Головуючий 1 інст. - Калайда І.С.

Категорія: трудові Доповідач - Бездітко В.М.

10 лютого 2009 року Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Маміної О.В.,

суддів Бездітка В.М., Цвірюка В.О.,

при секретарі Єщенко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 27 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до державної організації "Комбінат "Світанок",

третя особа - ОСОБА_2

про поновлення на роботі, -

Позивачка звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі. При цьому вказувала, що 9 червня 2008 року генеральним директором ДО "Комбінат "Світанок" було видано наказ про переведення позивачки на іншу дільницю підприємства. З переведенням вона погодилася, однак вимагала проведення інвентаризації, оскільки є членом бригади, яка підписала договір про колективну матеріальну відповідальність. На вимоги про проведення інвентаризації отримала відмову. У зв'язку з чим змушена була звернутися до голови Держкомрезерву. 11.06.08 вона вийшла на роботу, але інвентаризація проведена знову не була. З 11 червня по 14 липня 2008 року вона перебувала на лікарняному, а 14.07.08 року надала пояснення з приводу відсутності на роботі 10.06.2008 року і того ж дня їй була оголошена догана. 15.07.08 року позивачці була оголошена суворі догани та звільнено з роботи у зв'язку з відмовою від проходження інструктажу з техніки безпеки на дільниці, куди її було переведено. Того ж дня її було звільнено за систематичні порушення трудової дисципліни.

Вважала, що звільнення проведено незаконно, оскільки чинне законодавство не передбачає такого стягнення як сувора догана, порушено вимоги інструкції про проведення інвентаризації. Просила скасувати накази генерального директора за № 203-к, 207-к від 14.07.2008 року та №№ 208-к, 211-к від 15.07.2008; скасувати записи у трудовій книжці про звільнення за систематичне невиконання трудових обов'язків, поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім того, просила відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2000 грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 1000 грн. та 20 грн. за банківські послуги.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 27 листопада 2008 року у позові ОСОБА_1 відмовлено. З резолютивної частини наказів за №№ 203-к, 207-к від 14.07.2008 року та №208-к від 15.07.2008 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, виключено слово "сувора".

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог за тих підстав, що судом не врахована специфіка її роботи, за якої без підписання акту прийому-передачі матеріальних цінностей вона не могла перейти на іншу роботу, з актом інвентаризації вона не була ознайомлена, дізналася про нього у суді, сувора догана не передбачена як дисциплінарне стягнення чинним законодавством.

Вислухав доповідь судді, пояснення з'явившихся учасників процесу, встановив обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обміркувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Як встановлено судовим розглядом та матеріалами справи, ОСОБА_1 працювала у ДО "Колос", яка згодом була реформована у ДО "Комбінат "Світанок", на посаді заступника дільниці зберігання № 3 (холодильник), і з нею було укладено 23 серпня 2005 року договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Наказом генерального директора ДО "Комбінат "Світанок" від 09.06.2008 року за №139-к у зв'язку з реорганізацією ДО "Комбінат "Світанок" ОСОБА_1, заступника начальника дільниці зберігання №3 ( холодильник) призначено на посаду заступника начальника дільниці зберігання №2 з 10.06.2008 року (а. с. 54).

Наказом генерального директора від 09.06.2008 року за №78 створено комісію по передачі товарно-матеріальних цінностей дільниці зберігання №3. Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з наказом відсутній. (а.с.56).

З акту, підписаного заступником начальника ВВО, начальниками дільниці зберігання №3 та №2, провідного інженера з підготовки кадрів і спец роботі вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитися з наказами під розпис, але вона від ознайомлення з наказами про переміщення відмовилася.(а.с.57).

Акт від 09.06.2008 року свідчить, що на зборах працівників ДО "Комбінат "Світанок" ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом про створення комісії по передачі товарно-матеріальних цінностей дільниці зберігання №3, але вона відмовилася від ознайомлення з наказом під розпис. (а.с.58).

Наказом генерального директора ДО від 10.06.2008 року видано наказ за №79 про передачу товарно-матеріальних цінностей дільниці зберігання №3 створеною комісією за відсутності ОСОБА_1. (а.с.59).

Суду надані інвентаризаційні описи з №1 по №5 від 10 червня 2008 року про інвентаризацію.(а.с.60-62). Доказів про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з результатами інвентаризації матеріали справи не містять.

Із пояснень ОСОБА_1. вбачається, що вона була не згодна з переведенням її на іншу роботу, заступником начальника дільниці зберігання №2 у зв'язку з тим, що адміністрація ДО не забезпечила проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, за які була підзвітна позивачка і яка вимагала такої інвентаризації. Крім того, з цих же пояснень випливає, що інформацію про своє переведення на іншу дільницю ОСОБА_1 дізналася із поштового відправлення. (а.с. 55). Ці пояснення позивачка надала адміністрації ДО, однак матеріали справи не містять доказів про надання вмотивованої відповіді на вимоги про проведення інвентаризації.

Із пояснення ОСОБА_1 від 14.07.08року вбачається, що вона була відсутня на роботі 10 червня 2008 року у зв'язку з перебуванням у м. Києві у голови Держкомрезерву, якому підпорядковане ДО "Комбінат "Світанок".(а.с.82).

Відповідно до наказу №203-к від 14.07.2008 року за відсутність на роботі без поважної причини 10 червня 2008 року, ОСОБА_1 оголошена сувора догана. (а.с.81). З наказом ОСОБА_1 була ознайомлена під розпис.

Того ж дня, 14 липня 2008 року, відповідно до наказу за №207-к ОСОБА_1. оголошена сувора догана за грубе порушення трудової дисципліни, яке виразилося у тому, що вона не приступила до виконання своїх посадових обов'язків згідно наказу №139-к від 09.06.2008 року.(а.с.83). Підставами для видання наказу були доповідна записка начальника дільниці зберігання №2 про те, що 14.07.2008 року ОСОБА_1 відмовилася приступати до виконання своїх обов'язків та від проходження інструктажу з техніки безпеки та Акт комісії від 14 липня 2008 року про те, що ОСОБА_1 не приступила до роботи на дільниці №2 та відмовилася від виконання своїх посадових обов'язків. (а.с.85).

15 липня 2008 року генеральним директором ДО видано наказ за №208-к про оголошення ОСОБА_1 суворої догани за грубе порушення трудової дисципліни, яке виразилося у тому, що вона не приступила до виконання своїх посадових обов'язків згідно наказу №139-к від 09.06.2008 року. (а.с.87) Підставою для видання наказу слугували доповідна записка начальника дільниці зберігання №2 та акт комісії від 15.07.07.2008 року про те, що ОСОБА_1 15 серпня 2008 року відмовилася працювати та не з'явилися на дільниці №2. (а.с.88,89).

З акту від 15.07.2008 року випливає, що ОСОБА_1 була ознайомлена з відповідними наказами, але від підпису у наказах відмовилася. (а.с.90).

З пояснення ОСОБА_1., наданого 15.07.2008 року вбачається, що вона не згодна з переведенням на іншу дільницю, оскільки до переведення працювала матеріально-відповідальною особою і вважала, що без інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які були їй ввірені на дільниці №3 вона не може приступати до виконання обов'язків на дільниці №2.(а.с.91).

15 липня 2008 року генеральним директором ДО направлено до профспілкового комітету ДО "Комбінат "Світанок" подання про надання згоди на звільнення з роботи ОСОБА_1 у зв'язку з систематичними порушеннями нею трудової дисципліни які полягали у тому, що 10.06.2008 року вона була відсутня на роботі, за що була оголошена сувора догана, 14 липня 2008 року відмовилася від проведення інструктажу по охороні праці та не приступила до роботи, 15 липня 2008 року взагалі не з'явилася на робоче місце, за що їй також оголошені суворі догани.(а.с.92-93).

15 липня 2008 року відбулося засідання профкому ДО "Комбінат "Світанок" у складі 6 членів профкому на якому було оголошено подання та накази генерального директора про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень. ОСОБА_1. знову заявила про свою незгоду із переводом на іншу роботу і просила провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на дільниці №3. Лише у виступі ОСОБА_3 прозвучало про проведення інвентаризації за відсутності ОСОБА_1, (а.с.94-96). Постановою профспілкового комітету надано згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Наказом директора ДО від 15 липня 2008 року за №211-к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника дільниці зберігання №2 з 16 липня 2008 року за п.3 ст. 40 КЗпП України. (а.с.101).

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 була не переведена, а переміщена на іншу дільницю і її згоди на таке переміщення не потребувало. Також зазначено, що адміністрацією ДО дотримано всі вимоги чинного трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 з роботи.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

За ст..213 ЦПК України (1618-15) рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

У даному випадку висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що тягне його скасування та ухвалення нового рішення, оскільки матеріали справи містять для цього необхідні докази.

Відповідно до ч.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органну у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ДО "Комбінат "Світанок" було реорганізована шляхом приєднання до неї ДО "Комбінат "Колос" з 1 червня 2008 року. (а.с.50-51).

ОСОБА_1 працювала заступником начальника дільниці зберігання (холодильник) ДО "Комбінат "Колос", на вказаній посаді нею було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, тобто мала під звітом відповідні товарно-матеріально цінності. Вказане підтверджується і наказом генерального директора за №78 від 09.06.2008 року про створення комісії для інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на зберіганні у дільниці №3.

До суду першої інстанції не надано було жодних доказів того, що на дільниці №2, заступником начальника якої переведено ОСОБА_1, зберігалася така ж кількість такої ж продукції та вона мала виконувати ті ж самі обов'язки, і не надано жодного договору між ДО "Комбінат "Світанок" та ОСОБА_1 про те, що вона несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на зберіганні у дільниці №2. Крім того, і позивачка і представники відповідача та третьої особи пояснили, що цех зберігання №3 є холодильником, де певні тяжкі умови праці (температура до -25 градусів за Цельсієм) компенсувалися відповідними доплатами до заробітної плати, а цех №2 - це опалюване приміщення, де надбавки залежать лише від обсягу реалізованої продукції.

Тобто, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що наказом за №139-к від 09.06.2008 року ОСОБА_1 було не переведено, а переміщено на інше робоче місце у межах підприємства не знайшло свого підтвердження, оскільки вона мала виконувати інші посадові обов'язки, які не були обумовлені її трудовим договором, на який суд першої інстанції послався без ознайомлення із вказаним документом та не витребувавши ні його, ні посадової інструкції заступника начальника дільниці зберігання №2 та №3. Не звернув уваги на ту обставину, що вказаний договір укладався ОСОБА_1 з ДО "Комбінат "Колос", однак матеріали справи не містять згоди ОСОБА_1. працювати у ДО "Комбінат "Світанок" у цеху №2.

Крім того, з п.2 типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 23 серпня 2005 року випливає, що адміністрація зобов'язувалася проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей. Однак, після проведення інвентаризацію матеріальних цінностей 10 червня 2008 року за відсутності ОСОБА_1, остання, як матеріально-відповідальна особа не була ознайомлена із результатами вказаної інвентаризації, про що свідчать її пояснення з приводу відмови від виконання обов'язків заступника начальника дільниці зберігання № 2, а відповідачем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 були надані висновки інвентаризації та вона приймала участь у прийнятті товарно-матеріальних цінностей, які перебували на зберіганні у дільниці №2 чи про відсутність таких матеріальних цінностей та про укладання з ОСОБА_1 договору про повну матеріальну відповідальність, як з заступником начальника дільниці зберігання №2. Тому висновок про те, що ОСОБА_1 за трудовим договором повинна були приступити до виконання обов'язків заступника начальника дільниці зберігання №2 не відповідає обставинам справи, бо такого договору ОСОБА_1 із ДО не укладала і не надавала своєї згоди на переведення на вказану посаду. У цьому контексті не можна вважати, що виражаючи свою незгоду з переведенням на іншу роботу, ОСОБА_1 не виконувала без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки вона не укладала трудового договору із ДО "Комбінат "Світанок" про виконання нею посадових обов'язків заступника начальника дільниці зберігання №2, не приймала участі у прийнятті під звіт товарно-матеріальних цінностей на вказаній дільниці та не укладала відповідного договору про повну матеріальну відповідальність.

Тобто, судом першої інстанції, який врахував усі накладені на ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення, не перевірено їх правомірність, оскільки тільки правомірно накладені дисциплінарні стягнення можуть бути підставою для звільнення працівника за п.3 ст. 40 КЗпП України, а тому слід було би з'ясувати, систематичне невиконання яких саме трудових обов'язків позивачем передувало його звільненню.

Однак, видаючи наказ від 09.06.2008 року про переведення ОСОБА_1 на іншу роботу, до цеху №2, власником, ДО "Комбінат "Світанок" було порушено вимоги ст. 32 КЗпП України, якими врегульовано порядок такого переводу.

Вимагаючи виконання від ОСОБА_1 роботи у цеху №2, ДО порушило вимоги ст. 31 КЗпП України.

Тому накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за відмову виконувати обов'язки, які не були передбачені трудовим договором не є законними і підлягають скасуванню.

За п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року за №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом для звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги ч.2 ст. 149 КЗпП України за якою за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При цьому ст. 147 КЗпП України передбачає що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана; 2)звільнення.

З наданих наказів, доповідних записок та актів до наказів за №203-к від 14.07.2008 року про винесення суворої догани за відсутність на роботі без поважних причин 10.06.2008 року, за №207-к від 14.07.2008 року про оголошення суворої догани - за те, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження інструктажу із охорони праці та не приступила до виконання посадових обов'язків на дільниці №2;за №208-к від 15.07.2008 року про оголошення суворої догани за те, що 15 липня 2008 року ОСОБА_1 не приступила до виконання своїх посадових обов'язків на дільниці №2 вбачається, що за всі, за розсудом адміністрації ДО, дисциплінарні проступки ОСОБА_1 після видання наказу про її переведення до дільниці №2, вона підлягала дисциплінарному стягнення у вигляді суворої догани. Тобто за кожне порушення, на погляд адміністрації ДО, ОСОБА_1 трудової дисципліни, до неї було застосовано дисциплінарне стягнення.

У поданні генерального директора ДО про надання згоди профспілковим комітетом на звільнення ОСОБА_1, у наказі про звільнення від 15.07.2008 року та у постанові профкому підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України зазначено всі ті порушення трудової дисципліни, які були підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Тобто, звільнивши ОСОБА_1 з роботи та інкримінувавши їй при цьому скоєння дисциплінарних порушень, за які вона вже притягалася до дисциплінарної відповідальності і за які їй вже оголошувалися дисциплінарні стягнення, ДО "Комбінат "Світанок" фактично за одні і ті ж порушення застосував до ОСОБА_1 два дисциплінарних стягнення, що є порушенням вимог ст.149 КЗпП.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а вона - поновленню на роботі зі стягненням на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ч.1,2 ст. 235 КЗпП України, якими передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки про заробітну плату за 2 повні відпрацьовані місяці перед звільненням ОСОБА_1 мала таку заробітну плату - за квітень 2008 року - 1611,46 грн., за травень 2008 року - 1691,46 грн.(а.с.106).

Середньоденна заробітна плата становить: (1611,46+1691,46):42 дні =78,64 грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить:

78,64 грн.х147 (кількість днів вимушеного прогулу)=11560,08 грн.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 11560,08 грн. При цьому рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за 1 місяць в сумі 1651 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону.

Виходячи з наведеного вище, судова колегія приходить до висновку про стягнення з Генерального директора ДО "Комбінат "Світанок" ОСОБА_2 середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в сумі 11560 грн. 08 коп.

За ст..237-1 КЗпП України (322-08) відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Звільненням з роботи, адміністрацією ДО "Комбінат "Світанок" стосовно ОСОБА_1 порушено її права, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, оскільки у період нестабільної економіки жінка залишилася без засобів для існування, що змусило її докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Однак ОСОБА_1 не довела, що розмір моральної шкоди становить саме 2000 грн., тому колегія суддів задовольняє позовні вимоги у цій частині частково, стягуючи на її користь 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Відповідно до вимог ст. 79, 84, 88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, колегія суддів стягує на її користь 1000 грн. сплачену за надання правової допомоги та 20 грн., сплачених за перерахування оплати правової допомоги. Також на користь держави відповідно до ст.. 88 ЦПК України (1618-15) з ДО "Комбінат "Світанок" стягується 57 грн. 84 судового збору та 30 грн. на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 27 листопада 2008 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати наказ генерального директора державної організації "Комбінат "Світанок" від 15 липня 2008 року за №211-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та накази за №207-к від 14 липня 2008 року та №208-к від 15 липня 2008 року.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника начальника дільниці зберігання №3 (холодильник) Державної організації "Комбінат "Світанок".

Стягнути на користь ОСОБА_1 з державної організації "Комбінат "Світанок" 11560грн. 08 копійок (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят гривень вісім копійок) середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1000 грн. витрат на правову допомогу та 20 грн. витрат на послуги банку.

Стягнути з державної організації "Комбінат "Світанок" на користь держави судовий збір у розмірі 57 грн. 84 коп. та витрати на організаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державної організації "Комбінат "Світанок" 11560 грн. 08 коп. (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят гривень вісім копійок).

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 1651 грн. 46 коп. підлягає негайному виконанню

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.