АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22ц-1589-2007 р.
( Додатково див. ухвалу Верховного суду України (rs2732352) )
Головуючий по. 1 -й інстанції
Рябішин А.О.
Суддя-доповідач: Макарчук М. А.
2007 року серпня місяця 9 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М. А.
Суддів: Прядкіної О.В., Чернова С. І.
при секретарі Лимар О.М.
з участю : прокурора
адвоката ОСОБА_1
позивача (заявника)
представника позивача (заявника)
відповідача
представника третьої особи ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Полтавського районного суду від 27 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу;
зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання зобов'язання виконаним.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М. А.,
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2002 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 90000 грн. боргу.
Рішенням Полтавського районного суду від 26 березня 2003 року позовні вимоги були за задоволені. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 90 000 грн. боргу та 900 грн. судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області від 16 вересня 2003 року рішення місцевого суду залишено без змін.
10 жовтня 2003 року ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (а.с. 64-65).
Ухвалою Полтавського районного суду від 28 вересня 2005 року рішення Полтавського районного суду від 26 березня 2003 року скасовано у зв'язку із нововиявленими обставинами (а.с. 143).
У січні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання зобов'язання виконаним. Не заперечуючи боргових зобов'язань в розмірі 90 000 грн. перед позивачем вказав, що повернув вказаний борг шляхом передачі позивачу як директору фірми "Спарт" 30 серпня 2000 року 20000 грн. і 19 жовтня 2000 року - автомобіля марки BUICK LESABRE, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 75 000 грн. Вважає, що цими діями він виконав боргові зобов'язання, атому просить визнати виконаними боргові зобов'язання і відмовити в позові про стягнення з нього боргу (а.с. 200-202).
Рішенням Полтавського районного суду від 27 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 90 000 грн. боргу та 900 грн. судових витрат.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання зобов'язання виконаним - відмовлено за недоведеністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення місцевого суду направити справу на новий розгляд. Посилається на те, що місцевим судом не розглянуті його зустрічні позовні вимоги. Крім того вважає, що місцевим судом дана неправильна правова оцінка дорученням на розпорядження його автомобілем марки BUICK LESABRE.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. . 161 ЦК України (редакції 1963 (1540-06) року) зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк. Згідно ст. . 216 цього ж Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Місцевим судом встановлено, не заперечується відповідачем і підтверджується письмовим доказом (а.с. 54), що 20 червня 2000 року
ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_4 90 000 грн. і зобов'язався повернути до 5 липня 2000 року.
Судом також встановлено, що відповідач не виконав взяте зобов'язання як в установлений договором строк, так і на день розгляду справи судом. Невиконання боргових зобов'язань підтверджено письмовим борговим зобов'язанням відповідача.
Встановивши такі обставини, місцевий суд прийшов до вірного висновку про невиконання відповідачем боргових зобов'язань і обґрунтовано постановив рішення про стягнення боргу.
Відповідно до ст. .62-69 ЦК України (редакції 1963 (1540-06) року) довіреність -це документ, який визначає обсяг та зміст повноважень, наданих тим, кого представляють, своєму представнику. Видача довіреності на транспортний засіб що був в експлуатації та має свої особливості цивільного обороту, які були встановлені Правилами торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, що були затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України №168 від 18 грудня 1995 року (z0489-95) , без укладання договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений у відповідності із законом і допускає перехід права власності до третіх осіб.
Місцевим судом встановлено, що відповідача ОСОБА_3 19 жовтня 2000 року видав ОСОБА_4 доручення на автомобіль марки BUICK LE SABRE, реєстраційний номер НОМЕР_1, яке в послідуючому сам же й скасував і в лютому 2003 року змінив реєстраційний номер на НОМЕР_2.
Встановивши такі обставини, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що з видачею доручення до позивача не переходило право власності на автомобіль, а тому ці дії не є належним виконанням боргових зобов'язань. Власником вказаного автомобіля як був так і залишається на день розгляду справи відповідач і розпоряджається ним на власний розсуд (а.с. 205).
Тому висновок суду про недоведеність зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання зобов'язання виконаним є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про не розгляд зустрічних позовних вимог як на підставу для скасування рішення суду є необгрунтованими і спростовуються змістом судового рішення.
Інші доводи також не спростовують висновків місцевого суду.
Рішення місцевого суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 303, 304, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Полтавського районного суду від 27 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.