Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Кеміня М.П.
суддів - Ігнатюка Б.Ю., Куцин М.М.
при секретарі - Молнар Е.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 11 травня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мукачівського міськвиконкому, Мукачівського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3, ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення міськвиконкому щодо зміни договору найму жилого приміщення які об'єдналися, та укладеного на підставі даного рішення договору найму жилого приміщення, виселення та вселення,
за участю - апелянта ОСОБА_1 та її представника за усною заявою ОСОБА_4, представника відповідача Мукачівського міськвиконкому Котубей І.І., позивачки ОСОБА_5, та її представника за усною заявою ОСОБА_6,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в липні 2004 року пред'явили в суді позов до Мукачівського міськвиконкому про скасування рішення Мукачівського міськвиконкому № 56 від 13.09.1991 року в частині п.13.11. щодо об'єднання особових рахунків кв. № 1 і кв. № 2 по АДРЕСА_1. В подальшому в порядку ст. 103 ЦПК України (в діючій на той час редакції) розширили позовні вимоги і додатково просили вселити їх в квартиру № 2, виселивши із такої відповідачку ОСОБА_1. Позов обґрунтований тим, що їхній батько ОСОБА_7, був основним квартиронаймачем квартири № 2 АДРЕСА_1, і в якій разом з ним проживали і вони, позивачі по справі, як члени сім'ї наймача. Вони як члени сім'ї наймача ОСОБА_7 не знали про існування оспорюваного ним рішення міськвиконкому, яким було постановлено об'єднати особові рахунки ОСОБА_8, що проживав в квартирі № 1 із своєю сім'єю та ОСОБА_7, що проживав в квартирі № 2, як сина і батька, із вказівкою на те, що площа квартири буде становити 37 метрів квадратних. Дане рішення залишилося формальним, і кожен продовжував жити окремо, та окремо оплачував комунальні послуги, як за дві різні квартири. Квартири фактично ніколи не об'єднувалися. Їхній батько ОСОБА_7, згоду на об'єднання квартири не давав, ще за життя почав готувати квартиру до приватизації, але через різні бюрократичні зволікання не встиг її приватизувати, оскільки помер в травні 2004 р. Після смерті батька відповідачка ОСОБА_1 самоуправно замурувала вхідні двері квартири № 2, чим позбавила позивачів користуватися вказаною житловою площею.
ОСОБА_1 позов не визнала та пояснила, що вона являється дружиною ОСОБА_8 який трагічно загинув, і що ще за життя її чоловік та вони, як члени його сім'ї, разом із батьком ОСОБА_7 подали спільно заяву всіх наймачів про зміну договору найму жилого приміщення, які об'єдналися в одну сім'ю, та укладення з ким-небудь з них одного договору найму на все займане приміщення. Позивачі по справі, не проживали однією сім'єю з ОСОБА_7, оскільки в 1991 році отримали окрему квартиру, і переїхали в неї жити де проживуть і до тепер, а тому вважає, що вона разом із своєю сім'єю легітимно проживає в об'єднаній квартирі. І будь-яке право позивачів нею не порушено.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 травня 2005 р. розширені позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3. задоволено в повному обсязі, відмінено рішення Мукачівського міськвиконкому від 13 березня 1991 року № 56 в частині п.п. 13.11 щодо об'єднання особових рахунків; договір найму квартири №1АДРЕСА_1 укладений 2 липня 2004 року між Мукачівським житловим ремонтано-експлуатаційним підприємством № 3 та ОСОБА_1 визнано недійсним; ухвалено вселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартиру № 2 АДРЕСА_1, а ОСОБА_1. виселити з квартири №2 в квартиру №1 АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просила таке скасувати, а справу провадженням закрити.
Ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Закарпатської області від 21 липня 205 року зупинено апеляційне провадження по даній цивільній справі до вирішення іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3. до Мукачівського міськвиконкому про визнання членом сім'ї наймача.
Ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Закарпатської області від 4 жовтня 2007 року відновлено провадження по даній цивільній справі.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб які прийняли участь у апеляційному розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, в частині скасування рішення суду, виходячи із наступного.
Задовольняючи розширені позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 4 серпня 2004 року позивачі визнані членами сім'ї наймача ОСОБА_7, та те, що Мукачівський міськвиконком прийняв оспорюване рішення про об'єднання жилих приміщень посилаючись на ст. 103 ЖК України, яка дані відносини не регулює. Крім того, судом констатовано, що позивачі не пропустили строк позовної давності, оскільки їм стало відомо про їх порушене право тільки в 2003 році.
Про те з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки цих висновків суд дійшов без ретельної перевірки обставин справи й належної оцінки зібраних доказів, із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В суді апеляційної інстанції встановлено наступні фактичні обставини справи: будинок АДРЕСА_1 до 1991 року, складався і із двох жилих приміщень в вигляді квартири №1 та квартири № 2. В квартирі № 1 проживали ОСОБА_8 - основний квартиронаймач, та син ОСОБА_7, його дружина ОСОБА_1, відповідачка по справі, та їх дочка ОСОБА_9. В квартирі № 2 проживав ОСОБА_7 - основний квартиронаймач разом із своїм сином ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_3, позивачами по даній справі. У 1991 році позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали окрему квартиру ( АДРЕСА_2) і перейшли туди проживати, і на даний час продовжують там проживати. В цьому ж році відповідно до рішення виконкому Мукачівської міської ради № 56 від 13.03.1991 року п. 13.11 за взаємною згодою наймачів ОСОБА_7 (квартира № 2) та його сином ОСОБА_8, склад сім'ї із трьох чоловік (квартира №1), особові рахунки обох квартир були об'єднані в один, і даним житловим площам присвоєно нумерацію квартира № 1 із житловою площею 37 кв. м., склад сім'ї із 4-х чоловік. Основним квартиронаймачем став ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті договір найму до 2004 року не переоформлявся. В квітні 2004 року помер батько, - ОСОБА_7 В подальшому 2 липня 2004 року між Мукачівським житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством № 3 та ОСОБА_1, відповідачкою по справі, укладений договір найму квартири №1 АДРЕСА_1.
Крім цього відповідно до рішення колегії суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2007 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3. до Мукачівського міськвиконкому і ОСОБА_1 про визнання їх членами сім'ї ОСОБА_7 та зобов'язання службових осіб житлово-експлуатаційного підприємства укласти з ними договір найму.
Відповідно до вимог ст. 105 ЖК України громадяни, які проживають в одній квартирі і користуються в ній жилими приміщеннями за окремими договорами найму, в разі об'єднання в одну сім'ю, вправі вимагати укладення з ким-небудь з них одного договору найму на все займане приміщення. У разі відмови наймодавця в укладенні одного договору найму, спір може бути вирішений в судовому порядку.
За змістом вказаної норми укладення даного договору найму можливий тільки в разі спільної згоди найманців на його укладення. Оскільки, дана стаття взагалі не передбачає розгляд в судовому порядку відмову одного із наймачів на укладення зазначено договору, то за відсутності згоди хоча б одного із наймачів укладення договору найму жилого приміщення на вимогу наймачів, які об'єдналися в одну сім'ю є неможливим.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачі як на одну із вимог щодо скасування відповідного рішення Мукачівського виконкому про об'єднання особових рахунків, посилалася на те, що ОСОБА_7, як квартиронаймач квартири № 2, не давав згоди на об'єднання рахунків.
Разом з тим, колегія суддів, констатує, що позивачі в супереч вимогам ст. 60 ЦПК України, щодо обов'язку сторони довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, вказану обставину, жодним доказом не ствердили.
В судовому засіданні апеляційної інстанції сторони по справі, ОСОБА_2, визнали, що за покійним ОСОБА_7 спадщину ніхто не приймав та не оформляв.
За фактично встановлених обставин справи, що позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на час виникнення спірних правовідносин не являлися членами сім'ї ОСОБА_7, як одного із наймачів об'єднаних жилих приміщень, проживали в цей час в іншому наданому їм житловому приміщенні, ними в судовому засіданні не доведено, що зміна договору найму жилого приміщення на вимогу наймачів, які об'єдналися в одну сім'ю, створювала будь-які права або покладала на них будь-яких обов'язків, або іншим чином порушувала чи зачіпала їх житлові права передбачені ст. 9 Житлового кодексу, або інші які не-будь права. Ними також не наведено будь-яких правових підстав, за яких необхідно визнати за ними право на користування та проживання у вказаній житловій площі, із відповідним виселенням із такої відповідача ОСОБА_1.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить висновку, що позивачами недоведене порушення їхніх прав, прийнятим рішенням Мукачівського міськвиконкому від 13 березня 1991 року № 56 в частині п.п. 13.11 щодо об'єднання особових рахунків та укладеним договором найму квартири №1 АДРЕСА_1 від 2 липня 2004 року між Мукачівським житловим ремонтано-експлуатаційним підприємством № 3 та ОСОБА_1, як і не стверджено правових підстав щодо їх вселення в квартиру № 2 АДРЕСА_1, та виселення з такої відповідача ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313- 314, 316 ЦПК України колегія суддів,
Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 11 травня 2005 року скасувати, ухваливши по справі нове рішення.
В розширеному позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мукачівського міськвиконкому, Мукачівського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3, ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення Мукачівського міськвиконкому від 13 березня 1991 року № 56 в частині п.п. 13.11 щодо об'єднання особових рахунків та укладеного договору найму квартири №1 АДРЕСА_1 від 2 липня 2004 року між Мукачівським житловим ремонтано-експлуатаційним підприємством № 3 та ОСОБА_1, вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартиру № 2 АДРЕСА_1, та виселення із вказаної житлової площі ОСОБА_1. - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України, як суду касаційної інстанції, протягом двох місяців, з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Судді :