Головуючий у 1 інстанції - Грушицький А.І.

Категорія - 37 Доповідач - Киця С.І.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Лончука В.Г.

суддів Киці С.І., Расевича С.І.

при секретарі Масляній С.В.

за участю представників позивача ОСОБА_4., ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та зобов"язання не перешкоджати в користуванні квартирою за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного від 29 лютого 2008 року,

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1. право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Зустрічний позов ОСОБА_3. задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3. право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1. В решті вимог відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Покликається на те, що суд неповно з"ясував обставини справи та висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить оскаржуване рішення частково скасувати в частині зустрічного позову ОСОБА_3. Постановити нове, яким задовольнити її позов до ОСОБА_3. та ОСОБА_2., повністю визнавши за нею право власності на спадкову квартиру по АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_6. В зустрічному позові ОСОБА_3. до неї та ОСОБА_2. відмовити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7. разом з членами сім"ї, в тому числі і з ОСОБА_3., вселився в трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 відповідно до ордеру № 150 від 7 липня 1965р. 23 червня 1982 року ОСОБА_7. уклав шлюб з ОСОБА_6. Рішенням виконкому Луцької міської Ради від 8 липня 1982р. № 257 дозволено міський взаємообмін квартирами - ОСОБА_7. трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6. На підставі цього рішення ОСОБА_6. 13 липня 1982 року видано ордер на квартиру поАДРЕСА_3. В ордер були включені члени її сім'ї - чоловік ОСОБА_7. та дочка ОСОБА_2. Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 7 червня 1994року, кооперативна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_6.

Спірна квартира була спільною сумісною власністю ОСОБА_6. та ОСОБА_7. і кожному належало по частині, так як вона набута під час шлюбу. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно заповіту від 19 серпня 1998 року ОСОБА_6 належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963р.) ОСОБА_7. та дочка ОСОБА_6. - ОСОБА_2 від свого імені та неповнолітньої ОСОБА_1, подали в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини.

Суд прийшов до правильного висновку, що після смерті ОСОБА_6. відкрилась спадщина лише на частину частини квартири, яка належала спадкодавцю. На час відкриття спадщини ОСОБА_7. був непрацездатним, проживав разом з спадкодавцем. Нотаріальною конторою йому було видано свідоцтво про право власності на частину майна після смерті ОСОБА_6. В силу ст. 535 ЦК України (1963р.) ОСОБА_7. також успадкував 2/3 частки майна, яка б належала йому при спадкоємстві за законом. Враховуючи двох спадкоємців за законом - ОСОБА_7. та ОСОБА_2 і наявність заповіту на позивача, суд вірно вважав, що ОСОБА_7. успадкував лише 1/6 частини квартири. Всього ОСОБА_7. стало належати 2/3 частини спірної квартири. ОСОБА_1 відповідно до заповіту успадкувала лише 1/3 частину квартири, оскільки ОСОБА_6. належала не вся квартира, а лише її частина.

Позивачем не подано суду доказів того, що спірна квартира не належала на праві власності ОСОБА_7.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що ОСОБА_7. відмовився або не прийняв частину спадщини, яка належала йому як непрацездатному. З матеріалів спадкової справи ОСОБА_6. вбачається, що ОСОБА_7. прийняв спадщину і даних про його відмову від обов'язкової частки в спадщині судом не встановлено.

Після смерті 28 грудня 2004 року ОСОБА_7. відповідно до заповіту від 28 січня 2003 року спадкоємцем майна став його син - відповідач по справі ОСОБА_3., який прийняв спадщину шляхом подачі заяви в нотаріальну контору. Крім того, ОСОБА_3. проживав з спадкодавцем ОСОБА_7 на час його смерті поАДРЕСА_3 і зареєстрований в спірній квартирі. Цей факт підтверджується штампом в паспорті про реєстрацію, довідкою ЖЕК № 8 ЖКБ від 15.07.2005р. ОСОБА_3. вчиненні дії про прийняттю спадщини відповідно до ст. 1268 ЦК України і не отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_7. не свідчить про неприйняття ним спадщини.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з"ясував всі обставини справи і прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог як по первісному так і по зустрічному позові - визнавши за ОСОБА_1. право власності на 1/3 частини спірної квартири, а за ОСОБА_3. - право власності на 2/3 частини квартири по АДРЕСА_3.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Рішення судом постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 29 лютого 2008 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.