АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2009 року м. Луцьк Справа №22ц -493//09
Головуючий в 1 інстанції: Івасюта Л.В.
Категорія: 32 Доповідач: Веремчук Л.М.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2., ОСОБА_3
представник відповідача ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор"ОСОБА_4., ОСОБА_5
представника відповідача відділення виконавчої дирекції ФССНВ у місті Луцьку - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Луцьку про скасування актів про нещасний випадок та зобов"язання скласти нові акти на рішення Луцького міськрайонного суду від 4 лютого 2009 року,-
в с т а н о в и л а:
Луцький міськрайонний суд рішенням від 4 лютого 2009 року в позові ОСОБА_1 про скасування актів про нещасний випадок та зобов"язання скласти нові акти відмовив.
В апеляційній скарзі позивач вважає постановлене рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає обставинам та матеріалам справи, просив скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із слідуючих мотивів.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, і це відповідає матеріалам цивільної справи, що позивачОСОБА_1. працює електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування на державному підприємстві Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор". Починаючи з 11 серпня 2006 року за дорученням старшого майстра заводу ОСОБА_7 позивачОСОБА_1. разом із електромонтером ОСОБА_8 виконували роботи по переобладнанню мережі складу отрутохімікатів. Позивач працював тиждень у приміщенні, де зберігаються отрутохімікати по 30-40 хвилин щодня. Отрутохімікати на момент проведення робіт були з приміщення вивезені.
Судом також встановлено, що позивач 19.08.2006 року о 21 год.40 хв. поступив у відділення детоксикації міської клінічної лікарні з діагнозом: "гостре інгаляційне отруєння отрутохімікатами?" (тобто діагноз встановлено не остаточно), де знаходився по 21.08.2006 року. 22.08.2006 року його переведено у гастроентерологічне відділення, де встановлено діагноз: "виразкова хвороба 12-палої кишки". У цьому відділенні позивач лікувався по 05.09.2006 року.
Відповідно до п.п.8,9,17 "Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 (1112-2004-п) про нещасний випадок на виробництві потерпілий повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства. Лікувально-профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства повинен протягом доби з використанням засобів зв"язку передати екстрене повідомлення підприємству, де працює потерпілий, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем знаходження підприємства де працює потерпілий. Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров"я працівника під час виконання ним трудових обов"язків, визнаються пов"язаними з виробництвом за умовою, що погіршення стану працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів, що підтверджено медичним висновком. Медичний висновок щодо зв"язку погіршення стану здоров"я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих факторів або щодо протипоказання за станом здоров"я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку.
Про погіршення стану здоров"я ОСОБА_1 при виконанні ним трудових обов"язків відповідачу було відомо 19.08.2006 року. В зв"язку з чим директор підприємства 21.08.2006 року надіслав запит головному лікарю Луцької міської лікарні №2 з проханням надати медичний висновок щодо зв"язку погіршення стану здоров"я працівника ОСОБА_1 з впливом на нього шкідливих виробничих факторів (а.с.25).
Підтвердити або зняти наявність отруєння отрутохімікатами Луцька міська клінічна лікарня не могла враховуючи дані клінічної картини анамнез, лабораторні дані, а також відсутність токсикологічної лабораторії і відсутність даних по дотриманню вимог санітарного законодавства на підприємстві, лікарня не взмозі остаточно підтвердити, як і зняти наявність отруєння отрутохімікатами.
Із наявного у матеріалах цивільної справи висновку експертизи № 07.04.17.2490.05, затвердженого начальником державного підприємства Волинський експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці 21 грудня 2005 року (а.с.60-64)вбачається, що підприємство відповідача спроможне забезпечити додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в процесі проведення робіт підвищеної небезпеки при технологічних процесах, а саме: експлуатація, ремонт і технічне обслуговування обладнання та прийомів, пов"язаних з використанням та зберіганням небезпечних речовин, використання сірчаної, азотної, соляної кислоти, використання та зберігання оксиду камнію, натрію, нітриту, хромового ангідриту, оксиду свинцю, ціаніду калію.
За висновком судово-медичної експертизи № 32 від 08.12.2008 року, проведеної Волинським обласним бюро судово-медичної експертизи (а.с.149-164) вбачається, що відповідно до проведених за час лікування в Луцькій міській клінічній лікарні № 2 клінічних лабораторних досліджень крові та сечі позивача консультацій спеціалістів, ультразвукового дослідження, рентгенодослідження встановлено, що будь-яких клінічних, лабораторних та інструментальних результатів, котрі б могли свідчити про отруєння причетними речовинами (які використовувались на виробництві у відповідача) не виявлено. Враховуючи дані клінічної картини ( в межах норми), анамнез (працював з перервами в приміщенні, котре провітрювалось, де до того зберігались отрутохімікати на протязі тижня по 30-40 хвилин), лабораторні дані (в межах норми) відсутність ідентифікації хімічної сполуки, котра могла б бути причиною хімічної травми, комісія вважає, що ймовірність гострого інгаляційного отруєння вищезгаданими речовинами дуже мізерна. Причетну хімічну сполуку, яка привела до отруєння ОСОБА_1 (при умові, що воно мало місце) ідентифікувати неможливо, ступінь гемолізу еритроцитів в межах норми, тому найбільш вірогідно, що в даному випадку мало місце короткочасне загострення хронічних захворювань під впливом фізичного навантаження, високої температури навколишнього середовища тощо.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини. В апеляційній скарзі не наведено доводів для спростування висновків суду.
Інших доводів, які б вказували на неправильність оскаржуваного рішення, в апеляційній скарзі не наведено.
Виходячи з меж апеляційного розгляду визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу позивачаОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 4 лютого 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді: