розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2008 року у справі за позовом Сумського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Південної залізниці в особі Сумської вагонної дільниці Південної залізниці про стягнення суми.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., пояснення представника апелянта Конєва О.М., який не згоден з рішенням суду, вивчивши матеріали справи і доводи апелянта, колегія суддів, -

Сумський транспортний прокурор звернувся до суду з вищезазначеним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Південної залізниці в особі Сумської вагонної дільниці Південної залізниці.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_1 працював помічником машиніста тепловоза, має трудовий стаж 20 років. В травні 2006 року він повідомив відділ кадрів про те, що збирається йти на пенсію. Відділ кадрів двічі видавав позивачу неналежно оформлені документи.

1 серпня 2006 року управління Пенсійного фонду у Тростянецькому районі прийняло заяву від ОСОБА_1 з пакетом документів, а рішенням технічної ради від 18 серпня 2006 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років з 1 серпня 2006 року, тобто з дня звернення.

Позивач вважає, що в результаті тяганини і неналежного оформлення пакету документів для призначення пенсії з боку посадових осіб Сумської вагонної дільниці він не отримав пенсію за червень і липень 2006 року у розмірі 860 грн., а тому просив стягнути цю суму з відповідача.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2008 року позов було задоволено.

Стягнуто з Сумської вагонної дільниці Південної залізниці на користь ОСОБА_1 860 грн.

Стягнуто з Сумської вагонної дільниці Південної залізниці в доход держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ у розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі Сумська вагонна дільниця Південної залізниці просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позов Сумської транспортної прокуратури без розгляду.

Апелянт зазначає, що Сумська вагонна дільниця є неналежним відповідачем, оскільки вона не є юридичною особою, а відповідачем по справі повинна бути Південна залізниця.

Крім того, апелянт вважає, що у прокуратури не було підстав представляти інтереси ОСОБА_1, оскільки він є дієздатною особо і спроможний сам захищати свої інтереси. До прокуратури особисто він не звертався, а від його імені діяла представник, яка могла також звернутись безпосередньо до суду.

Також апелянт зазначає, що ОСОБА_1 жодного разу до відділу кадрів Сумської вагонної дільниці для оформлення документів на пенсію не звертався, заяв не подавав ні в травні, ні в червні, а його дружина звернулась лише 12 липня 2006 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, в зв'язку з слідуючим.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до подання Сумської вагонної дільниці про призначення пенсії, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 6 місяців (а.с.9-17).

Сумська вагонна дільниця користується правом прийому і звільнення своїх працівників, що підтверджується Положенням, має свій розрахунковий рахунок у банку.

При підготовці подання на ОСОБА_1 про призначення пенсії, відділом кадрів Сумської вагонної дільниці не було зазначено дату, вид пенсії і дату ознайомлення працівника з поданням (а.с.9). Документи в зв'язку з цим повернулись на дооформлення, але знову ці документи були надані відповідачем до управління Пенсійного фонду невірно оформлені.

Тому, заява про призначення пенсії була подана ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду у Тростянецькому районі 01 серпня 2006 року (а.с.19). і з цієї дати йому була призначена пенсія (а.с.8).

Той факт, що право на призначення пенсії за вислугу років настало у ОСОБА_1 з 22 травня 2006 року, визнає сам відповідач, це вбачається з протоколу оперативної наради при начальнику Сумської вагонної дільниці від 15 березня 2007 року (а.с.6).

Також з цього ж протоколу видно, що відповідач визнав факт допущення порушень працівниками відділу кадрів, а саме: несвоєчасне повідомлення ОСОБА_1 про виникнення у нього права на пенсію.

Крім того, в цьому ж протоколі зазначено, що в червні 2006 року, в зв'язку з перебуванням основного працівника відділу кадрів на лікарняному, обов'язки старшого інспектора відділу кадрів виконувала мийниця-прибиральниця, яка і заповнила подання на призначення пенсії ОСОБА_1 і здійснила запис у журналі реєстрації видачі подань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порядок підготовки та подання документів для призначення пенсії регулюється Постановою правління Пенсійного фонду від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що посадові особи Сумської вагонної дільниці порушили цей порядок, так як не попередили позивача про виникнення у нього права на пенсію, а також несвоєчасно оформили та направили всі необхідні документи для призначення пенсії.

За таких обставин суд вірно задовольнив позов, і колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки представник відповідача ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав достовірних доказів належного виконання їх працівниками вимог Постанови правління Пенсійного Фонду України № 27-1 від 25 листопада 2005 року "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , що і потягло за собою несвоєчасне призначення пенсії ОСОБА_1

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що представнику відповідача Конєву О.М. довіреність на представництво інтересів у суді була видана юридичною особою - Південною залізницею, тобто він і в суді першої інстанції і в апеляційному суді представляв інтереси саме Південної залізниці і діяв від імені даної юридичної особи (а.с.23).

Це свідчить про те, що в якості відповідача в справі приймала участь належна юридична особа - Південна залізниця в особі Сумської вагонної дільниці, а не її структурний підрозділ.

Тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути суму матеріальної шкоди з Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця в особі Сумської вагонної дільниці, оскільки Південна залізниця є юридичною особою, а Сумська вагонна дільниця є її структурним підрозділом, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст. 309, 313- 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів:

Апеляційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2008 року в даній справі змінити.

Стягнути зі Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця в особі Сумської вагонної дільниці на користь ОСОБА_1 860 грн.

Стягнути зі Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця в особі Сумської вагонної дільниці в доход держави на спеціальний рахунок територіального управління ДСА в Сумській області витрати за ІТЗ у розмірі 30 грн. та в доход держави судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення набрало законної сили, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.