Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючого), Леско В.В., Панько В.Ф., при секретарі Янкович К.І., з участю апелянта ОСОБА_1., представника апелянта ОСОБА_2. та прокурора Романа М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Виноградівського районного суду від 3 листопада 2008 року, -

У листопаді 2003 року прокурор Виноградівського району Закарпатської області (далі прокурор) звернувся в суд в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_1, треті особи: приватна нотаріальна контора Виноградівського нотаріального округу (далі нотаріус) та Виноградівська міська рада (далі місцева рада), про визнання недійсними правовстановлюючого документа та угоди.

Вимоги прокурор мотивував тим, що 19 вересня 1999 року померла мама неповнолітньої ОСОБА_3. - ОСОБА_5, якій на день смерті, в порядку спадкування, належала Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_5. її неповнолітня дочка ОСОБА_3. проживала в будинку і фактично вступила у володіння спадкового майна. Не дивлячись на це відповідач ОСОБА_4. (дідо неповнолітньої ОСОБА_3.) 4 грудня 2001 року оформив на своє ім'я у місцевій раді свідоцтво про право власності на будинок, а 4 квітня 2003 року продав будинок відповідачу ОСОБА_1.

Посилаючись на дані обставини прокурор просив визнати недійсним в Ѕ частині свідоцтво про право власності на будинок та визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку від 4 липня 2003 року укладений між відповідачами.

В процесі розгляду справи ОСОБА_3., в інтересах якої був заявлений позов, змінила призвіще на ОСОБА_6 та в порядку ст. 31 ЦПК України уточнила та збільшила позовні вимоги. Просила визнати недійсними рішення виконкому місцевої ради № 401 "Про надання дозволу на виготовлення виконавчого креслення на індивідуальне будинковолодіння громадянину ОСОБА_4." від 32.01.2001 року, пункт 1.2 рішення № 443 "Про затвердження актів прийняття в експлуатацію індивідуальних будинковолодінь та дачних будинків громадян міста" від 27.11.2001 року, визнати недійсними та скасувати в цілому свідоцтво про право власності на житловий будинок від 4.12.2001 року видане на ім'я ОСОБА_4. та договір купівлі-продажу будинку укладений між ОСОБА_4. та ОСОБА_1. 4.07.2003 року. Крім цього, просила повернути сторони угоди в попередній стан та визнати за нею право власності на спірний житловий будинок

До участі у справі судом залучено в якості відповідача Виноградівську міську раду та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: орган опіки та піклування і службу в справах дітей Виноградівської районної державної адміністрації.

Справа розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Виноградівського районного суду від 3 листопада 2008 року позов задоволено. Постановлено визнати незаконними рішення виконкому місцевої ради № 401 "Про надання дозволу на виготовлення виконавчого креслення на індивідуальне будинковолодіння громадянину ОСОБА_4." від 32.01.2001 року, пункт 1.2 рішення № 443 "Про затвердження актів прийняття в експлуатацію індивідуальних будинковолодінь та дачних будинків громадян міста" від 27.11.2001 року та свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок видане 4.12.2001 року місцевою радою на ім'я ОСОБА_4.. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку укладений 4.07.2003 року між ОСОБА_4. та ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1. 17000 грн. та визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1. посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду, залишення заяви прокурора без розгляду та закриття провадження у справі.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як встановив суд першої інстанції і вбачається з матеріалів справи будинок АДРЕСА_1 до 1981 року належав ОСОБА_4. (відповідачу по справі) та його дружині - ОСОБА_7. Рішенням Виноградівського районного суду від 23.07.1981 року шлюб між подружжям Рацинів був розірваний і цим же рішенням була затверджена мирова угода згідно якої спірний будинок залишився у власності ОСОБА_7., яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після смерті ОСОБА_7. власником будинку в порядку спадкування стала її донька ОСОБА_5, яка проживала в будинку, була єдиним спадкоємцем першої черги за законом і в порядку ст. 549 ЦК України 1963 року вступила в управління та володіння спадковим майном. 19.09.1999 року ОСОБА_5. померла не оформивши на себе право власності на будинок. Після її смерті залишилося двоє спадкоємців першої черги - батько ОСОБА_4. (відповідач по справі) та - дочка ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивачка по даній справі). ОСОБА_4. дій, що свідчать про прийняття спадщини не вчинив, а позивачка по справі на день смерті мами була малолітня і проживала в спірному будинку, а тому вважається такою що спадщину прийняла і набула права власності на будинок.

Тому визнати законними рішення місцевої ради про надання дозволу ОСОБА_4. на виготовлення виконавчого креслення на будинок та про затвердження акту прийняття в експлуатацію будинку неможливо. З цих підстав є також незаконним і видане на ім'я ОСОБА_4. свідоцтво про право особистої власності на будинок.

Відповідно до ст. 225 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, право продажу майна належало власнику.

Оскільки ОСОБА_4. спірний будинок не належав відчужувати його він права не мав.

Згідно вимог ст. 48 ЦК України 1963 року угода що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей є недійсною. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про доведеність позову є правильний.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Виноградівського районного суду від 3 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.