( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs29685989) )

колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого - Ремеза B.A. суддів - Осіяна О.Н., Максюти Ж.І. при секретарі - Кочкова А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті м.

Першотравенську

на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 23 квітня 2007 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську про стягнення не

донарахованих щомісячних страхових виплат, -

Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ ПЗ України в м. м. Першотравенську в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду від 23 квітня 2007 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

З ВВД ВССНВВ ПЗ України в м. м. Першотравенську на користь ОСОБА_1 стягнуто в рахунок недоплачених щомісячних страхових виплат 948 грн. 96 коп., зобов'язано відділення виконавчої дирекції ФССНВВ ПЗ України в м. Першотравенську встановити виплату на користь ОСОБА_1 з 01 березня 2007 р. у розмірі 851 грн. 59 коп.3 подальшими перерахунками у випадку зміни ступені втрати професійної працездатності та підвищеннями у порядку, встановленому законодавством України.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції задовольняючи позов позивача встановив, що позивач під час роботи на підприємствах вугільної промисловості отримав професійне захворювання і за висновком МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності та призначені щомісячні страхові виплати.

Відповідач призначив позивачеві щомісячні страхові виплати на підставі Постанови правління Фонду "Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)" перерахувавши їх з 01.03.2002 року із застосуванням коефіцієнтів, зазначених у вказаній Постанові.

Отже цей перерахунок був зроблений з порушення діючого законодавства України, оскільки згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 року та від 14.06.2005 року перерахунок щомісячних виплат повинен проводитися за коефіцієнтом, вказаним ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", а не за коефіцієнтами, зазначеним Постановою Фонду.

Крім того, зазначеними постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 року та від 14.06.2005 року

постанова правління Фонду " Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)" визнана такою, що не відповідає ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", а ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 06.09.2006 року ці ухвали Київського апеляційного господарського суду залишені без змін.

З наведених підстав суд першої інстанції перерахував щомісячні виплати позивачу за наведений період із застосуванням вказаного в Законі України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності" (1105-14) коефіцієнту та стягнув цю суму з відповідача на його користь і зобов'язав відповідача проводити виплату страхових сум у відповідності із зазначенням Закону України.

Суд обгрунтовано не застосував до вимог позивача трьохрічний термін позовної давності виходячи із вимог ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності" та з тієї обставини, що своєчасно ці виплати позивач не отримав з вини відповідача.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вищезазначені обставини по справі та згідно вимог ст. 83 ЦК України (1963р), ст. 268 ЦК України (2004 p.), ст. ст. 28, 29, 34, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", правильно ухвалив рішення по суті спору.

Приведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення районного суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до його переоцінки та критикуванню та тлумаченню діючого законодавства.

Таким чином, суд ухвалив обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. м. Першотравенську відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 23 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.