Головуючий у 1-й інстанції - Квітка П.М.

Категорія - 30 Доповідач - Авраменко Т.М.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючої судді : Авраменко Т.М.

суддів : Кодрула М.А., Пономаренко В.Г.

при секретарі :Донець А.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до міського відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС) про відшкодування шкоди.

Зазначала, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 06 грудня 2004 року на її користь з управління освіти Олександрійської міської ради було стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 3577 грн.66 коп.

Виконавчий лист №2-5697/2004 від 17 лютого 2005 року було передано на виконання ВДВС, проте рішення суду не виконувалось, оскільки безпідставно виносились постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження:17 серпня 2005 року,24 листопада 2006 року,18 липня 2007 року,04 квітня 2008 року.

Бездіяльність державного виконавця вона двічі оскаржувала до суду і рішеннями Олександрійського міськрайонного суду від 20 листопада 2007 року та 22 травня 2008 року, залишеними без змін апеляційною інстанцією, її скарги задоволено, скасовано постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов*язано прийняти до виконання виконавчий лист.

Неправомірними діями службових осіб ВДВС їй заподіяно шкоду. Просила стягнути з відповідача на її користь 3000 грн.

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнила, просила стягнути на її користь 350 грн., оскільки на зазначену суму до цього часу не виконано рішення суду та на відшкодування шкоди 4000 грн. (а.с.34).

2

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено. Суд дійшов висновку, що підстави для відшкодування збитків, передбачених ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні, а відшкодування моральної шкоди за рахунок ВДВС чинним законодавством не передбачено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зокрема посилається на те, що відшкодування моральної шкоди в цих правовідносинах передбачено ст. 56 Конституції України.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 06 грудня 2004 року з управління освіти на користь позивачки на підставі ст. 57 Закону України "Про освіту" стягнута заборгованість за вислугу років, оздоровлення та компенсація зазначених сум, а також відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі, всього 3577 грн. 66 коп. ( а.с.4).

Не підлягають виконанню виконавчою службою рішення судів в тій частині, що визнана кредиторською заборгованістю Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", а кошти в сумі 1624 грн.17 коп. в частині стягнень, що невизнані кредиторською заборгованістю Державного бюджету України перераховано позивачці 08 серпня 2008 року платіжним дорученням № 986, які вона отримала 22 серпня 2008 року (а.с.32-33).

Виконавче провадження закінчено, що підтверджується постановою державного виконавця від 11 серпня 2008 року (а.с.30). Зазначена постанова позивачкою не оскаржена.

Захист прав стягувача у виконавчому провадженні врегульовано ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження". На державного виконавця покладається відповідальність лише за збитки, заподіяні ним громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На обгрунтування своїх вимог про відшкодування шкоди позивачка посилалась на те, що в зв*язку з бездіяльністю ВДВС вона не змогла пройти санаторно-курортне лікування, оздоровити свою дитину, придбати необхідні предмети побуту, харчування, а сума присуджених коштів втратила реальну вартість.

3

Однак жодних доказів щодо цих обставин матеріали справи не містять, не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції у відповідності з зібраними доказами та фактичними обставинами по справі дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові до ВДВС. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання позивачки на ст. 56 Конституції України, ст.ст. 1173- 1175 ЦК України до правовідносин, в яких відповідачем є ВДВС, є безпідставним, оскільки зазначені норми права передбачають відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійснення ними своїх повноважень, за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.

В межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314,ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.