Головуючий у першій інстанції - Рахманкулова І.П.

Категорія - цивільна Доповідач - Демченко Л.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Горобець Т.В.,

суддів - Демченко Л.М., Острянського В.І.,

при секретарі - Вареник О.М.

з участю - відповідача ОСОБА_1., її представника ОСОБА_2.

представника позивача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1про поділ майна подружжя,

В жовтні 2008 року ОСОБА_4. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про визнання права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що зазначена квартира була придбана під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1. за його кошти на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.1995 року, укладеному на ім'я відповідачки та посвідченому нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори, тобто є спільною сумісною власністю подружжя, а тому він має право на 1\2 частини спірної квартири.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 лютого 2009 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4. до ОСОБА_1. про поділ майна подружжя та визнано за ним право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_1. на користь позивача 105 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати зазначене рішення суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм процесуального права. Апелянт вказує, що розгляд справи відбувся без її участі, при цьому вона подала заяву про неможливість з'явитися в судове засідання у зв"язку з хворобою та просила відкласти розгляд справи на іншу дату. Проте суд, порушуючи вимоги законодавства, розглянув справу без її участі, чим позбавив надати свої докази та заперечення проти позовних вимог, тобто порушив принцип змагальності сторін при розгляді справи. Крім того, апелянт зазначає, що вона має докази того, що спірна квартира хоча і була придбана в шлюбі, але за її особисті кошти, що можуть також підтвердити свідки, проте вона була позбавлена можливості надати ці докази суду.

В своїх запереченнях ОСОБА_4. просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його таким, що відповідає фактичним обставинам справи, є правильним, законним та обґрунтованим.

В засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1. та її представник змінили вимоги апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача просила апеляційну скаргу відхилити, рішення місцевого суду залишити без змін,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 вересня 1984 року (а.с.5).

Відповідачка ОСОБА_1. на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.1995 року є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до правил ст. ст. 60, 63, 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності на рівних правах і у разі поділу цього майна частки подружжя є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд першої інстанції, на підставі належних та допустимих доказів прийшов до висновку, що спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін як подружжя і згідно з чинним законодавством обґрунтовано визнано за позивачем право власності на 1\2 частину квартири.

Не можуть бути взяті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог посилання апелянта на те, що нею квартира АДРЕСА_1 була куплена за особисті кошти, які були взяті в борг у ОСОБА_5. та ОСОБА_6. на придбання квартири, оскільки жодних належних доказів того, що зазначені кошти були витрачені на купівлю саме спірної квартири відповідачкою не надано, як не надано доказів і відносно повернення боргу її власними коштами.

Проте, суд першої інстанції, обговоривши вимоги позову та вирішивши спір, в резолютивній частині рішення не вказав про визнання права власності на 1\2 частину спірної квартири за ОСОБА_1.

Тому, постановлене рішення суду підлягає зміні, шляхом доповнення другого речення його резолютивної частини фразою такого змісту: " та визнати за ОСОБА_1право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 65, 70 СК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 лютого 2009 року змінити, доповнивши друге речення резолютивної частини фразою " та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.