Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Меленко О.Є., Беркій О.Ю.

секретаря Юрків І.П.

з участю Жибака Я.Д., Гупана В.М.

адвоката Стецюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2, Тисменицької міської ради про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, визнання частково недійсним рішення Тисменицької міської ради, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 18 грудня 2008 року, -

Рішенням Тисменицького районного суду від 18 грудня 2008 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 доОСОБА_2, Тисменицької міської ради про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, визнання частково недійсним рішення Тисменицької міської ради, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, він зазначає, що пояснення свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . щодо встановлення межі між його та відповідача земельними

______________________________________________________________________________

Справа №22-ц-245/2009р. Головуючий у І інстанції Хоминець М.М.

Категорія 45 Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

ділянками є неправдивими, оскільки не підтверджені жодними документами. Безпідставним позивач вважає посилання у рішенні на протокол від 24.07.1996 р. засідання узгоджувальної комісії, так як на засіданні земельної комісії спірне питання не розглядалось. Суд також не дав оцінки рішенню Тисменицької міської ради від 2.11.1988 р. про надання йому у користування 600 кв.м. земельної ділянки та проектній документації на будівництво, де площа земельної ділянки зазначена 600 кв.м. ОСОБА_1. також вказує на те, що суд не взяв до уваги висновки земельних експертиз.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні ОСОБА_1. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Відповідач апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за договором купівлі-продажу від 17.01.1986 р.ОСОБА_2. придбав будинковолодіння АДРЕСА_1. Придбаний будинок був розташований на земельній ділянці площею 0,1734 га. Наведені обставини підтверджуються копією договору купівлі-продажу та копією план-схеми земельної ділянки. ( а.с.54-56 справа №2-1/2004 р.)

Рішенням виконкому №45 від 02.11.1988 р. позивачу було надано 600 кв.м. земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва. Зазначена земельна ділянка була виділена із земельної ділянки відповідача.

Судом встановлено, що надана позивачу для будівництва земельна ділянка була відмежована від земельної ділянки відповідача. На межі відповідач спорудив металеву огорожу, яка існує і по даний час.

Судом також встановлено, що рішенням Тисменицької міської ради від 31.07.1996 року відповідачу дозволено приватизувати 0,10 га земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,02 га для ведення особистого підсобного господарства. На підставі вказаного рішення 03.10.1996 року ОСОБА_2. отримав Державний акт на право приватної власності на землю.

Оскаржуване рішення прийняте Тисменицькою міською радою на підставі поданої відповідачем заяви про приватизацію земельної ділянки та протоколу узгоджувальної комісії міської ради від 24.07.1996 року.(а.с. 61 справа № 2-1/04).

Враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що при вирішенні питання приватизації земельної ділянки відповідача Тисменицька міська рада діяла в межах своєї компетенції та чинного на той час земельного законодавства і прав позивача, як землекористувача, не порушила.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 18 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена

в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.