Голов. в 1 інст.- Ковальов І.М.

Категорія - 54 Доповідач-Василевич В.С.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді-Василевича В.С.

Суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С.С.

при секретарі Чалій Н.О.

з участю представника ВАТ "Рівне-Авто"

Баришивця А.Ю., позивачки ОСОБА_1. та

її представника адвоката ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Рівне-Авто" на рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Рівне-Авто" про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди,-

Рішенням Рівненського міського суду від 3 березня 2008 року задоволено позов ОСОБА_1. до ВАТ "Рівне-авто", третя особа Рівненська філія ВАТ "Кредобанк" про стягнення пені у зв"язку із простроченням виконання замовлення по виконанню ремонту автомобіля та відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки 19 324 грн.80 коп.пені та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ВАТ "Рівне-Авто" доводить про незаконність та необгрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про прострочення виконання зобов"язання, оскільки при укладенні договору на проведення ремонту строк виконання робіт не обумовлювався, акт виконаних робіт підписаний позивачкою і нею претензій щодо автомобіля не було.

Суд безпідставно застосував ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки,адвоката ОСОБА_2,представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Як видно з матеріалів справи, 29 вересня 2006 року позивачка придбала у відповідача за договором купівлі-продажу автомобіль моделі А07А1-21 марки 1-VAN (а.с.14-16).

4 липня 2007 року цей автомобіль відповідач прийняв у позивачки на ремонт, тобто сторони вступили в договірні правовідносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (435-15) про підряд.

Прийняття автомобіля на ремонт оформлено замовленням- нарядом №ЗН-0019260.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду. Проте в замовленні-наряді строк виконання не обумовлений. Сама позивачка в адресованій відповідачеві письмовій претензії вказує, що строк виконання ремонтних робіт був встановлений 14 днів (а.с.-11). Суд же, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що цей строк слід обраховувати в годинах, кількість яких зазначено у переліку робіт, що планується виконати. Але з таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки зазначені у замовленні-наряді нормо-години приведені для обрахування вартості робіт, що не є рівнозначним обумовленого та погодженого сторонами строку їх виконання.

За змістом ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживача", якою керувався суд, у разі прострочення виконання роботи споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 відсотків вартості роботи. Однак в даному випадку зазначена норма Закону не підлягає застосуванню, оскільки сторони не визначили тривалість виконання замовлення.

Відповідно до встановлених ст. 10,ст. 60 ЦПК України засад змагаль-

ності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі.

Позивачка не подала доказів щодо прийняття відповідачем на себе обов"язку по виконанню замовлення по договору підряду саме у строк, що визначений годинами, тому рішення як ухвалене з порушенням норм матеріального права та у зв"язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові за його недоведеністю.

На підставі наведеного, керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ВАТ "Рівне-Авто" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2008 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Рівне-Авто" про стягнення пені та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.