УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №22-4585/07 р.
( Додатково див. ухвалу Верховного суду України (rs2296822) )
Головуючий у 1 інстанції - Мірута О.А.
Категорія - 60 Доповідач - Курило В.П.
19 червня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Курило В.П.
суддів: Саніковій О.С., Шамрило Л.Г.
при секретарі: Степаненко В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по апеляційній скарзі Рубіжанської об"єднаної державної податкової інспекції та Закритого акціонерного товариства "Земська страхова компанія" на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 16 квітня 2007 року по справі за заявою Рубіжанської об"єднаної державної податкової інспекції про розкриття ФКБ ТОВ "Місто Банк" інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної особи Закритого акціонерного товариства "Земська страхова компанія",
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ворошиловського району міста Донецька від 16 квітня 2007 року частково задоволена заява Рубіжанської об"єднаної державної податкової інспекції (надалі ДПІ) про розкриття інформації щодо Закритого акціонерного товариства 23емська страхова компанія" (надалі підприємство), яка містить банківську таємницю, а саме інформацію про наявність та рух коштів на поточному рахунку № 26508001030175 за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2006 року з розшифровкою виду платежу, вказівкою сум та назв підприємств - контрагентів, які є клієнтами Донецької ФКБ ТОВ "Місто Банк" (надалі Банк). В задоволені решти вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ДПІ і підприємство принесли апеляційну скаргу. ДПІ просить рішення суду в частині відмови у задоволені вимог скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили постановити нове рішення, яким задовольнити їх заяву у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилався на те, що обов'язками податкової інспекції являється здійснення контролю щодо правильного застосування податкового законодавства. У вказаних цілях ними проводяться планові та позапланові перевірки платників податків, для проведення яких необхідні певні документи. У даному випадку Підприємство, яке планувалось перевіряти, не допустило інспекторів до участі у перевірці. Тому вважає, що їх заява про надання інформації, яка містить банківську таємницю, є обґрунтованою і у суду першої інстанції не було підстав для відмовлення у її задоволенні.
Підприємство ставить питання про скасування рішення суду в частині, що задовольнила вимоги ДПІ, вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для розкриття банківської таємниці щодо підприємства ні у якому випадку.
Представник заявника у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
Представник Підприємства проти апеляційної скарги ДПІ заперечував і просив її відхилити. Доводи своєї скарги підтримав і просив її задовольнити.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарги задоволенню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм належну оцінку.
При розгляді справи судом було встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Земська страхова компанія" являється юридичною особою і мало поточний рахунок у КБ ТОВ " Місто Банк".
Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" планової виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов"язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцем знаходження такого платника податків чи місцем розташування об"єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не пізніше одного разу на календарний рік.
Постановою господарського суду Луганської області від 27 жовтня 2006 року встановлено, що згідно плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок на 3 квартал 2006 року ДШ мала провести планову виїзну компасну перевірку фінансово-господарської діяльності Підприємства за період 0 1 липня 2003 року по 30 червня 2006 року. До проведення вказаної перевірки податковий орган Підприємством допущений не був. Тому вказаною постановою Підприємство зобов"язане допустити ДШ до проведення такої перевірки, яка була запланована на 31 серпня 2006 року (а.с. 9-11).
Встановивши такі факти, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що заява ДШ про розкриття інформації, що містить банківську таємницю щодо Підприємства, грунтується на законі.
Доводи скарги Підприємства про те, що ДШ не надала суду першої інстанції доказів наявності у неї права на проведення планової перевірки, а тому права на витребування інформації, що містить банківську таємницю, безпідставні і спростовані постановою господарського суду Луганської області від 27 жовтня 2006 року. Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доводи Підприємства про те, що суд першої інстанції при розгляді справи не повно з"ясував обставини справи, що мають суттєве значення, а також неправильно застосував закон, без підставні.
Не є обгрунтованими доводи скарги ДШ про незаконність рішення суду першої інстанції в частині, що відмовлено у задоволені вимог заявника.
Суд зобов"язав Банк розкрити інформацію, що містить щодо Підприємства банківську таємницю, з врахуванням положень ч.4 ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до яких банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи сторін про те, що суд порушив строк розгляду справи не є підставою для скасування рішення суду через те, що такі доводи не грунтуються на законі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303- 304, 307 ч.1 п.1- 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 16 квітня 2007 року
залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.