РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Рецебуринського Ю.Й.
Резникової Л.В.
при секретарі: Iванові В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 12
лютого 2007 р. ( rs1262538 ) (rs1262538)
по справі за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа комунальне підприємство "Служба
єдиного замовника Київського району м. Донецька" про відшкодування
матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2004 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним
позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється основним
наймачем квартири АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_3 являється
власником квартири НОМЕР_1, розташованої за вищевказаною адресою,
в якій фактично проживає відповідачка ОСОБА_2 28 вересня 2004 р. з
вини останньої сталося залиття його квартири, в результаті чого
його щойно відремонтована квартира була пошкоджена. Вартість
ремонтно-поновлювальних робіт та завданих збитків складає 1633
грн., які просив стягнути на його користь з винної особи. Крім
того, вважає, що неправомірними діями відповідачів йому завдано
моральної шкоди, на відшкодування якої просив стягнути з
відповідачів у солідарному порядку грошову компенсацію у розмірі
1000 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 12 лютого
2007 р. ( rs1262538 ) (rs1262538)
позовні вимога ОСОБА_1 були задоволені
частково: на йог користь з власника квартири ОСОБА_3 було стягнуто
матеріальної шкоди 1633 грн. 54 коп., грошову компенсацію у
рахунок відшкодування моральної шкоди - 400 грн. та судові
витрати - 51 грн., в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 приніс апеляційну
скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не
відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам
справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив ухвалити
нове рішенням, яким стягнути збитки з обох відповідачів і
збільшити розмір грошової компенсації у рахунок відшкодування
моральної шкоди до 1000 грн.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався
на те, що суд дав неправильну оцінку його моральним стражданням і
не прийняв до уваги тривалість розгляду справи, небажання
відповідачів у добровільному порядку вирішити спір, щойно
виконаний в квартирі ремонт, тощо. Крім того, оскільки фактично в
квартирі НОМЕР_1, будинку АДРЕСА_1 мешкає відповідачка ОСОБА_2 з
дитиною, залиття квартири сталося саме з її вини, то вважає, що
суд безпідставно звільнив останню від відповідальності за
заподіяну шкоду. Моральну шкоду вважав за необхідне стягнути з
обох відповідачів у солідарному порядку.
2
У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав і
просив її задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі та представник третьої особи до судового
засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи
повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, позивача, перевіривши матеріали
цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду
скасуванню з ухваленням нового за таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 і стягуючи
матеріальну та моральну шкоду на його користь з відповідачки
ОСОБА_3, суд виходив з того, що остання є власником квартири
НОМЕР_1, будинку АДРЕСА_1 і тому, відповідно до діючого цивільного
законодавства зобов'язана належним чином утримувати своє майно.
Між тим, такі висновки суду не відповідають фактичним
обставинам справи та нормам матеріального права, що відповідно до
вимог п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
є підставами
для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового.
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено,
що позивач зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 та
являється основним наймачем вказаного житла. Відповідачка ОСОБА_3
являється власником квартири НОМЕР_1, будинку АДРЕСА_1, в якій
фактично проживає її донька ОСОБА_2 з дитиною. 28 вересня 2004 р.
з вини останньої, яка у вищевказаній квартирі самостійно
встановила гнучкий шланг в кухні на крані гарячого водопостачання,
сталося залиття квартири позивача. Згідно наданих доказів причиною
залиття став порив гнучкого шлангу, в результаті чого позивачу
було завдано матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичцої або юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згін ч.1 ст. 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, моральна шкода,
завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,
діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за
наявності її вини.
Виходячи з вказаної норми закону та встановлених обставин, у
суду першої інстанції не було підстав для покладення обов'язку
відшкодування матеріальної та моральної шкоди на відповідачку
ОСОБА_3 лише за тих обставин, що вона є власником квартири
НОМЕР_1.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач
звертався до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди
до винної особи (ОСОБА_2), що не суперечить діючому законодавству.
Згодом на запропонування суду пред'явив вимоги до власника
квартири; але на протязі всього слухання справи наполягав на
покладенні відповідальності саме на винну особу, тобто на ОСОБА_2,
оскільки саме її діями йому спричинено матеріальну шкоду і завдано
моральних страждань.
Розмір матеріальної шкоди встановлено кошторисом, який
сторонам не оспорюється і складає 1633 грн. 54 коп., яка підлягає
стягненню з винної особи Відповідно до встановлених обставин, суд
дав оцінку моральним стражданням позивача і встановив розмір
грошової компенсації. Апеляційний суд вважає, що вказана судом
першої інстанції сума грошової компенсації відповідає принципам
розумності та достатності.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи позивача про
необхідність стягнення грошової компенсації у рахунок
відшкодування моральної шкоди солідарно з відповідачів, оскільки
це суперечить діючому законодавству.
Відповідно до вимог ст. 1190 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, особи,
спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть
солідарну відповідальність перед потерпілим. У даному випадку
спільних дій відповідачів встановлено не було.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1
п.2, 309 ч.1 п.п. 3,4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
суд, -
ВИРIШИВ:
3
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 12 лютого
2007 року ( rs1262538 ) (rs1262538)
скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у
розмірі 1633 (одна тисяча шістсот тридцять три) грн. 54 коп.,
грошову компенсацію у рахунок відшкодування моральної шкоди - 400
(чотириста) грн. та судові витрати у розмірі 51 грн., а всього
стягнути - 2084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 54 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне
забезпечення у розмірі 30 грн.
Рушення набирає законної сили з дня його проголошення, але
може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня набрання чинності.