4 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Бубличенко В.П.

суддів - Сукач Т.О.

Фомічова С.Є.

при секретарі - Пітель Г.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство" про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та премії, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство" на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 листопада 2008 року і

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 пред'явила в суд позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство" про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та премії.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що працювала у відповідача лаборантом хіміко-бактеріологічного аналізу, після звільнення товариство не виплатило їй компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1816,90 грн. Крім того, у червні 2008 року вона недоотримала премію в розмірі 244,96 грн.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 листопада 2008 року позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивачки 1811,07 грн. компенсації за невикористану відпустку та 244,96 грн. недоотриманої пенсії.

У апеляційній скарзі ТОВ "Водне господарство" просить рішення суду скасувати в частині стягнення премії і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.

Зазначає, що підставою для виплати премії є наказ директора підприємства, виданий 4 липня 2008 року, який не був змінений або скасований. Згідно з цим наказом Позивачці була нарахована і виплачена премія в розмірі 6%, тому, на думку відповідача, підстав для стягнення премії у більшому розмірі немає.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтовноість рішення суду у встановлених ст. 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що спільною постановою адміністрації та профспілкового комітету ТОВ "Водне господарство" від 14 травня 2007 року продовжено дію колективного договору комунального підприємства "Кіровоградводоканал", зареєстрованого реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 918 від 18 квітня 2003 року до прийняття нового колективного договору.

Додатком № 11 до колективного договору КП "Кіровоградводоканал" є положення про преміювання працівників КП "Кіровоградводоканал" за основні результати господарської діяльності, згідно з яким розмір премій для робочих і обслуговуючого персоналу встановлюється за виконання щомісячних планових завдань згідно додатку № 12 (п.2.1). Повне або часткове позбавлення премії проводиться за той розрахунковий період, в якому були зроблені недоліки в роботі, і оформлені наказом директора підприємства з обов'язковою вказівкою причини і по узгодженню з комітетом профспілок (п.3.6).

В додатку № 12 до колективного договору зазначені показники умов преміювання за основні результати роботи робітників КП "Кіровоградводоканал", згідно з яким розмір премії лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу складає 30%.

Відповідно до наказу директора ТОВ "Водне господарство" № 213 від 4 липня 2008 року про виплату премій працівникам підприємства за червень 2008 року, розмір премії, виплаченій позивачці, складає 6%, що суперечить умовам колективного договору.

Профспілкова організація ТОВ "Водне господарство" зазначений наказ не погодила з тих підстав, що він суперечить ст. 97 КЗпП України та колективному договору.

Частиною 4 ст. 97 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Враховуючи наведене, суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивачки про виплату їй премії в розмірі, передбаченому в додатку № 12 до колективного договору.

Та обставина, що позивачка не оскаржила наказ директора про виплату премій, не має вирішального значення для розгляду справи, оскільки встановлено, що право позивачки на отримання премії порушено з вини відповідача.

Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області