розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 квітня 2008 року,

30 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (далі- ТДВ "СК "Кредо"), закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі-ЗАТ КБ "ПриватБанк") про визнання незаконною відмови у здійсненні страхової виплати. В позовній заяві зазначав, що 15 вересня 2005 року між ТДВ "СК "Кредо" та його сином ОСОБА_2, за участю КБ "Приватбанк" як вигодонабувача був укладений договір особистого страхування з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Однак відповідачі не визнали смерть сина страховим випадком і відмовили у здійсненні страхової виплати. Уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати незаконною таку відмову страховика, зобов'язати відповідача виконати умови договору страхування та провести страхову виплату і стягнути на його, позивача, користь судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 квітня 2008 року позовні вимоги задоволені. Зобов'язано ТДВ "Страхова компанія "Кредо" виконати умови договору особистого страхування, укладеного 15 вересня 2005р.між ним і ОСОБА_2, та провести страхову виплату в розмірі 100% страхової суми. Стягнуто з відповідача судові витрати в сумі 16 грн. на користь позивача та 496 грн. 50 коп. в дохід держави і 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ТДВ "СК "Кредо" ставило питання про скасування зазначеного рішення та відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та доказам. Зазначено, зокрема, що суд не дав належної оцінки доводам щодо відповідності підстав для відмови у здійсненні страхової виплати умовам договору та Правилам страхування, з якими страхувальник був ознайомлений при укладенні договору.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача доводи апеляційної скарги повністю підтримали, представник позивача ці доводи заперечував.

Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 15 вересня 2005 року між ТДВ "Страхова компанія "Кредо" (страховик) та ОСОБА_2(страхувальником) було укладено договір особистого страхування за №KGPLGKPO784 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 15 вересня 2005р., укладеним позичальником ОСОБА_2 з КБ "ПриватБанк", який за договором особистого страхування є страховим агентом, вигодонабувачем та гарантом виконання зобов'язань страхової компанії (п. 4, 6, 7.2) За умовами договору об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю страхувальника (п.7.1).Термін дії договору - до 14 вересня 2026 року(п.10)(а.с.8-9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 5 червня 2007 року страхова компанія у проведенні страхових виплат відмовила(а.с.10, 12).

Задовольняючи позовні вимоги позивача як спадкоємця застрахованого ОСОБА_2., суд виходив з того, що висновок страховика про те, що смерть ОСОБА_2. не є страховим випадком, суперечить умовам договору, тому визнав неправомірною відмову у здійсненні страхового відшкодування з зазначеної підстави.

Наведене обґрунтування правового висновку, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, узгоджується з нормами чинного законодавства, якими регулюються відносини в сфері страхування, відповідає достатньо повно з'ясованим обставинам справи та доказам, яким надана правильна юридична оцінка.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона( страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму( страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" (далі- Закон) страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про страхування" страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника( його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Встановлений зазначеними правовими нормами обов'язок здійснити страхове відшкодування виникає у страховика за умови відсутності підстав для відмови у виплаті, які визначені ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про страхування". Вказаними статтями також передбачено, що саме договором страхування можуть бути визначені також інші підстави для відмови у виплаті.

Перелік страхових випадків за договором особистого страхування, укладеним між страховою компанією "Кредо" та ОСОБА_2, визначений п. 9 Договору. Зокрема, за п. 9.2 страховим випадком визнається смерть застрахованої особи, що настала внаслідок її захворювання, яке вимагає амбулаторного або стаціонарного лікування, за умови що воно сталося під час дії цього Договору та підтверджене документами, виданими компетентними органами( медичними установами) у встановленому законом порядку.

Статтею 6 Закону України "Про страхування" встановлено, що загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються Правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Згідно ст. 17 Закону Правила страхування можуть містити, зокрема, винятки із страхових випадків і обмеження страхування. Конкретні умови страхування, в тому числі і інші, встановлені за правилами ст. 26 Закону, ст. 991 ЦК підстави для відмови у виплаті, визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства і можуть бути передбачені умовами договору (ч.2 ст. 26 Закону).

Відмова страхової компанії у здійсненні страхового відшкодування від 5 червня 2007 р. мотивована тим, що захворювання, яке стало причиною смерті ОСОБА_2., пунктом 3.4.4 Правил страхування здоров'я на випадок хвороби, затверджених ТДВ "СК Кредо" 20 липня 1998 року, виключене із переліку страхових випадків.

Між тим, Договір страхування, зокрема, п.п. 9, 16.2, якими визначено перелік страхових виплат та умови, за наявності яких не визнаються обумовлені п.9 випадки страховими, не містить встановленої п.3.4.4 Правил умови. Відсутнє в Договорі і посилання на це положення Правил як на додаткову, крім встановлених законом та п. 16.1, 16.2 Договору, підставу для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

За таких обставин не можна погодитись з доводами відповідача про те, що страхувальник, підписавши договір, погодився не лише з конкретними умовами, зазначеними в ньому, а й з п.3.4.4 Правил, відповідно до який було укладено договір і з якими ОСОБА_2 ознайомився при його укладенні. На інші, передбачені Законом і Договором підстави відмови у виконанні Договору страховик не посилався. Не встановив їх і суд.

Не ґрунтується на доказах і посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не має права вимоги, оскільки правовідносини, що виникли за Договором страхування, зачіпають інтереси позивача як спадкоємця і правонаступника страхувальника. Крім того, предметом позову визначено не стягнення на користь спадкоємців страхової виплати, а проведення страхового відшкодування відповідно до умов договору, укладеного на забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту(п.7.2).

З огляду на наведене колегія суддів визнає, що судом першої інстанції з достовірністю встановлено наявність правових підстав для виконання страховиком зобов'язань з проведення страхового відшкодування згідно умов договору, ці обставини не спростовані відповідачем та доводами апеляційної скарги. Рішення суду є правильним по суті та справедливим, передбачені ст. 309, 311 ЦПК України підстави для його скасування чи зміни відсутні.