13 травня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Гагіна М.В.

суддів - Білецького О.М., Кононенко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

та осіб, що приймають участь у справі - представників позивача - Литвиненка С.В. і Грека А.Г., відповідача ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Володимирський"

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2008 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Володимирський" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -

З позовом ТОВ КБ "Володимирський" звернувся до суду у січні 2008 року.

Посилався на те, що знаючи про наявність встановленої судовим рішенням заборгованості ОСОБА_1 перед банком за споживчим кредитним договором, відповідачі скористались незаконним зняттям арешту з належної боржнику АДРЕСА_1і, з метою ухилення від виконання ОСОБА_1 такого зобов'язання, його довірена особа - ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з відповідачами продав, а ОСОБА_2. та ОСОБА_3 купили це житло за ціною, яка значно нижча від ринкової.

Вважаючи, що такі узгоджені дії зазначених осіб свідчать про наявність зловмисної домовленості між ними, позивач просив з цих підстав визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 11 вересня 2007 року приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу та застосувати наслідки нечинності даного правочину.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ КБ "Володимирський", посилаючись на неповноту з'ясування судом фактичних обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що місцевим судом не враховано ряд доказів, які вказують на наявність зловмисної домовленості між представником продавця та покупцями, а також що постановою господарського суду Сумської області визнано нечинною постанову начальника ДВС у Роменському районі від 05 вересня 2007 року про скасування накладеного на майно боржника арешту, що свідчить про недійсність цієї постанови органу виконання рішень з часу її ухвалення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував вищевказані обставини, належним чином перевірив доводи та заперечення кожної сторони, вірно встановив факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 31 лютого 2006 року між ОСОБА_1 і Сумською філією ТОВ КБ "Володимирський" був укладений кредитний договір № 25, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит на придбання побутової техніки у розмірі 23597 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 6 лютого 2007 року, з ОСОБА_1 на користь ТОВ КБ "Володимирський" в особі Сумської філії було стягнуто 23544 грн. 58 коп. заборгованості по вказаному кредитному договору.

При примусовому виконанні цього судового рішення постановою державного виконавця ДВС у Роменському районі від 22 березня 2007 року накладено заборону на відчуження належної боржнику ОСОБА_1 на праві приватної власності двохкімнатної АДРЕСА_1

Однак, начальник відділу ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції своєю постановою від 5 вересня 2007 року постанову про арешт зазначеного майна боржника ОСОБА_1 скасував.

11 вересня 2007 року приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_6 посвідчила за реєстровим №4355 договір купівлі - продажу цієї квартири, відповідно до якого ОСОБА_7, діючи по нотаріально посвідченій довіреності від імені ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2. і ОСОБА_3 придбали вказане житло у спільну часткову власність за 80 000 грн.

На час посвідчення зазначеної угоди квартира, що відчужується під забороною (арештом), в заставі чи в податковій заставі не перебувала, що нотаріус перевірив належним чином, отримавши відповідні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, про що зазначив у п.5 договору купівлі-продажу.

Вищезгадану постанову начальника відділу ДВС від 5 вересня 2007 року, визнано нечинною постановою Господарського суду Сумської області від 5 листопада 2007 року.

Тобто, суд вірно встановив, що оспорюваний договір відповідає вимогам ст.ст. 208, 209, 657 ЦК України, а на момент його укладення не було будь-яких обмежень щодо реалізації ОСОБА_1 безпосередньо або через уповноважену ним особу прав на розпорядження належною йому на праві власності квартирою, у тому числі на її відчуження.

Існування певних зобов'язань ОСОБА_1 перед іншою банківською установою - ВАТ АБ "Укргазбанк" по кредитному договору №81 від 25 липня 2006 року, які забезпечувались шляхом прийняття цим банком в іпотеку спірної квартири, теж не вплинуло на права та обов'язки позивача у даній справі, оскільки на день її продажу - 11 вересня 2007 року, ОСОБА_7 погасив всю заборгованість боржника ОСОБА_1 у розмірі 67000 грн.

Дослідженими судом доказами, у тому числі й тими про які йдеться в апеляційній скарзі, не підтверджується наявність зловмисної домовленості між представником ОСОБА_1 та покупцями.

Доказів на підтвердження явної невідповідності ціни угоди реальній ринковій вартості квартири позивач суду також не навів.

До того ж, з наведених у ч.1 ст. 232 ЦК України підстав вимагати визнання даного правочину недійсним вправі власник майна (довіритель), а ОСОБА_1 умови укладеного договору купівлі-продажу не оспорює.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують зазначених висновків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому не вбачається підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Володимирський" відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.