розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина" на рішення Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 23 грудня 2008 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

02 серпня 2007 року ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина" (далі - "Банк" або "Кредитор") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача заборгованості по договорам в розмірі 237 911, 98 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до договору про надання овердрафту (кредитного договору) від 16 листопада 2006 року №15/2006/30082/1/185 Банк надав ТОВ "Суми - Смарт" (далі - "Позичальник 1" або ТОВ "Суми - Смарт") кредит шляхом відкриття ліміту овердрафту у розмірі 33 000 грн. на умовах сплати Позичальником 17,5% річних за користування овердрафтом.

Крім того, згідно договору про надання овердрафту (кредитного договору) від 16 листопада 2006 року №15/2006/9152/1/184 Банк також надав, ТОВ "Торгово-промисловий фонд" (далі - "Позичальник 2" або ТОВ "ТПФ") кредит шляхом відкриття ліміту овердрафту у розмірі 280 000 грн. на умовах сплати Позичальником 2 - 17,5% річних за користування овердрафтом.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальниками перед Банком за кредитними договорами від 16 листопада 2006 року №15/2006/30082/1/185 та №15/2006/9152/1/184 було укладено окремі договори поруки, від 16 листопада 2006 року, між Банком та ОСОБА_1 (далі - "Поручитель" або ОСОБА_1").

Згідно з кредитними договорами від 16 листопада 2006 року №15/2006/30082/1/185 та №15/2006/9152/1/184 ТОВ "Суми - Смарт" та ТОВ "ТПФ" були зобов'язані забезпечити:

- щомісячне погашення процентів за користування овердрафтом в останній банківський день розрахункового місяці протягом дії ліміту овердрафту (п. 1.7.2 договорів про надання овердрафту; ст. 536 ЦК України);

- повне погашення заборгованості за овердрафтом в т.ч. і нараховані проценти за користування овердрафтом до 15 травня 2007 року (п.п. 1.3, 1.7.3 договорів про надання овердрафту).

Свою частину зобов'язання (в якому Банк виступає кредитором), що виникло з кредитних договорів, Позичальник 1 та Позичальник 2, не виконали.

Станом на 31 липня 2007 року заборгованість ТОВ "ТПФ" склала: по кредиту 212 906 грн. 33 коп., по процентам за користування кредитом 9 627, 18 грн.

Пунктом 5.1 кредитних договорів від 16 листопада 2006 року №15/2006/30082/1/185 та №15/2006/9152/1/184 передбачено, що за порушення строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань Позичальник 1 та Позичальник 2 зобов'язані сплатити Банку пеню в розмірі, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення.

На підставі цих положень Позичальнику 1 та Позичальнику 2 була нарахована пеня: 849, 27 грн. - Позичальнику 1 та 7 262,92 грн. - Позичальнику 2.

Згідно п.п. 1.2, 1.3 договорів поруки від 15 грудня 2006 року, ст. 554 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України (435-15) .

15 червня 2007 року Банком було направлено Поручителю повідомлення з вимогами виконати зобов'язання за договорами поруки від 16 листопада 2006 року. Але в порушення умов названих договорів ОСОБА_1 заборгованість не погасив.

Таким чином, з Поручителя на користь Банку підлягає стягненню 237 911, 98 грн., з яких: 25 005, 65 грн. - заборгованість ТОВ "Суми - Смарт" та 212 906, 33 грн. - заборгованість ТОВ "ТПФ".

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції позов не визнав і пояснив, що оскільки з боку ОСОБА_1 відсутня вина у порушенні зобов'язання, він як поручитель вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а в зв'язку з ліквідацією позичальників по кредитним договорам припинилися як самі зобов'язання так і порука, як спосіб забезпечення цих зобов'язань, підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості відсутні.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23 грудня 2008 року відмовлено в позові ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами за необґрунтованістю вимог.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Позивач посилається на ті ж обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК України та пунктів 1.2, 1.3 договорів поруки від 15 грудня 2006 року у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином факт ліквідації ТОВ "Суми - Смарт" та ТОВ "ТПФ" не перешкоджає можливості забезпечення солідарної відповідальності Гец В.І шляхом реалізації права вимоги по відповідним зобов'язанням окремо з Поручителя (ОСОБА_1).

У рішенні Зарічний районний суд м.Суми зазначив про винесення господарським судом Сумської області ухвали від 02 червня 2008 року у справі №6/54-08 про ліквідацію ТОВ "ТПФ" як юридичної особи.

Проте Зарічним районним судом м.Суми не було належним чином досліджено обставини скасування названої ухвали постановою Вищого господарського суду України від 12 листопада 2008 року. Тобто на даний час поновлено цивільну правоздатність юридичної особи - ТОВ "ТПФ".

Про час та місце розгляду справи сторони та їхні представники повідомлені належним чином, в судове засідання сторони, представники не з'явилися без поважних причин.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що 16 листопада 2006 року, між Банком, з однієї сторони, та ТОВ "Суми-Смарт", ТОВ "ТПФ", з другої сторони, було укладені кредитні договори №15/2006/300082/1/185 та № 15/2006/9152/1/184.

В забезпечення виконання цих кредитних угод між Банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено два окремі договори поруки від 16 листопада 2006 року.

Зобов'язання, що виникли з кредитних договорів, боржники не виконали, мають борги перед Банком в сумах, зазначених в позовній заяві.

15 червня 2007 року позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_1 повідомлення з вимогами виконати зобов'язання за договорами поруки.

Використовуючи своє право на захист порушених цивільних прав, Банк звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з боржника - ТОВ "ТПФ" заборгованості за кредитним договором.

10 вересня 2007 року господарський суд Сумської області по справі № 9/396-07 своїм рішення стягнув з боржника ТОВ "ТПФ" заборгованість за кредитним договором в сумі 217 043, 70 грн.

25 лютого 2008 року господарським судом Сумської області порушено провадження у справі № 6/5408 про визнання боржника банкрутом відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 02 червня 2008 року своєю ухвалою господарський суд Сумської області ліквідував ТОВ "ТПФ" як юридичну особу.

11 червня 2008 року державним реєстратором виконкому Сумської міської ради проведена реєстраційна дія щодо припинення вищезгаданою юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом про що зазначено в довідках з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 07 листопада 2008 року та 22 грудня 2008 року.

В 2007 року Банк звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з боржника - ТОВ "Суми-Смарт" заборгованості за кредитним договором. 26 липня 2007 року господарський суд Сумської області по справі № 15/397-07 своїм рішення стягнув з боржника ТОВ "Суми-Смарт" заборгованість за кредитним договором в сумі - 24 019 грн.

20 вересня 2007 року господарським судом Сумської області порушено провадження у справі № 8/375 про визнання боржника банкрутом відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2 0 листопада 2008 року господарський суд Сумської області своєю ухвалою ліквідував ТОВ "Суми-Смарт", як юридичну особу.

08 грудня 2008 року державним реєстратором виконкому Сумської міської ради проведена реєстраційна дія щодо припинення вищезгаданої юридичної особи у зв'язку з визнання її банкрутом про що зазначено в довідках з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08 грудня 2008 року та 22 грудня 2008 року.

Порука за своєю правовою природою, як спосіб забезпечення виконання зобов'язань є додатковим зобов'язанням стосовно основного зобов'язання між кредитором і боржником, яке припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Згідно п.4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 104, п.5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Припинення юридичних осіб - боржників за кредитними угодами шляхом ліквідації на підставі ст. 609 ЦК України є правовою підставою припинення вищезазначених кредитних зобов'язань, які на момент ухвалення рішення суду не існують, що згідно зі ст. 559 ЦК України є підставою припинення дії договорів поруки, укладених між Банком і ОСОБА_1 і таким чином у відповідача припинилися обов'язки по виконанню умов договорів поруки від 16 листопада 2006 року № 15/2006/30082/1/185 та №15/2006/9152/1/184.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки вони не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи, суд дійшов таких висновків неправильно застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини між Банком та ОСОБА_1

Так, як убачається з матеріалів справи Банк звернувся до суду з цим позовом до ОСОБА_1 02 серпня 2007 року. Відповідно до ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

У вищезгаданий проміжок часу згадані юридичні особи - Позичальники по названим кредитним договорам від 16 листопада 2006 року, ліквідовані не були.

Крім того, рішеннями господарського суду з цих боржників було стягнуто заборгованість за вищезгаданими кредитними договорами, однак ці рішення не виконано.

Колегією суддів встановлено, що Банк про захист порушеного права звернувся до суду з дотриманням строків та відповідно до вимог закону і договорів поруки заявив свої вимоги до поручителя - солідарного боржника ОСОБА_1

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 12 листопада 2008 року скасовано ухвалу господарського суду Сумської області від 02 червня 2008 року в справі за заявою кредитора - ДПІ в м.Суми до боржника - ТОВ "Торгово-промисловий фонд" про визнання банкрутом, якою, зокрема, назване товариство ліквідоване як юридична особа, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області на стадії ліквідації в іншому складі суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1,2 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи вищезгадані обставини справи та вимоги закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин ч.1 ст. 559, ст. 609 ЦК України, бо ці норми закону не врегульовують цих правовідносин.

У зв'язку з викладеним, не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову, як такі, що не ґрунтуються на законі і суперечать фактичним обставинам справи.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача: за порушення ТОВ "Суми - Смарт" зобов'язань за кредитним договором від 16 листопада 2006 року, забезпечених договором поруки (поручитель ОСОБА_1) від 16 листопада 2006 року, основного боргу в сумі - 21 728, 65 грн., процентів - 2 427,73 грн., пені - 849,27 грн.; за порушення ТОВ "Торгово-промисловий фонд" зобов'язань за кредитним договором від 16 листопада 2006 року, забезпечених договором поруки (поручитель ОСОБА_1) від 16 листопада 2006 року, основного боргу - 196 016,23 грн., процентів - 9 627,18 грн., пені - 7 262,92 грн., а всього заборгованості на суму 237 911,98 грн., що підтверджується належними та достовірними письмовими доказами.

На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Банку понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати: сплачений судовий збір - 2 550 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 60 грн., а всього - 2 610 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина" задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 23 грудня 2008 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина" заборгованість за договорами в сумі 237 911, 98 грн. та на повернення судових витрат 2 610 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.