розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування дійсним -

В апеляційних скаргах ОСОБА_1., ОСОБА_3 просять рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1. про визнання дійсним договору дарування частини квартири дійсним відмовлено.

Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим. Апелянти зазначають, що не зважаючи на наявність законних підстав для ухвалення судом рішення про задоволення позову та наявність повного визнання позовних вимог відповідачем, Деснянський районний суд м. Чернігова в порушення ч. 4 ст. 174 ЦПК України відмовив в задоволенні позову. Вказують, що договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 не був нотаріально посвідчений в день його укладання за причини відсутності у відповідача на час укладання договору і на сьогоднішній день оригіналу Свідоцтва про право власності на квартиру, оскільки він знаходиться у співвласників квартири і останні відмовляються його надати відповідачу не зважаючи на наявність рішення суду про зобов'язання співвласників квартири надати йому у розпорядження зазначене свідоцтво. Окрім зазначеного, в апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилається на необґрунтоване посилання в мотивувальній частині рішення суду на ст. 219 ЦК України, якою встановлюються правові наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1. та представника ОСОБА_3. - ОСОБА_2, які просили задовольнити їх апеляційні скарги, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1., районний суд виходив з того, що за нормами ч. 2 ст. 719 ЦК України при укладанні договору дарування нерухомої речі обов'язковими є письмова форма і його нотаріальне посвідчення.

Районний суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на відсутність у нього правовстановлюючого документу на 1/3 частину квартири як на перешкоду для нотаріального посвідчення, зважаючи на наявність рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.01.2008 року, яким поновлено його право на розпорядження правовстановлюючими документами.

Такий висновок ґрунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, 27 лютого 2007 року ОСОБА_3 уклав письмовий договір з ОСОБА_1, згідно якого подарував останній належну йому на праві власності 1/3 частину квартири під номером АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення його не вимагається.

Згідно із зазначеною статтею суд може застосувати норми закону про визнання договору дійсним при одночасній наявності наступних умов: домовленість сторін щодо всіх істотних умов договору; повне або часткове виконання договору; ухилення однієї зі сторін від нотаріального посвідчення такого договору.

Відсутність правовстановлюючого документу на 1/3 частину квартири на день укладання угоди не може розцінюватись судом як ухилення однією зі сторін від нотаріального посвідчення договору дарування, оскільки за відсутності такого зазначена угода взагалі не підлягає нотаріальному посвідченню.

Окрім того, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 березня 2008 року, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. зобов'язано надати ОСОБА_3 у розпорядження оригінал Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про визнання позову відповідачем і, як наслідок, ухвалення на підставі ч. 4 ст. 174 ЦПК України рішення про повне задоволення позову, не заслуговують на увагу, оскільки ухвалення такого рішення можливе за наявності для того законних підстав, а як вбачається з вищевикладеного, такі (встановлені ст. 220 ЦК України) відсутні.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1. на необґрунтоване посилання суду на ст. 219 ЦК України не може бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.