розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на часнику жилого будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про виділ спадкового майна у натурі та відшкодування шкоди за знищене майно,

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 16 квітня 2008 року частково задоволені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, поділено у натурі садибу по АДРЕСА_1та виділено:

- ОСОБА_1 в рахунок 1\2 частини у будівлі А-1 приміщення 1-2 площею 3,6 кв м вартістю 2394 грн, 1-7 площею 2,9 кв м вартістю 1928 грн, прибудову А-1 вартістю 16353 грн, прибудову а-1 вартістю 15334 грн, прибудову а-1 вартістю 6572 грн, тамбур а-1 вартістю 914 грн, сарай б-1 вартістю 379 грн, 1\2 частину огорожі з воротами та хвірткою вартістю 1291 грн, загальною вартістю 45165 грн, що більше належної йому ідеальної 1\2 частки на 3284,50 грн;

- ОСОБА_2 в рахунок 1\2 частини у будівлі А-1 приміщення 1-4 площею 14,4 кв м вартістю 9576 грн, 1-5 площею 8,3 кв м вартістю 5519 грн, 1-6 площею 12,5 кв м вартістю 8312 грн, гараж Д-1 вартістю 7261 грн, сарай Б-1 вартістю 3371 грн, льох Пг-1 під сараєм вартістю 1514 грн, сарай Г-1 вартістю 973 грн, вбиральня У-1 вартістю 780 грн, 1\2 частину огорожі з воротами та хвірткою вартістю 1290 грн, загальною вартістю 38596 грн, що менше належної їй ідеальної 1\2 частки на 3284,50 грн;

- визначено обов'язки кожного виконати відповідні переобладнання у виділених частинах будинку для відособлення приміщень;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_220090 грн грошової компенсації різниці вартості ідеальних часток та вартості виконання робіт;

- визначено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1528 кв м та виділено у користування:

- ОСОБА_1 177 кв м під будівлями та 587 кв м в індивідуальне користування, всього 764 кв м;

- ОСОБА_2 177 кв м під будівлями та 587 кв м в індивідуальне користування;

- виділено у спільне користування сторін 354 кв м.

- у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзіОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення та повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом процесуального та матеріального права, оскільки суд безпідставно об'єднав позови в одне провадження, безпідставно відмовив у призначенні експертизи для визначення вартості будівель, а надані ним докази свідчать про домовленість з батьком на створення спільної власності на будинок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення та повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд фактично відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, але неправильно зазначив у резолютивній частині рішення про часткове задоволення його позовних вимог, також безпідставно відмовив у призначенні повторної експертизи про можливість поділу будинку у натурі і неправильно визначив варіант поділу будинку, також не вирішив спір щодо іншого спадкового майна - швейної машинки, мотоцикла та автомобіля, що заявила ОСОБА_2 у додатковій заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 належить до задоволення частково, а апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 не може бути задоволена.

З наданих витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно встановлено, що сторони є співвласниками спірного жилого будинку по 1\2 частині кожний відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом, що були видані: ОСОБА_2 13 червня 2007 року державним нотаріусом Прилуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на 1\2 частку спадкового майна вартістю 29268,50 грн за заповітом ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 16 липня 2007 року державним нотаріусом Прилуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_1 на 1\2 частку спадкового майна вартістю 29268,50 грн за заповітом ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спадкове майно складається з житлового будинку А-1, сарай Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, гараж Д-1, льох Пг, вбиральня У-1, огорожа N-2 у АДРЕСА_1 на земельній ділянці територіальної громади міста Прилуки, який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого держаним нотаріусом Прилуцької державної нотаріальної контори 1 грудня 1948 року за реєстром № 16019 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого держаним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори 21 травня 1993 року за реєстром 2-1763.

Суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про виключення із спадкового майна приміщення будинку 1-1, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, А"-1, а"-1, гараж Д-1, що становить 1\3 частину будинку та визнання за ним права власності на зазначену частину будинку та приміщення як за забудовником, оскільки ці приміщення були зведені у 1978-88 р.р. за його та дружини ОСОБА_8кошти за згодою батьків та якими він з сім'єю користувався весь час.

Надані документи, зокрема, акт про закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 23 грудня 1981 року по АДРЕСА_1, у якому зазначено, що будівництво розпочато у травні 1976 року, закінчено у травні 1981 року, забудовниками є ОСОБА_9та ОСОБА_7, жила прибудова А"-1 зведена без належного дозволу, оскільки дозвіл мали тільки на зведення приміщень а-1, а"-1, рішення Прилуцького міськвиконкому № 689 від 29 грудня 1999 року про затвердження оформлення документів Хорту Г.М. на самовільні прибудови та господарські будівлі: сіни А"-1, тамбур а"-1, гараж Д-1, сараї В-1, в-1, в"-1, Г-1 по вул. Польовій, 23, інших документів про зведення приміщень та прийом їх у експлуатацію свідчать, що всі приміщення зводилися та реєструвалися тільки на батьків, жодного доказу про вкладення коштів у будівництво вказаних приміщень та про договір з батьками про створення спільної власності суду не надано. Крім того, більшість зазначених приміщень зводилися без належного дозволу та проекту і будь-яка домовленість забудовників про створення самовільно збудованої нерухомості є нікчемною та не тягне ніяких правових наслідків для забудовників. Висновки суду у цій частині ґрунтуються на матеріалах справи та законі, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неправильний висновок суду у цій частині його позовних вимог спростовуються матеріалами справи і не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій частині.

Суд дійшов правильного висновку, що для поділу спірного спадкового домоволодіння у натурі перший варіант виділу сторонам приміщень, запропонований висновком № С-202 від 20 грудня 2007 року експерта судової будівельно-технічної експертизи Чернігівської регіональної торгово-промислової палати є найбільш прийнятним та доцільним, оскільки при такому варіанті не порушуються права співвласників, виділені кожному приміщення найбільш відповідають їх часткам у праві власності і є можливість переобладнати їх в окреме житло, сплачена грошова компенсація є незначною. Заперечення міськвиконкому, рішення від 29 січня 2008 року за № 57, стосувалися відсутністю у висновку експерта варіантів визначення порядку користування земельною ділянкою і не стосувалися реального поділу приміщень та їх можливих переобладнань. Висновки суду у цій частині ґрунтуються на матеріалах справи та законі, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправильний висновок суду в цій частині не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій частині.

Суд також дійшов правильного висновку про безпідставність вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за пошкоджені та знищені господарські будівлі, оскільки матеріалами справи не підтверджується вина ОСОБА_1 у руйнування цих будівель, а показаннями свідків доводи ОСОБА_2 були спростовані оскільки свідки підтвердили факт руйнування будівель ще за життя спадкодавця і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 також не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій частині.

Суд вирішив спір у частині визначення порядку користування при будинковою земельною ділянкою пославшись на додатковий висновок судової будівельно-технічної експертизи від 28 березня 2007 року № С-202\1 про визначення порядку користування земельною ділянкою при будинку, у якому зазначена загальна площа земельної ділянки 1528 кв м, та запропонований експертом єдиний варіант. Проте, крім зазначеного висновку експерта жодним документом не підтверджено коли і ким земельна ділянка була надана у користування власнику будинку. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом розмір земельної ділянки не зазначено, тільки посилання, що будинок розташований на земельній ділянці, що належить громаді міста Прилуки. У матеріалах справи відсутні належні документи уповноваженого органу місцевого самоврядування про надання коли-небудь власнику спірного будинку земельної ділянки та які підтверджували б правомірність користування сторонами земельною ділянкою при будинку площею 1528 кв м як це зазначено у висновку експерта від 28 березня 2007 року № С-202\1. Суд не уповноважений визначити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння, які без законних на те підстав користуються цією земельною ділянкою. Отже у частині визначення порядку користування земельною ділянкою між сторонами рішення суду ухвалено всупереч норм земельного законодавства і у цій частині рішення суду не можна визнати законним, таке рішення підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 309 ч.1 п.4, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 квітня 2008 року в частині позовних вимог ОСОБА_2до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2у цій частині.

Залишити без змін рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 квітня 2008 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на 1\3 частину жилого будинку та у частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та у частині задоволення позову ОСОБА_2до ОСОБА_1 у частині поділу жилого будинку.