Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницької міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 квітня 2007 року в справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1про знесення самочинно збудованої будівлі, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, зустрічного позову ОСОБА_1до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру, -

В лютому 2007 року Вінницька міська рада звернулася з позовом до суду до ОСОБА_1. про усунення самочинно збудованої будівлі та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, посилаючись на те, що відповідачка без належного дозволу та затвердженого проекту на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею - 16,5 м2, збудувала двоповерхову прибудову, розміром - З.ЗмХ5м до кімнати НОМЕР_1 гуртожитку поАДРЕСА_1, за що відповідачка була притягнута до адміністративної відповідальності.

В свою чергу ОСОБА_1. звернулася із зустрічним позовом до Вінницької міської ради про визнання за нею права власності на квартиру НОМЕР_1 та квартиру НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею - 59,8кв.м. (із них самочинно збудовано площею - 29,1кв.м.), яка складається з:

1. Коридор - площею - 10,5кв.м.;

2. Санвузол -//-//-//-// - 3,7кв.м.;

3. Кухня -11-І 1-І 1-І 1-І 1-І І - 14,9кв.м.;

4. Житлова кімната - площею - 12, 9кв.м.;

5. Житлова кімната, площею - 17,8кв.м.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 квітня 2007 року зустрічний позов ОСОБА_1. задоволено.

Визнано за ОСОБА_1право власності на квартиру НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в будинкуАДРЕСА_1(будівля під літерою А) загальною площею - 59,8м2 (в тому числі самочинно збудованою площею - 29,1м2), що

складається: з коридору - площею - 10,5м2; санвузла - 3,7м2; кухні - 14,9 м2; житлової кімнати - 12,9м2; житлової кімнати - 17,8м2.

В позові Вінницької міської ради до ОСОБА_1про знесення самочинно збудованої будівлі та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки -відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Вінницька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким позов міської ради задовольнити, а в зустрічному позові ОСОБА_1. відмовити.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції на підтвердження своїх висновків послався на ч. З ст. 376 ЦК України, однак при цьому не навів повний текст зазначеної частини.

А в повному тексті ч. З ст. 376 ЦК України зазначено: "Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно".

Однак, ОСОБА_1. у встановленому порядку земельна ділянка не надавалась під уже збудоване нерухоме майно.

В рішенні суду першої інстанції взагалі відсутня мотивація відмови в позові в частині повернення самовільно зайнятої земельної ділянки власником якої є Вінницька міська рада.

Згідно ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, право постійного користуванні на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

А в частині третій цієї статті зазначено: "Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Однак, ОСОБА_1. вказана земельна ділянка в користування не надавалась.

Оскільки ОСОБА_1. самовільно зайняла земельну ділянку, то згідно 212 ЗК України це земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі, Вінницькій міській раді з приведенням цієї земельної ділянки у придатний для використання стан.

Враховуючи те, що власник земельної ділянки, Вінницька міська рада, заперечує проти визнання право власності за ОСОБА_1. на самовільно збудовану прибудову, тому згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України ця прибудова підлягає знесенню ОСОБА_1. за свій рахунок.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1. не довела обставин, які б стверджували її доводи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а неправильне застосування норма матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, що дає суду підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов Вінницької міської ради слід задовольнити, в зустрічному позові ОСОБА_1. - відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 376 ЦК України ст.ст. 83, 125, 212 ЗК України, ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Вінницької міської ради - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 квітня 2007 року - скасувати.

Позов Вінницької міської ради - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1за власний рахунок знести самовільно збудовану прибудову, розміром 3,3 м х 5 м. до кімнатиНОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1

Зобов'язати ОСОБА_1повернути самовільно зайняту земельну ділянку, площею - 16,5 кв. м. АДРЕСА_1 в розпорядження Вінницької міської ради у придатному для використання стані.

У зустрічному позову ОСОБА_1- відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.