Головуючий у першій інстанції - Крапивний В.І.

Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Хромець Н.С.,

суддів - Острянського В.І., Горобець Н.С.,

при секретарі -Вареник О.М.,

з участю - представника ДП "Чернігівський облавтодор" Шокура А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення шкоди, заподіяної неправомірними діями,

17 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корюківського райавтодору, якого ухвалою суду від 30 липня 2008 року було замінено на належного відповідача - ДП ""Чернігівський облавтодор", про стягнення шкоди, заподіяної неправомірними діями, посилаючись на те, що він 02 квітня 2008 року рухався на власному автомобілі по автодорозі Щорс-Корюківка, де працівники відповідача в цей же день біля с. Маховики Корюківського району проводили ремонтно-дорожні роботи, не виставивши при цьому на дорозі попереджувальні знаки про проведення таких робіт та про зменшення швидкості. Під час його руху по цій ділянці дороги, з-під коліс зустрічного автомобіля вилетів камінь щебеня, яким працівники посипали відремонтовані ділянки проїзної частини дороги, та попав в лобове скло належного йому автомобіля, розбивши його, внаслідок чого позивач витратив 945 грн. на ремонт транспортного засобу. Тому, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму майнової шкоди та 5000 грн. завданої моральної шкоди.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ДП "Чернігівський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на його користь 825 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 30 грн. витрат по оплаті юридичної допомоги, а також 51 грн. державного мита на користь держави.

В апеляційній скарзі ДП "Чернігівський облавтодор" просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що суд не взяв до уваги той факт, що ремонтні роботи проводились на 94км. +400м.-95км., а відповідно до акту обстеження дорожних умов у місці скоєння ДТП, складеного співробітниками ВДАІ, дана пригода сталась на ділянці 43 км вказаної дороги, тому жодних дій чи бездіяльності відповідача не могло бути. Крім того, в зазначеному акті обстеження не зазначено, що на спірній ділянці дороги проводились будь-які ремонтні роботи, що відсутні дорожні знаки та наявні недоліки в утриманні автодороги. Апелянт зазначає, що позивач не дотримався вимог п.п.12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху, чим сам створив небезпечні умови у дорожньому русі. З висновку Корюківського РВ УМВС по перевірці рапорту по даній пригоді від 03.04.2008р. вбачається, що спірна пригода не відноситься до дорожньо-транспортних, а кваліфікується як нещасний випадок, що свідчить про відсутність вини відповідача у отриманні механічних ушкоджень автомобілем позивача.

Позивач ОСОБА_1 надіслав до апеляційного суду заяву, в якій вказує, що апеляційну скаргу не визнає і при вирішенні справи покладається на думку суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ДП "Чернігівський облавтодор", перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Ухваливши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що 02 квітня 2008 року позивач керував власним автомобілем марки НОМЕР_1, та рухався по автодорозі Т 25-12 (Щорс - Корюківка), але за 5 км до м. Корюківка вітрове скло його автомобіля було пошкоджено каменем, який вилетів з-під коліс зустрічного автомобіля, чим було завдано позивачу матеріальної шкоди; що через бездіяльність працівників відповідача, які проводили ремонтні роботи на цій ділянці дороги, його автомобілю було заподіяно матеріальної шкоди у вигляді розбиття вітрового скла. Тому і прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Проте з таким висновком не може погодитись апеляційний суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 зазначеної норми закону особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З матеріалів справи вбачається (акт обстеження дорожних умов у місці скоєння ДТП від 02 квітня 2008 року, складений працівниками ВДАІ Корюківського РВ УМВС), що дорожня пригода сталась на ділянці автодороги Т 25-12 (Щорс- Корюківка), яка знаходиться на її 43 км + 100м та що дорожні роботи на цій ділянці дороги в зазначений день не велись. А з витягу журналу обліку виконаних робіт по ремонту та утриманню автомобільних доріг Корюківським райавтодором вбачається, що 02 квітня 2008 року його працівники проводили ямочний ремонт на ділянці вказаної автодороги, яка знаходиться на 94 км + 400 м - 95 км (а.с.35-36). Інші докази щодо вини відповідача у заподіянні матеріальної шкоди автомобілю позивача в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, вважати, що вина відповідача у заподіянні матеріальної шкоди автомобілю позивача є доведеною, відсутні законні підстави. Тому, у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з ДП "Чернігівський облавтодор" матеріальної шкоди необхідно відмовити через їх недоведеність. Враховуючи викладене, також належить відмовити і у задоволенні вимог про стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди.

Тому, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, ст.ст. 1166, 12167 ЦК України (435-15) , апеляційний суд,

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - задовольнити.

Рішення Корюківського районного суду від 11 серпня 2008 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП "Чернігівський облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набуває чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.