Головуючий у 1 інстанції - Артюх К.В.

Категорія - цивільна Доповідач - Мамонова О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2008 року скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ "Чернігівгаз", а також стягнути з позивача на його користь понесені по справі судові витрати.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2008 року позовні вимоги ВАТ "Чернігівгаз" задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Чернігівгаз" заборгованість за спожитий природний газ в сумі 52 грн.18 коп., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також 51 грн. судового збору на користь держави.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затверджений постановою КМУ від 31.03.2003 року № 426 (426-2003-п) , оскільки зазначений нормативний документ містить обмеження, які відповідними рішеннями Конституційного суду України визнані неконституційними.

В суді апеляційної інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення суду першої інстанції, представник ВАТ "Чернігівгаз" просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 22 Закону України "Про міліцію" відповідач має право на 50-процентну знижку по оплаті комунальних послуг, в тому числі послуг з газопостачання, які надає позивач, проте законодавством визначений порядок надання такої пільги, відповідно до якого відповідач повинен проводити оплату наданих послуг у повному обсязі, а потім за місцем служби подати до бухгалтерії квитанцію про їх оплату для відшкодування йому таких витрат.

Такий висновок грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1є працівником міліції та має право на пільги, передбачені законодавством, що підтверджується довідкою відділу Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області (а.с. 21).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про міліцію" працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Згідно Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 31 березня 2003 року № 426 (426-2003-п) , видатки на відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.

Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом, паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім'ї (раз на рік). Згідно п. 8 Порядку, зазначений еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами. Вказаний порядок надання пільг стосується будь-яких бюджетних установ.

Статтею 24 Закону України "Про міліцію" передбачено, що фінансування міліції здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Таким чином, надання пільг відповідачу за рахунок позивача є неприпустимим, оскільки суперечить принципам фінансування органів державної влади, а також Закону України "Про міліцію" (565-12) .

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позову. Період заборгованості та сума боргу вірно визначені судом першої інстанції в межах трирічного строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно застосовано Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу є необгрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вимоги позивача грунтуються на нормах даного нормативного акту, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.