09 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Білецького О.М

суддів - Гагіна М.В., Кононенко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які беруть участь у справі - позивача, відповідачки та її представника - Шпаківського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Друга Сумська державна нотаріальна контора, Книш Лідія Олексіївна,

про визнання заповіту частково недійсним і визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування, -

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2008 року позовні вимоги задоволено.

Визнано частково недійсним заповіт від 18 січня 2000 року, складений ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на обов'язкову частку в спадщині на 49/400 частин житлового будинку № 6 з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 у м. Суми, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення місцевого суду скасувати і направити справу на новий розгляд.

Вказує, що суд не перевірив наявність оригіналу заповіту, не дослідив спадкову справу, а також не залучив належну третю особу.

Заслухавши сторони та представника відповідача, дослідивши матеріали та перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_4), яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 є дітьми ОСОБА_2 від різних матерів.

ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02 січня 1988 року державним нотаріусом Першої Сумської нотаріальної контори за реєстровим № 1-265, належало 49/100 частин житлового будинку №6 по АДРЕСА_1 в м. Суми з відповідною частиною надвірних, господарчих та побутових будівель, розташованих на приватизованій земельній ділянці, державний акт на яку за життя він не одержував.

ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 18 січня 2000 року за реєстровим № 51 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О., яким на випадок своєї смерті належні йому на праві приватної власності 49/100 частин житлового будинку під №6 з відповідною частиною господарчих та побутових будівель та земельною ділянкою при ньому, а також все належне йому майно заповідав своїй дочці ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

25 травня 2007 року ОСОБА_3 отримала у приватного нотаріуса Ровенської А.О. дублікат заповіту, а 04 вересня 2007 року звернулась до Першої ДНСК із заявою про прийняття спадщини за заповітом. ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини за законом (обов'язкової частки) 03 жовтня 2007 року.

20 грудня 2007 року державний нотаріус Першої Сумської державної нотаріальної контори видав відповідачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, а саме на 147/400 частини, що складається з житлового будинку з відповідною частиною надвірних, господарчих та побутових будівель за адресою АДРЕСА_1. (а.с.31)

З 15 січня 2007 року, ОСОБА_1 визнаний інвалідом 3-ї групи загального захворювання.

Вказані факти, повно і всебічно встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином перевірених доказів та підтверджуються дослідженими апеляційним судом копіями матеріалів спадкової справи і заповіту, а також довідкою МСЕК від 18 січня 2007 року, яка оглядалась судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, є обґрунтованим висновок суду про те, що позивач як непрацездатний спадкоємець першої черги (син), який вчасно звернувся за прийняттям спадщини має, незалежно від змісту заповіту, право на обов'язкову частку в спадщині після смерті свого батька ОСОБА_2

Оскільки, спадкова маса становить 49/100 частини спірного нерухомого майна, що дорівнює 196/400, а за законом кожному із сторін належить по 98/400, то обов'язкова частка позивача буде складати - 98/400: 2=49/400.

Саме на таку частку і визнав право власності за ОСОБА_1 місцевий суд, визнавши у цій частині недійсним заповіт.

Таке рішення узгоджується з вимогами ч.1 ст. 1241, ст.ст. 203, 1261, 1269, 1270 ЦК України.

Недостовірності заповіту позивач не довів.

Вказані ним недоліки судового рішення можуть бути виправлені шляхом ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення або його роз'яснення.

Для реального розподілу спадкового майна ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду з новими позовними вимогами.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують зазначених висновків.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.