РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16 травня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
 
     головуючого - судді -Кіселик С.А.
 
     суддів Франко В.А., Суржик М.М.
 
     при  секретарі  -  Салабай  M.B.,  розглянула  у   відкритому
судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною
скаргою   відділення   виконавчої   дирекції   Фонду   соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань  України  у   Новоукраїнському   районі   на   рішення
Добровеличківського районного  суду  Кіровоградської  області  від
IНФОРМАЦIЯ_1 року,
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     В IНФОРМАЦIЯ_2 року  позивач  ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з
позовом  до  відділення  виконавчої  дирекції  Фонду   соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України у  Новоукраїнському  районі  (далі  Фонд)  про
відшкодування моральної шкоди.
 
     Позивач зазначив, що він з IНФОРМАЦIЯ_3 року по  IНФОРМАЦIЯ_4
року він працював на посаді механіка Добровеличківського комбінату
комунальних  послуг.  IНФОРМАЦIЯ_5  року  він  отримав   виробничу
травму, внаслідок чого втратив зір на праве око. IНФОРМАЦIЯ_6 року
було складено акт форми  Н-1,  і  висновком  бюро  Кіровоградської
обласної МСЕК від IНФОРМАЦIЯ_7 року йому встановлено  третю  групу
інвалідності і 50% стійкої втрати працездатності. Просив  стягнути
з Фонду 200000грн. моральної шкоди.
 
     Рішенням суду позов  було  задоволено  частково,  стягнуто  з
Фонду на користь позивача 69000грн. моральної шкоди.
 
     Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, яке  вважає
необгрунтованим, Фонд просить його  скасувати  та  ухвалити  нове,
яким відмовити в задоволенні позовних вимог  з  підстав  порушення
судом  норм  матеріального  та  процесуального   права.   Зокрема,
зазначив,  що  позивачем  позов  поданий  з  порушенням   строків,
передбачених ст..233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        .  Згідно  п.22  ст.71
Закону  України  "Про  державний  бюджет  України  на  2007   рік"
( 489-16 ) (489-16)
         зупинено дію Закону України від 23  вересня  1999  року
№1105  ( 1105-14 ) (1105-14)
          в  частині   відшкодування   моральної   шкоди
застрахованим та членам  їх  сімей  незалежно  від  часу  настання
страхового випадку. Крім того, суд не обгрунтував розмір моральної
шкоди, яка, на думку апелянта, є завищеною,  а  також  не  звернув
уваги на вимоги п.2  ст.1193  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  тобто,  не
врахував  ступеню   вини   потерпілого.   Заслухавши   доповідача,
представників сторін та дослідивши матеріали справи колегія суддів
дійшла  висновку,  що  апеляційна   скарга   підлягає   частковому
задоволенню із наступних підстав.
 
     Колегія  суддів  погоджується  з  висновками  суду  1  -   ої
інстанції, що правовідносини між  сторонами  врегульовано  Законом
України "Про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування
від нещасних випадків на виробництві та  професійних  захворювань"
( 1105-14 ) (1105-14)
          і  саме  відповідач  повинен  відшкодувати   позивачу
моральну шкоду і між сторонами відсутні трудові правовідносини,  а
тому на  ці  правовідносини  не  поширюється  трьохмісячний  строк
позовної
 
     давності, передбачений ст..233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        . Також
обгрунтованими вважає колегія суддів висновки суду,  що  право  на
відшкодування моральної  шкоди  у  позивача  виникло  на  підставі
Закону  України  "Про   загальнообов'язкове   державне   соціальне
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань"  ( 1105-14 ) (1105-14)
         , тобто,  до  прийняття  Закону  України
"Про державний бюджет України на 2007 рік " ( 489-16 ) (489-16)
         ,  який  не
може  відповідно  до  ст..58  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
погіршувати становище позивача.
 
     Колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним
та обгрунтованим, постановленим з дотриманням  норм  матеріального
та процесуального законодавства.
 
     Поряд з цим, колегія суддів вважає, що  розмір  відшкодування
моральної  шкоди,  з  урахуванням  обставин  справи,  виходячи   з
принципу виваженості, слід зменшити і встановити в сумі 45000грн..
 
     Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.309 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
підставами для скасування суду першої інстанції і ухвалення нового
рішення  або  зміни  рішення  є  невідповідність  висновків   суду
обставинам справи.
 
     Тому колегія суддів дійшла  переконання  щодо  зміни  рішення
суду 1-ої інстанції і ухвалення нового рішення.
 
     Керуючись    CT..CT.307,    309,313,314,316    ЦПК    України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів, -
 
                            ВИРIШИЛА:
 
     Апеляційну скаргу задовольнити частково.
 
     Рішення Добровеличківського  районного  суду  Кіровоградської
області від IНФОРМАЦIЯ_1 року скасувати.
 
     Стягнути з відділення виконавчої дирекції  Фонду  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України у Новоукраїнському районі на  користь  ОСОБА_1
45000 (сорок п'ять тисяч) грн..00коп.  у  відшкодування  моральної
шкоди.
 
     Рішення набирає законної сили з  моменту  його  проголошення,
однак може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох
місяців.
 
     Головуючий Судді - підписи
 
     Суддя Апеляційного суду М.М. Суржик