розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу заступника прокурора м. Севастополя на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 15 липня 2008р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, -

У травні 2008р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, та посилаючись на вимоги ч.1,3 ст. 331 ЦК України, просили визнати за ними право власності на об'єкт незавершеного будівництва - автомийку з пунктом технічного обслуговування, шиномонтажем, крамницею та кав'ярнею, розташованих на земельній ділянці площею 0,1316 га у районі річки Чорна в м. Севастополі у наступних частках: за ОСОБА_2 - 545/1000 часток, за ОСОБА_3- 200/1000 часток, за ОСОБА_4 - 245/1000 часток, за ОСОБА_5 - 10/1000 часток.

Вимоги мотивовані тим, що позивачу ОСОБА_5 згідно договору на право тимчасового користування землею від 26.08.1999р. було передано у тимчасове користування земельну ділянку, загальною площею 0,1316 га для будівництва автомийки з пунктом технічного обслуговування, шиномонтажем, магазином, кав'ярнею в районі річки Чорна м.Севастополя терміном до 30.06.2009р., та 28.12.2004р. даний договір був викладений у редакції договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення. ОСОБА_5 було видано дозвіл на початок будівельних робіт за №1179 від 15.10.2007р.Позивачі вказують, що в зв'язку з відсутністю фінансування будівництва, ОСОБА_5 20.06.2006р. уклала з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 договір, відповідно до якого учасники зобов'язалися об'єднати свої вклади та сумісно діяти без укладення юридичної особи з метою будівництва пункту автосервісу. Позивачі вказують, що ними за власний рахунок були проведені роботи по будівництву об'єкту нерухомості та на даний час ступень готовності об'єкту складає 13%. Вказують, що в зв'язку з необхідністю здійснення відчуження вказаного об'єкту незавершеного будівництва позивачі звернулись до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з проханням оформити та забезпечити державну реєстрацію права власності позивачів на об'єкт незавершеного будівництва, в чому їм було відмовлено у зв'язку з відсутністю механізму оформлення та реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва, що на їх думку порушує їх права та законні інтереси.

Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 15.07.2008р. позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі. Постановлено визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності на об'єкт незавершеного будівництва (13%) - автомийку з пунктом технічного обслуговування, шиномонтажем, крамницею та кав'ярнею, розташованих на земельній ділянці площею 0,1316 га у районі річки Чорна в м. Севастополі в наступних частках: ОСОБА_2 - 545/1000, ОСОБА_3200/1000, ОСОБА_4 245/1000, ОСОБА_5 10/1000.

Не погодившись з рішенням суду, заступник прокурора м.Севастополя подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Інкерманської міської Ради і Фонду Комунального майна Севастопольської міської Ради, та просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.

Представник позивачів подав заперечення на апеляційну скаргу заступника прокурора м.Севастополя та просить рішення суду залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представника позивачів, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та наданими сторонами доказами, що позивачу ОСОБА_5 згідно договору на право тимчасового користування землею від 26.08.1999р. було передано у тимчасове користування земельну ділянку, загальною площею 0,1316 га для будівництва автомийки з пунктом технічного обслуговування, шиномонтажем, магазином, кав'ярнею в районі річки Чорна, терміном до 30.06.2009р. (арк. справи 32).

28.12.2004р. вказаний договір викладено у редакції договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, та ОСОБА_5 видано дозвіл на початок будівельних робіт за №1179 від 15.10.2007р. (арк. справи 22-26).

20.06.2006р. ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 договір, відповідно до якого позивачі для будівництва спірного об'єкту нерухомості зобов'язались об'єднати свої вклади та сумісно діяти без укладення юридичної особи з метою будівництва пункту автосервісу (арк. справи 19). Позивачами за власний рахунок були проведені роботи по будівництву об'єкту нерухомості.

Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради позивачам було відмовлено в оформленні для державної реєстрації права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва.

Вказані обставини сторонами визнаються та не оспорюються.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, не заперечується сторонами та підтверджується висновком спеціаліста від 19.05.2008р. за №416, що на даний час ступень готовності об'єкту спірної нерухомості, розташованого на земельній ділянці загальною площею 0,1316 га. в районі річки Чорна м.Севастополя складає 13% (арк. 11 зворот).

Таким чином, помилково застосувавши до даних правовідносин вимоги ч.1 с.331 ЦК України (435-15) , суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що спірне нерухоме майно будівництвом позивачами не завершено, ступень готовності нерухомого майна складає 13%, та відповідно до вимог ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на таке майно виникає лише з моменту завершення будівництва (створення майна).

Виходячи з вимог ч.2 ст. 331 ЦК України, враховуючи той факт, що будівництво спірного нерухомого майна позивачами не закінчено, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягають залишенню без задоволення, як такі, що не засновані на законі.

За таких обставин рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим, та відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів. -

Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Севастополя задовольнити.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 15 липня 2008р. скасувати з ухваленням нового рішення.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в задоволенні позову до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, - відмовити.