Головуючий суддя 1 інстанції: Мішура В. С.

категорія: 46 Сддя-доповідач: Гордійчук С.О.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Собіни І.М.

суддів : Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.

при секретарі : Сеньків Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 10 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку та її поділ.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

Рішенням Здолбунівського районного суду від 10 листопада 2008 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку та її поділ задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності з ОСОБА_1 на земельну ділянкуАДРЕСА_1 загальною площею 0,08 га.

Проведено поділ земельної ділянкиАДРЕСА_1 і виділено у власність ОСОБА_2 згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи першому співвласнику розміром 0,04 га, вартістю 34 742 грн., яка на плані зафарбована білим кольором.

У власності ОСОБА_1 залишено земельну ділянку згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи другому співвласнику розміром 0,04 га, яка зафарбована жовтим кольором, вартістю 34 742 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 296 грн. та на користь позивача 800 грн. в рахунок часткового відшкодування судових витрат.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що земельна ділянка була передана у власність відповідача в період, коли шлюб між сторонами було розірвано. Крім того, на момент прийняття рішення Здолбунівською міською радою про передачу у власність ОСОБА_1 земельну ділянку сторони вже не підтримувала подружні стосунки, сім'я розпалася, що і було підтверджено в судовому засіданні свідками.

Також, суд не врахував, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити в позові за безпідставністю позовних вимог та пропуском строку звернення до суду.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Оскільки рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка є спільної сумісною власністю подружжя, оскільки нажита сторонами у шлюбі і позивач має право на 1/2 частину даної ділянки.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до вимог ст. 22 КпШС України в редакції 1969 року, який діяв на момент виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка, площею 0,8 га була надана у приватну власність ОСОБА_1 рішенням Здолбунівської міської ради від 24 лютого 1999 року № 61, і 29 грудня 2001 року на його ім'я було видано Державний акт на право приватної власності і це право відповідача позивачем не оспорювалося.

За таких обставин посилання позивача на те, що вказана земельна ділянка є спільним майном подружжя є безпідставними, оскільки вона не була придбана сторонами у шлюбі, а надавалася безоплатно у власність конкретній особі.

З урахуванням наведеного підстав для задоволення позовних вимог немає.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 22 КпШС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Здолбунівського районного суду від 10 листопада 2008 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку та її поділ відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.