розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Олександрівського районного суду від 9 вересня 2008 року та ухвалу Олександрівського районного суду від 23 вересня 2008 року, -

У листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначав, що 28 вересня 2007 року під час стоянки належного йому автомобіля ВАЗ -211010, який був припаркований біля магазину "Мрія" в сел.Олександрівка Кіровоградської області, проїжджаючий на автомобілі та тримаючи в руках каністру, неповнолітній син відповідача -ОСОБА_2зачепив каністрою його автомобіль, пошкодивши його. В той же день, після огляду експертом пошкодженого автомобіля, відповідач написав розписку про згоду відшкодувати витрати на його ремонт, проте добровільно їх не відшкодував. Тому і просив стягнути з нього 4 374,07 грн. у відшкодування майнової та 1 700 грн. моральної шкоди разом з понесеними судовими витратами.

Залучивши до участі у справі співвідповідачами неповнолітнього ОСОБА_2, 10 вересня 1991 року народження, та його матір ОСОБА_3, рішенням Олександрівського районного суду від 9 вересня 2008 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивача 4 334 грн. 10 коп. матеріальних збитків, 500 грн. за завдану моральну шкоду, 350 грн. за проведення експертизи, 60 грн.74 коп. сплаченого в дохід держави судового збору, 30 грн. сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, а всього 5 274 грн.74 коп.

Ухвалою цього ж суду від 23 вересня 2008 року у рішенні суду виправлені допущені судом описки: зазначено стягнути "солідарно" на користь "Савенко" замість "Савченко".

Суд дійшов висновку, що в судовому засіданні доведено вину неповнолітнього ОСОБА_1 у завданні матеріальних збитків позивачу, а тому, з урахуванням того, що неповнолітній є учнем філії Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування, отримує стипендію в сумі 155 грн., шкоду слід відшкодувати в повному обсязі за рахунок його батьків.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначається, зокрема, що судом не дана належна оцінка доказів у справі, що дана дорожньо-транспортна пригода не була зафіксована у встановленому порядку з викликом працівника ДАІ та складенням протоколу про адміністративне правопорушення.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення та ухвала суду - скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлено і не оспорюється сторонами, що 28 вересня 2007 року в смт. Олександрівка неповнолітній Іщенко В.В., керуючи велосипедом, наніс пошкодження автомобілю ВАЗ-211010 реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є позивач. Факт пошкодження автомобіля сином та згода на відшкодування витрат на його ремонт підтверджується також розпискою ОСОБА_1(а.с.13), показаннями свідків (а.с.127, 128).

Відповідно до висновку експерта №0004 від 19 травня 2008 року вартість матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля ВАЗ 211010 складає 4 334 грн. 10 коп. (а.с.96-99).

Постановляючи рішення про стягнення заподіяної з вини неповнолітнього ОСОБА_2шкоди з його батьків, суд виходив з розміру отримуваної ним стипендії учня професійного ліцею.

Проте, колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1179 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (v0006700-92) із змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Обов'язок батьків відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Таким чином, цивільним законодавством у даному випадку передбачено відшкодування шкоди самим заподіювачем, а у разі відсутності у нього майна відповідний обов'язок додатково покладається на батьків.

У зв'язку з тим, що суд фактичні обставини справи з'ясував, але неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 309 ЦПК України скасувати рішення суду з ухваленням нового.

Із матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_2досяг віку цивільної відповідальності, навчається в учбовому закладі та має стипендію ( а.с.35, 119), а тому стягненню з нього на користь позивача підлягає 4 334 грн. 10 коп. заподіяної ним майнової шкоди.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач від пошкодження нового автомобіля, характер немайнових втрат, конкретні обставини справи, колегія суддів вважає можливим позовні вимоги по відшкодуванню моральної шкоди задовольнити частково в розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з ОСОБА_2на користь позивача підлягають також понесені судові витрати в сумі 411 грн. 80 коп.

А всього підлягає стягненню 5 245 грн. 90 коп.

З урахуванням викладеного, обставин справи відповідно до ч.2 ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітнього майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, обов'язок по її відшкодуванню солідарно покласти на батьків: ОСОБА_1 таОСОБА_3

У зв'язку із скасуванням рішення, ухвала суду від 23 вересня 2008 року щодо виправлення описок у цьому рішенні також підлягає скасуванню.

Доводи скарги в іншій частині не ґрунтуються на законі та доказах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Олександрівського районного суду від 9 вересня 2008 року та ухвалу Олександрівського районного суду від 23 вересня 2008 року - скасувати.

ПозовОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_4 4 334 грн. 10 коп. за завдану майнову шкоду, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 411 грн. 80 коп. понесених судових витрат, а всього 5 245 грн. 90 коп.

У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_2 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, стягнути її солідарно з батьків: ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.