусь С.А.,

суддів : Баса О.Г., Кізюн О.Ю.

при секретарі Стельмах І.В.

з участю : сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1793 за апеляційною скаргою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання недійсним наказу про розірвання контракту та поновлення на роботі.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання недійсним наказу про розірвання контракту. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 14 листопада 2006 року Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики уклав з ним контракт № 21 терміном з 14 листопада 2006 року по 13 листопада 2009 року, відповідно до якого призначив його на посаду директора ДП "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", з грудня 2007 року правонаступником якого є ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (ДП "Хмельницькстандартметрологія") та одночасно за посадою Головним державним інспектором Хмельницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду. Наказом №71 від 16 лютого 2009 року голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики з ініціативи відповідача контракт з ним розірваний і він звільнений з посади за п.8 ст. 36 КЗпП України з 18.02.2009 року, у зв’язку з порушенням п. 6, п.п. 11 та 16 зазначеного контракту. Вважає даний наказ незаконним, оскільки зазначених у наказі порушень не допускав, підстав, передбачених в наказі № 274 від 7 вересня 2006 року, для дострокового розірвання контракту з ініціативи Державного комітету не було, також не було попереднього погодження з обласною державною адміністрацією на його звільнення з посади, письмового пояснення перед застосуванням до нього дисциплінарного стягнення роботодавцем не вимагалось. З цих підстав просив задовольнити позов.

Головуючий у першій інстанції –Панасюк В.А. Справа № 22ц- 1793

Доповідач – Карпусь С.А. Категорія № 51, 52

В квітні 2009 року позивач доповнив позов вимогою про поновлення на посаді директора ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2009 року позов задоволено. Постановлено визнати незаконним наказ №71 від 16.02.2009 року Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики стосовно ОСОБА_1 та поновити його на посаді директора ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики вважає рішенням суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам. За результатами перевірки, проведеної відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 22.01.2009 року, були виявленні численні порушення, які свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 функцій головного державного інспектора Хмельницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержання стандартів, норм і правил, недотримання при реалізації своїх повноважень вимог Статуту підприємства, наказів голови Держспоживстандарту, а згідно п. 24 Контракту керівник несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства. Судом не враховано вимоги ст. 21 КЗПП України щодо умов контракту, зокрема в укладеному з ОСОБА_1 контракті не передбачалось обов’язкового погодження на розірвання з ним контракту з головою місцевої державної адміністрації, не є з цього приводу доцільним і посилання суду на ст. 36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", яка не регулює трудові відносини між сторонами. Не перевірена судом достовірність перебування позивача на лікарняному. Не досліджено судом питання про те, що 19 перевірок проведено за зверненням суб’єктів господарювання про проведення у них перевірок. Крім того, постановляючи рішення про поновлення позивача на роботі, суд вийшов за межі предмета розгляду, так як позивач звільнений з посади директора ДП "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", як про це зазначено в контракті і в наказі про його звільнення, а не з посади директора ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації.

В запереченні на апеляційну скаргу, ОСОБА_1, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просив відхилити апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлені дійсні обставини справи, дана їм належна оцінка, його висновки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.

Судом встановлено, що 14 листопада 2006 року між Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики і ОСОБА_1 укладений контракт терміном з 14 листопада 2006 року до 13 листопада 2009 року, згідно з яким ОСОБА_1 призначений на посаду директора державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" ( 3 грудня 2007 року Державне підприємство "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" ДП "Хмельницькстандартметрологія") і одночасно за посадою Головним державним інспектором Хмельницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду. Наказом №71 від 16 лютого 2009 року голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики з ініціативи відповідача зазначений контракт розірваний, ОСОБА_1 звільнений з посади за п.8 ст. 36 КЗпП України з 18.02.2009 року.

Визнаючи даний наказ незаконним, суд встановив та правильно виходив з того, що звільнення позивача проведено з порушенням вимог чинного законодавства, у відповідача не було законних підстав для розірвання контракту. Такі висновки суду є правильними, оскільки підтверджуються матеріалами справи, відповідають закону.

Так, всупереч вимогам ч.2 ст. 36, п.6 ч.1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" звільнення позивача з займаної посади було проведено Держспоживстандартом без попереднього погодження з головою Хмельницької обласної державної адміністрації. Дотримання саме такого порядку звільнення як додаткової гарантії для позивача також передбачено п.4.5 наказу голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 274 від 7 вересня 2006 року "Про затвердження Порядку укладання (переукладання) контракту з керівником державного підприємства, що належить до сфери управління Держспоживстандарту України". Як вбачається зі змісту цього наказу, даний порядок розроблено відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) та інших нормативних актів, що спростовує доводи апеляційної скарги про необов’язкове погодження розірвання даного контракту з головою місцевої державної адміністрації.

Представник відповідача в судовому засіданні з цього приводу давав суперечливі пояснення, проаналізувавши які в сукупності з іншими доказами, суд зробив висновки, що погодження звільнення позивача з займаної посади з головою обласної державної адміністрації було обов’язковим і відповідач його не дотримався.

Правильними є також висновки суду про забезпечення ОСОБА_1 при реалізації своїх повноважень у сфері здійснення державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил виконання вимог закону щодо порядку погодження позапланових заходів з державного нагляду з Держспоживстандартом. Як з’ясовано судом, 19 позапланових перевірок, про які зазначено в наказі про розірвання контракту, проведено ДП "Хмельницькстандартметрологія" за зверненнями суб’єктів господарювання про виконання приписів і усунення недоліків за раніше проведеними перевірками, що у відповідності з ч.3 п.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не потребувало погодження з Держспоживстандартом. Дані обставини підтверджуються дослідженими судом актами позапланових перевірок суб’єктів господарювання за 2008 рік.

Частиною 4 п.1 ст. 6 цього Закону передбачено, що позапланова перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. В засіданні суду першої інстанції та апеляційного суду представник відповідача, якому були надані акти позапланових перевірок, не змогла вказати, позапланові перевірки яких суб’єктів господарювання та за заявами яких фізичних та юридичних осіб були проведені без згоди Держспоживстандарту, не зазначено нею також, які негативні наслідки наступили чи могли наступити згаданими перевірками.

Як видно з наказу, іншою підставою розірвання контракту було створення керівником підприємства ОСОБА_1 відокремлених структурних підрозділів в м. Шепетівці та м. Кам’янець-Подільському без погодження з Держспоживстандартом. Однак як встановлено судом, дані структурні підрозділи були створені при відповідному погодженні ще до укладення контракту з ОСОБА_1, що визнав в судовому засіданні представник відповідача.

Крім того, як з’ясовано судом звільнення позивача було проведено під час його тимчасової непрацездатності, про що свідчить листок непрацездатності.

При таких обставинах, давши належну оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що суд вийшов за межі предмету розгляду, поновивши позивача на посаді керівника іншого підприємства, а не того, яке зазначене в контракті і в наказі про його звільнення, не можна визнати підставним, оскільки таке твердження спростовується матеріалами справи. Як видно з контракту, такий був укладений 14 листопада 2006 року з ОСОБА_1 як директором державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології і сертифікації". Згідно Статуту державного підприємства "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", затвердженого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 грудня 2007 року державне підприємство "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" є правонаступником прав і обов’язків ДП "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології і сертифікації". Після перейменування підприємства позивач продовжував працювати і виконував обов’язки керівника ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації". З вини Держспоживстандарту не внесенні зміни до контракту щодо посади позивача, тобто відповідачем не виконано п. 5 наказу № 401 від 29 грудня 2007 року "Про перейменування державних підприємств сфери управління Держспоживстандарту та затвердження статутів". Тому суд поновив позивача на посаді, яку він фактично обіймав на день звільнення.

Зі змісту наказу № 71 від 16 лютого 2009 року видно, що з позивачем розірвано контракт та його звільнено з займаної посади і покладено виконання обов’язків директора на іншу особу. Виходячи саме із змісту цього наказу, судом ухвалено рішення також про поновлення позивача на роботі, що спростовує доводи апеляційної скарги щодо цього.

Не спростовують висновків суду і інші доводи апеляційної скарги.

На підставі викладеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.