розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ВАТ "Рівнегаз" про захист права власності шляхом усунення перешкод в користуванні та володінні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

Рішенням Рівненського міського суду від 20 листопада 2007 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист права власності шляхом усунення перешкод в користуванні та володінні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод в користуванні належною йому на праві власності частиною житлового будинку АДРЕСА_1 у розмірі 55/100.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4463 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 113 грн. 76 коп., а всього 5076 грн. 76 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації витрати по оплаті послуг спеціаліста в сумі 196 грн. 00 коп. і в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ВАТ "Рівнегаз" про захист права власності шляхом усунення перешкод в користуванні та володінні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

На вищевказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликається на його незаконність, через недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Вважає позовні вимоги ОСОБА_2. необґрунтованими в повному об'ємі, а не частково, як вказав місцевий суд.

Вказує, що висновок № 0209 будівельно-технічного дослідження ніяким чином не перебуває в причинному зв'язку з його діями, оскільки він не створював позивачу перешкод в облаштуванні автономного опалення та перешкод в проведенні робіт в сінях першого поверху.

Крім того, ОСОБА_2 вирішив захищати свої права вже після спливу строку загальної позовної давності 3 роки.

Враховуючи те, що сам факт завдання будь-якої шкоди позивачу не знайшов свого документального та доказового підтвердження, а також не є доведеною причетність завдання йому моральних страждань, суд безпідставно стягнув з нього моральну шкоду.

Просив скасувати рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2007 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі за їх безпідставністю та недоведеністю.

В судовому засіданні ОСОБА_1, його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

ОСОБА_3 вважає апеляційну скаргу обґрунтованою. Просив її задовольнити.

ОСОБА_2, його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали. Просили рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин того, що згідно договору дарування від 08.05.1998 року №2-1384, посвідченого державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори і зареєстрованого в КП РМБТІ 17.05.2000 року за № 109-133- 30413, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 у розмірі 55/100, що складається з мансардного приміщення будинку, веранди з входом з тильної сторони будинку, господарських будівель, в тому числі времянки.

В 2001 році ОСОБА_2, виготовив робочий проект газифікації мансарди АДРЕСА_1 і приступив до виконання робіт по облаштуванню опалювальної системи належного йому житла.

Згідно робочого проекту газифікації спірного будинку, місце встановлення котла визначено на першому поверсі, у зв'язку з чим передбачено перепланування належних ОСОБА_2. приміщень, зображених на плані будинковолодіння цифрами 1-1, 1-2.

ОСОБА_2., як усно, так і в письмовій формі попереджав ОСОБА_1 про необхідність звільнити сіни і підвал для проведення робіт по облаштуванню автономної системи опалення, проте вважаючи ці вимоги неправомірними відповідач виконати їх відмовився, та створював в цьому перешкоди, що підтверджується сукупністю доказів.

Так, допитані судом свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11 підтвердили доводи позивача ОСОБА_2. про те, що однією з причин відсутності опалення в житловому помешканні, де мешкає сім'я позивача є те, що йому чиняться перешкоди відповідачем у встановленні котла у сінях першого поверху, тому до цього часу будинок не газифікований, з 2001 року не опалюється, що призвело до його пошкодження. Встановлені пошкодження, сирість в кімнатах позивача стверджуються долученими письмовими доказами / актом від 09.01.2004 року, актом від 24.01.2006 року/.

Відповідно до висновку № 0209 будівельно - технічного дослідження встановлено розмір шкоди, заподіяної відключенням системи опалення від мансардної частини будинку АДРЕСА_1 становить 10 526 грн. При цьому, суд першої інстанції правильно, дослідивши даний висновок, дійшов висновку, що в розмір шкоди безпідставно включено затрати необхідні на ремонт вікон, дверей, підлоги, так як об'єктивних доказів на підтвердження доводів про такі пошкодження в будинку позивач не надав, тому розмір шкоди що підлягає до стягнення на відшкодування позивачу майнової шкоди визначив в сумі 4 463 грн. 00 коп.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду про доведеність факту створення ОСОБА_1 перешкод позивачу в користуванні власністю, що в результаті призвело до пошкодження майна позивача, та що завдало йому моральну шкоду, розмір якого, суд, з врахуванням характеру та обсягу його страждань, їх тривалості, виходячи із засад розумності та справедливості, визначив в сумі 500 грн.

Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція .

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства / ст. 11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/, покладено на сторони.

Однак, будь-яких доказів заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду ОСОБА_1 суду не надав.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи останнього про те, що сіни-а

Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2007 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.