Головуючий в 1 інстанції Шумський А.А.

Категорія - 47 Доповідач Расевич С.І.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Лончука В.Г.,

суддів Киці С.І., Расевича С.І.,

при секретарі Гордійчук І.В.

з участю

позивачаОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_5., ОСОБА_6,

третьої особи на стороні відповідачаОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та визнання частково недійсним рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на будинковолодіння, договору дарування за апеляційною скаргою представника відповідачаОСОБА_3та третьої особи ОСОБА_4 на рішення Іваничівського районного суду від 14 листопада 2007 року, -

Рішенням Іваничівського районного суду від 14 листопада 2007 року позов задоволено.

Визнано заОСОБА_1право власності на частину житлового будинку з усіма надвірними спорудами, що розташовані АДРЕСА_1

Визнано частково недійсними в розмірі частини рішення Старолішнянської сільської ради Іваничівського району від 12 жовтня 2005 року № 66 про оформлення права власності на житловий будинокАДРЕСА_1, договір дарування цього будинку з усіма надвірними спорудами, посвідчений нотаріусом Іваничівського нотаріального округуОСОБА_7, реєстровий НОМЕР_1від 18 листопада 2005 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9915596 від 22 лютого 2006 року, реєстраційний номер 12577698 тип об'єкта - будинок АДРЕСА_1

Додатковим рішенням Іваничівського районного суду від 21 січня 2008 року стягнуто з ОСОБА_3. в користьОСОБА_4 81 грн. судових витрат та в дохід держави 78 грн. 75 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі представник відповідачаОСОБА_3та третя особа ОСОБА_4., покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просять скасувати зазначене рішення.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що після смертіОСОБА_9відкрилась спадщина на частини будинковолодінняАДРЕСА_1 Іваничівського району.

Спадкоємцями померлої за законом в рівних частках були її чоловік ОСОБА_8, який померІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 7), та дітиОСОБА_1 та ОСОБА_10.

Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1. після смертіОСОБА_9та ОСОБА_8звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (а.с. 8, 9). Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4. із аналогічними заявами після смерті своїх батьків до нотаріальної контори не звертався.

В апеляційній скарзіОСОБА_3та ОСОБА_4. вказують на те, що останній прийняв спадщину, оскільки постійно допомагав батькам вести домашнє господарство та утримувати будинок.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, щоОСОБА_8 прийняв спадщину після смертіОСОБА_9шляхом спільного проживання з нею.

Проте, третя особа ОСОБА_4. на час смерті не проживав разом із своїми батьками, а лише допомагав їм по господарству. Вказану обставину ОСОБА_4. також ствердив в судовому засіданні.

Отже, ОСОБА_4, як спадкоємець після смерті ОСОБА_9та ОСОБА_8спадщину не прийняв, оскільки з батьками разом на час їх смерті не проживав та заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав.

Таким чином після смертіОСОБА_9 частину спірного будинковолодіння в рівних частках (по частині кожен) успадкували її чоловікОСОБА_8 та позивач ОСОБА_4.

З матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_8, за життя оформив на себе право приватної власності на вказане будинковолодіння, що підтверджується рішенням Старолішнянської сільської ради Іваничівського району від 12 жовтня 2005 року № 66 (а.с. 10).

Судом встановлено, щоОСОБА_8 все належне йому майно згідно договору дарування подарував своєму неповнолітньому внукуОСОБА_2.

Отже оформлення виконавчим комітетом Старолішнянської сільської ради права власності на весь будинокАДРЕСА_1 на ОСОБА_8та відчуження останнім цього будинку згідно договору даруванняОСОБА_2. порушує право власності ОСОБА_1 на майно, яке він успадкував після смерті своєї матері.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Старолішнянської сільської ради Іваничівського району від 12 жовтня 2005 року № 66 про оформлення права власності на вказаний житловий будинок та договір дарування ОСОБА_8на ім'я ОСОБА_2. порушують права позивача в частині визнання за ним права на частину вказаного будинковолодіння, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у рішенні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу представника відповідачаОСОБА_3та третьої особи ОСОБА_4 відхилити, а рішення Іваничівського районного суду від 14 листопада 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.