по справі за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Харківської міської ради, виконавчого комітету Червонозаводської районної в м. Харкові ради, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, треті особи: Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство ) в особі Харківської філії центрального відділення "Промінвестбанку", ОСОБА_1 виконавчий комітет Московської районної в м. Харкові ради про визнання права користування квартирою та зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: виконавчий комітет Харківської міської ради, виконавчий комітет Червонозаводської районної в м. Харкові ради, ОСОБА_1виконавчий комітет Московської районної в м. Харкові ради про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., що діє від свого імені та від імені неповнолітньої дитини ОСОБА_5 зернулись до суду з позовом, в якому зазначили, що з 1988 року перебували на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов, у Харківському регіональному управлінні Промінвестбанку (далі - Банк). Банком було укладено договір з Харківським заводом "Електробритва" на пайову участь у будівництві двух квартир у будинку АДРЕСА_1. Банком були перераховані кошти за дві трикімнатні квартири в цьому будинку. Заводом "Електробритва" було виділено Банку дві трикімнатні квартири у зазначеному будинку. Спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету Банку сім"ї Бикових було виділено ізольовану трьохкімнатну АДРЕСА_1 у зазначеному будинку. Рішенням виконавчого комітету Червонозаводської районної в м.Харкові ради№417 від 17.12.1995 року позивачам та неповнолітній ОСОБА_5. було видано ордер на вселення у зазначену квартиру. Разом з тим, позивачі позбавлені права користуватися зазначеною квартирою, оскільки у березні 2000 року завод "Електробритва" було визнано банкрутом. Функції замовника будівництва у подальшому було передано Східному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України. Оскільки Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України не визнає права позивачів на користування зазначеною квартирою, позивачі просять суд визнати за ними та неповньолітньою Пустовойт 0.1. право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов"язати відповідачів укласти договір найму жилого приміщення (Тт1 a.с.108-111).

Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (далі - Управління) звернулось до суду з зустрічним позовом, в якому зазначило, що ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. та неповнолітнійОСОБА_5. виконавчим комітетом Червонозаводської районної в м.Харкові ради 20.12.1995 року був виданий ордер на вселення до квартири АДРЕСА_1 забудовником якого є Управління. Але починаючи з 20.12.1995 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. та неповнолітняОСОБА_5. були відсутніми у зазначеній квартирі. На підставі ст. 71 ЖК України Управління просить суд визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. та неповнолітнюОСОБА_5. такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 (Т.2 a.C.71-72).

У судовому засіданні ОСОБА_2, що діє від свого імені та на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4., первісний позов підтримала, зустрічний позов Управління не визнала та пояснила, що працювала у Банку та перебувала на квартирному обліку. На підставі договору між Банком та заводом "Електробритва" про дольову участь у будівництві зазначеного будинку Банком було перераховано гроші заводу "Електробритва" за дві квартири, а завод "Електробритва" виділив Банку дві квартири у будинку АДРЕСА_1. Одна з цих АДРЕСА_1 на підставі рішення адміністрації та профспілкового комітету Банку та ордеру, виданому у 1995 році виконавчим комітетом Червонозаводської районної в м.харкові ради, було передано в користування ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. та неповнолітнійОСОБА_5. Але у зв"язку з тим, що будинок на той час не було добудовано, її сім"я не змогла вселитися у зазначену квартиру. Згодом право забудовника у зв"язку з банкрутством заводу "Електробритва" було передано Управлінню, яке не визнає право позивачів на користування квартирою та надало квартиру у користування працівнику Управління.

Представники Управління позов ОСОБА_2., ОСОБА_3 ОСОБА_4. не визнали, свій зустрічний позов підтримали та пояснили, що не визнають права ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. на користування спірною квартирою, оскільки немає підтвердження перерахування Банком грошових коштів за квартиру заводу "Електробритва", ордер на квартиру сім"ї Бикових було видано безпідставно, оскільки на момент його видачі будинок був ще недобудований та не зданий до експлуатації. Також зазначили, що спірна квартира була переведена до категорії службового житла Управління та надана третій особі ОСОБА_1який проходить службу в Управлінні.

Представник виконавчого комітету Червонозаводської районної в м.Харкові ради позовОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. визнав, проти позову Управління заперечував та пояснив, що сім"я Бикових на законних підставах отримала у користування зазначену квартиру, але не має можливості користуватися нею через те, що будинок не було здано в експлуатацію, а у подальшому - через невизнання Управлінням правОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користування нею.

Представник виконавчого комітету Харківської міської ради до суду не з"явився.

Представник третьої особи ОСОБА_1пояснив, що останній проходить військову службу в Управлінні та отримав спірну квартиру у користування, як службову.

Представники третіх осіб акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку та виконавчого комітету Московської районної в м. Харкові ради до суду не з'явились.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2009 року позовні вимогиОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_5 право користування квартирою АДРЕСА_1 В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України відмовлено.

В апеляційній скарзі Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (далі СРУ ДПС ) просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Суд не звернув уваги, що Помінвестбанк не надав оригіналів меморіальних ордерів за № 002 від 25.04.1994 р., №001 від 28.07.1994 р. в порушення ч.2 ст.64 ЦПК та не надав оригіналу листа від 12.05.1999 р. №187 і не дав оцінки тим обставинам що у 1994 р. при перерахуванні грошових коштів між юридичними особами банківської установи користувались платіжним дорученням, а не меморіальним ордером, що меморіальний ордер не мстить всіх реквізитів, і нібито складений у 1994 р., але на бланку, який виготовлений у 2000 році. Крім того, вони мають різні розрахункові рахунки одержувача платежу заводу Електробритва, які в дійсності останньому не належать. Позивачі не довели факту передачі заводом "Електробритва" "Промінвестбанку" спірної квартири. Рішення про надання позивачам квартири банком не відповідає ст.52 ЖК оскільки будинок на цей час не був побудований, а квартира не була передана банку. В порушення ст.876 ЦК суд не врахував, що власником об'єкту будівництва є замовник - СРУ ДПС .

Суд безпідставно не узяв до уваги і не дав оцінки тим обставинам, що рішенням виконавчого комітету Московської районної в м. Харкові ради від 25.12.2007 р., № 413/6 спірна квартира яка була надана ОСОБА_1, включена в перелік службових, який у встановленому законом порядку вселився в цю квартиру та користується нею. Суд безпідставно послався на правові позиції, які не відносяться до цієї справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не дав відповідної оцінки, що квартира згідно рішення Московського райвиконкому від 25.12.2007 р. № 415/6 включена до складу службової жилої площі СРУ ДПС та знаходиться на балансі останнього балансовою вартістю 210052,6 грн. і була йому надана у встановленому порядку, якою він користується рішення з приводу цього не скасовані. Суд в порушення ст.ст. 50, 51 ЖК України не звернув уваги, що рішення про надання спірної квартири позивачам виконком мав право приймати після введення в експлуатацію будинку і що банк не є власником спірної квартири, а власником квартири є СРУ ДПС., який не є правонаступником ВАТ "Харківський завод Електробритва"

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право на квартиру у позивачівОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., виникло на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету Червонозаводської районної в м. Харкові ради від 20.12.1995 р. на вселення з дня отримання ордера.

Але з цим висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушення норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 31, 58, 60 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання житлового приміщення. На підставі рішення про надання жилого приміщення виконавчий комітет районної ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення. Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень затверджується КМ України і Українською республіканською радою професійних спілок.

Згідно п. 69 Правил обліку громадян які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Україні затверджено Постановою Ради Міністрів УССР 11.12.1984 р. № 470 (470-84-п) .

Ордер діє протягом 30 днів. Зазначений строк є присічним.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлений постановами Кабінету Міністрів України № 923 від 8.10.2008 р. (923-2008-п) , №1243 від 22.09.2004 р. (1243-2004-п) (1243-2004-п) Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2000 р., № 168 (168-2000-п)

встановлено порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2000 р., № 168 (168-2000-п)

Визнаючи право користування спірною квартирою за позивачами суд не врахував, що право користування жилим приміщенням можна визнати тільки після прийняття будинку в експлуатацію, і що на момент прийняття рішення про надання квартири позивачам спірна квартира ще не була об'єктом жилого найму, оскільки будинок не був зданий в експлуатацію і квартири взагалі не існувало.

Суд також не дав належної оцінки тим обставинам, що право власності на будинок та на квартиру належить СРУ ДПС спірна квартира знаходиться на балансі останнього і була надана сім'ї ОСОБА_1згідно протоколу прикордонного гарнізону від 24.01.2008 р. і ця квартира включена в перелік службової жилої площі для проживання осіб, які займають посади керівного складу органів Державної прикордонної служби України і вказані обставини наявними у справі доказами не спростовані.

Дані, про те, що Банк є власником квартири і вправі нею розпоряджатися в матеріалах справи відсутні.

Та обставина, що Банк перерахував кошти заводу "Електробритва" не може бути підставою для визнання права на спірну квартиру за позивачами, бо останній в 1999 р. був визнаний банкрутом, а СРУ ДПС не є правонаступником заводу "Електробритва".

Крім того рішенням Харківського міськвиконкому від 22.03.2000 р. №317 функції замовника на добудову житлового будинку АДРЕСА_1 були передані СРУ ДПС, яке всі свої зобов'язання виконало, а Банк жодних претензій до заводу "Електробритва" та СРУ ДПС з приводу власності на спірну квартиру не заявив.

Оскільки надані по справі докази в їх сукупності і взаємозв'язку свідчать, що спірна квартира є власністю СРУ ДПС, яке на підставі діючого законодавства надало її ОСОБА_1 ці обставини ніким не оспорювалися, а видача ордеру позивачам АДРЕСА_1 20.12.1995 року, який на цей час не був побудований та прийнятий до експлуатації суперечить вказаному вище законодавству, судова колегія вважає необхідним розглянути справу по суті в межах доводів апеляційної скарги, та ухвалити нове рішення.