АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М.,
судців - Ващенко Л.Г.,
Фадєєнко А.Ф.,
при секретарі - Боднар М.М., розглянувши у відкритому
судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з
обмеженою відповідальністю "Будпроект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, за
участю третьої особи органу опіки та піклування Суворовської
районної адміністрації Одеської міської ради про виселення, зняття
з реєстраційного обліку, зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до
товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроект" про
зобов'язання передати квартиру у власність, відшкодування
моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Суворовського районного суду м. Одеси від 6 грудня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ТОВ "Будпроект", звернувшись у 2003 році до суду з
позовом до ОСОБА_4., ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., просив виселити
відповідачів з квартири АДРЕСА_1. Свої вимоги позивач мотивував
розірванням договору оренди квартири з причини самовільної
реконструкції такої (а.с.2, 112,123,141).
Відповідачі позов не визнали, звернулись до суду із
зустрічним позовом про визнання за ними права власності на
квартиру та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивували
тим, що спірна квартира була надана їм у постійне користування з
послідуючою передачею у власність шляхом відчуження, (а.с. 11-12,
30-36, 97-101, 132).
Позивач вимоги зустрічного позову не визнав.
В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_4. помер (а.с. 178).
Після смерті ОСОБА_4. і закриття провадження у справі в частині
вимог щодо нього, позивач змінив позовні вимоги та , посилаючись
на Закон України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
і відсутність у
ОСОБА_1. та осіб, що з нею проживають, правовстановлюючих
документів на користування квартирою АДРЕСА_1, просив виселити
Справа № 22 ц - 943 - 2007
Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М.
Доповідач Вадовська Л.М
2.
відповідачів зі спірної квартири без надання іншого жилого
приміщення та зобов'язати Суворовський РВ ОМУ УМВС України в
Одеській області зняти відповідачів з реєстрації за вказаною
адресою (а.с.229).
Відповідачі змінені позовні вимоги не визнали, заявлені
раніше зустрічні позовні вимоги підтримали.
Суворовський ВР ОМУ УМВС України в Одеській області
заперечень проти позову не надав.
Третьою особою в особі представника підтримано вимоги
зустрічного позову.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 6 грудня
2006 року первісний позов задоволено, в зустрічному позові
відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1. просить рішення в
частині первісного позову скасувати, ухвалити нове рішення , яким
в позові ТОВ "Будпроект" відмовити.
Неправильність рішення суду апелянт мотивував порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої
інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів
дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та
зміну рішення суду з таких підстав.
Встановлено судом першої інстанції та підтверджено
матеріалами справи, що ОСОБА_4. та члени його сім'ї на підставі
ордеру, виданого АТЗТ "Одеспобутбудпроект" 2 грудня 1997 року,
вселилися у жилі кімнати АДРЕСА_2 та проживали в такому. З 16
січня IНФОРМАЦIЯ_3 року по 25 грудня 2002 року вони значились
зареєстрованими в гуртожитку, сплачували за проживання та
комунальні послуги.(а.с. 17,171).
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві колективної власності ТОВ
"Будпроект" (раніше АТЗТ "Одеспобутбудпроект" (а.с.5, 241)).
1 грудня 2001 року ТОВ "Будпроект" передав тимчасово до 1
січня 2003 року квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4. в користування під
житло (а.с.8-9).
23 липня 2005 року ОСОБА_4. помер (а.с. 178). ОСОБА_1. ,
ОСОБА_2., ОСОБА_3. залишилися проживати в квартирі АДРЕСА_1
Ухвалюючи рішення в частині виселення відповідачів зі спірної
квартири та зобов'язання зняти останніх з реєстраційного обліку,
суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору про
передачу ОСОБА_4. квартири у користування сплинув 1 січня 2003
року. Крім того, у ТОВ "Будпроект" з ОСОБА_4. зі смертю останнього
будь-які правовідносини припинилися, а з ОСОБА_1. та іншими
відповідачами договори, які б давали відповідачам право
користуватися квартирою, не укладалися і, як слідство, правових
підстав проживати в спірній квартирі відповідачі не мають.
Позивач, як власник, чиї права порушено відмовою відповідачів
звільнити спірну квартиру, вправі на підставі ст.48 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
вимагати шляхом виселення відповідачів
усунення порушень його прав., хоч би ці порушення і не були
поєднані з позбавленням володіння належним власнику майном.
Колегія суддів вважає, що висновок суду грунтується на
повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та
вказує на правильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідачі не довели, що у них є право користуватися спірною
квартирою і надалі. Посилання відповідачів на те, що право
користування спірною квартирою у них виникло у зв'язку з видачею
3.
ТОВ "Будпроект" ОСОБА_4. 25 грудня 2002 року ордеру на право
зайняття з сім'єю квартири АДРЕСА_1 (а.с. 16), є безпідставним.
Квартира є колективною власністю позивача, який може право
користування об'єктом своєї власності тимчасово надати іншим
особам лише на договірних підставах, а не шляхом видачі ордеру,
(а.с.241).
Крім того, чинним рішенням Суворовського районного суду м.
Одеси від 3 лютого 2005 року , що розглядав спір про визнання
ордеру недійсним за позовом прокурора в інтересах Суворовської
районної адміністрації за участю ТОВ "Будпроект", як третьої особи
з самостійними вимогами, встановлено, що ордер, на який
посилаються відповідачі, по формі, змісту, порядку видачі тощо не
є у своєму розумінні "ордером на жиле приміщення", тобто
документом, який породжує відповідні права щодо проживання в
квартирі як жилому п риміщенні (а.с.61-62 справи № 2-818-2005).
Згідно ч.З ст.47 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
ніхто не
може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону
за рішенням суду. Оскільки відповідачі не довели, що у них є право
на спірну квартиру як житло, то посилання на дану правову норму не
є обгрунтованим.
В даному випадку виселення відповідачів є способом усунення
перешкод позивачу як власнику квартири в користуванні квартирою,
як об'єктом власності , тому посилання відповідачів на те, що суд
мав вирішити одночасно і питання про надання виселеним іншого
жилого приміщення, не грунтуються на законі. Вирішувати, де надалі
проживати, є правом відповідачів.
Доводи апелянта, що бездомності та безпритульності правового
значення для вирішення питання законності та обгрунтованості
рішення суду не мають. Крім того, ці доводи спростовуються тією
обставиною, що ОСОБА_1. згідно свідоцтва про право на спадщину за
заповітом з 31 липня 2003 року є власником квартири АДРЕСА_3,
перешкод у здійсненні права власності їй ніхто не чинить (а.с.
170).
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову щодо
зобов'язання ТОВ "Будпроект" передати спірну квартиру відповідачам
у власність, та відшкодування останнім моральної шкоди,
спричиненої відмовою позивача передати квартиру у їх власність,
суд першої інстанції виходив з відсутності як доказів на
підтвердження цих позовних вимог, так і правових підстав для
задоволення таких.
Колегія суддів підстав для ухвалення іншого рішення щодо
зустрічного позову не вбачає. Крім того, апелянт рішення суду в
цій частині не оскаржує.
Вирішивши правильно спір по суті, суд першої інстанції
помилково зазначив у рішенні в якості відповідача ВГIРФО
Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, оскільки
позов пред'явлено до Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській
області (а.с.229). ВГIРФО не є юридичною особою, так як є відділом
Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.
Зазначені обставини згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
є підставою для зміни рішення суду із зазначенням в
якості відповідача Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській
області.
Судовий збір складає 8 грн. 50 коп., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої
інстанції - 7 грн. 50 коп.
Відшкодування судових витрат покладено на відповідачів у
відповідності до ч.ч. 1,3 ст.88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст.ЗОЗ, п.З ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2
ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
судців -
4
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 6 грудня
2006 року - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в новій
редакції.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроект" до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Суворовського РВ ОМУ УМВС України в
Одеській області, за участю третьої особи органу опіки та
піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської
ради про виселення, зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартириАДРЕСА_1 без
надання іншого жилого приміщення.
Зобов'язати Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеській
області зняти ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 року народження, ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3 року
народження, з реєстраційного обліку по квартирі АДРЕСА_1
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до
товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроект" про
зобов'язання передати квартиру у власність, відшкодування
моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою
відповідальністю "Будпроект" судові витрати в сумі 4 грн. 25 коп.
з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави в особі
Територіального управління державної судової адміністрації в
Одеській області (р/р 37315008000123, УДК в Одеській області, МФО
828011, код ЄДРПОУ 26302945 для Суворовського районного суду м.
Одеси) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи в сумі 3 грн. 75 коп. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання
законної сили.