колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Баранніка О.П.

суддів - Михайловської С.Ю., Присяжної Ж.I.

при секретарі - Лещинської О. В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 14 лютого 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі Фонд) про стягнення недоплаченої суми одноразової страхової допомоги, -

встановила:

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді, вказуючи на те, що під час праці на шахті "Павлоградська" ВАТ "Павлоградвугілля" отримав виробничу травму та професійне захворювання. Висновком ВТЕК від 07 травня 1998 року йому вперше було встановлено 25% втрати працездатності в зв'язку з виробничою травмою, висновком МСЕК від 16 березня 2004 року йому було повторно вперше встановлено 60% втрати працездатності, із яких 35% вперше. Відповідачем постановою №365/4 від 30.03.2004 року нарахована одноразова допомога в розмірі 31371 грн. 55 коп. і обмежена до виплати сумою 10640 грн Однак з таким нарахуванням виплати одноразової допомоги він не згоден і відповідно до абз.2 п.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) просив стягнути на його користь 20731 грн. 55 коп.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 14 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, з відповідача стягнуто на його користь 20731 грн. 55 коп.

В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду, оскільки вважає, що відповідно до ч.2 п.2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) одноразова виплата потерпілому має бути виплачена в розмірі, який не перевищує чотирикратного розміру граничної плати (доходу), із якого справляються внески до Фонду і виходячи з цього просив постановити по справі нове рішення про відмову позивачу в позові.

Розглянувши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з шахтою "Павлоградська" ВАТ "Павлоградвугілля". За час виконання трудових обов'язків отримав травму, про що було складено акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 № 5 від 14.01.1998 року. Висновком ВТЕК від 07 травня 1998 року йому вперше було встановлено 25% стійкої втрати працездатності, висновком МСЕК від 16 березня 2004 року йому було повторно вперше встановлено 60% втрати працездатності, із яких 35% вперше на підставі акту розслідування професійних захворювань від 06.02.2004 р. (а.с.5-6,7,8,11).

Постановою відповідача від 30 березня 2004 року позивачу нарахована одноразова допомога в розмірі 31371 грн. 55 коп. (з розрахунку 896,33 х 35% = 31371грн. 55коп.) і обмежена до виплати сумою 10640 грн. (а.с.13-14).

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) у випадку коли при подальших оглядах МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступень втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК.

При таких обставинах суд першої інстанції обгрунтовано у відповідності зі ст.ст. 28, 34 Закону стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової допомоги в розмірі 20731 грн. 55 коп.

Доводи відповідача в скарзі правильність висновків суду не спростовують, оскільки п. 2 ч. 2 ст. 34 названого Закону, що регулює спірні правовідносини, такого обмеження не містить.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 317 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 14 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.