АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЧЕРНIВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     "28 " березня 2007 р. м. Чернівці
 
     Колегія   судців   судової   палати   у   цивільних   справах
Апеляційного суду
 
     Чернівецької області у складі:
 
     головуючого: Винту Ю.М.
 
     суддів: ПоловінкіноїН.Ю., Галичанського А.Д.
 
     при секретарі: Брензило В.В.
 
     за участю: ОСОБА_1.  її  представника  ОСОБА_2,  представника
органу опіки
 
     та піклування Гайсенюк В.Я. розглянувши у відкритому судовому
засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до  органу  опіки  та
піклування Чернівецької міської ради,  третьої  особи  на  стороні
відповідача ОСОБА_1  про  поновлення  в  батьківських  правах,  за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Першотравневого  районного
суду м. Чернівці від 12 грудня 2006 року, -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     В квітні 2006 року ОСОБА_3. звернулась у  суд  із  зазначеним
позовом до відповідачів.
 
     Посилалась на те, що вона  є  матір"ю  неповнолітньої  доньки
ОСОБА_4,   IНФОРМАЦIЯ_1   народження.   Рішенням   Першотравневого
районного суду м. Чернівці від 20.04.2001 року її було  позбавлено
батьківських прав у зв"язку з тим, що вона в 2000 році виїхала  на
заробітки в Iталію  і  тривалий  час  безпосередньо  не  займалась
вихованням доньки.
 
     Однак вона  постійно  спілкувалась  з  дитиною  по  телефону,
надсилала кошти та речі для її утримання, займалась її лікуванням.
В даний час донька за  власним  бажанням  перейшла  жити  до  неї.
Оскільки зараз вона займається вихованням дитини,  піклується  про
її життя, здоров"я, приймає участь у  підготовці  до  самостійного
життя   дитини,   виконує   свої   обов"язки   по    матеріальному
забезпеченню, вважає, що є підстави для поновлення її батьківських
прав відносно ОСОБА_4.
 
     Просила задовольнити позов.
 
     Рішенням Першотравневого районного суду м.  Чернівці  від  12
грудня 2006 року позов задоволено.
 
     Справа № 22ц-140 2007 р. Головуючий у I інстанції: Брияк Т.Р.
     Категорія: 34 спір із сімейних Суддя-доповідач:  Галичанський
А.Д.
 
     правовідносин
 
                                2
 
     ОСОБА_3.  поновлено  в  батьківських   правах   стосовно   її
неповнолітньої доньки ОСОБА_4., IНФОРМАЦIЯ_1 народження.
 
     На дане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в  якій
просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким  відмовити  за
безпідставністю та необгрунтованістю в задоволенні позовних  вимог
ОСОБА_3.
 
     Вважає оскаржуване  рішення  незаконним,  необгрунтованим  та
несправедливим.
 
     Зазначає, що судом першої  інстанції  на  порушення  положень
ст.. 212 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          не  надано  належної  юридичної
оцінки фактичним обставинам справи та доказам на їх підтвердження,
які  були  повно  і  всебічно  досліджені  в  судовому  засіданні.
Висновки суду в оскаржуваному рішенні не  відповідають  обставинам
справи. Судом порушено норми процесуального права, та  застосовано
матеріальний закон,  який  не  підлягав  застосуванню  до  спірних
правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи.
 
     Судом першої інстанції було встановлено, що з січня 2006 року
ОСОБА_4.  за  власним  бажанням  перейшла  жити  до  своєї  матері
ОСОБА_3. і вони тимчасово проживали у сестри позивачки за  адресою
АДРЕСА_1  м.Чернівці.  Дитині  були  створені  належні  умови  для
проживання та  навчання.  Однак  вони  змушені  були  неодноразово
змінювати своє місце проживання, оскільки  ОСОБА_1.  переслідувала
дитину та  морально  травмувала  її.  З  цього  часу  та  протягом
останніх  десяти   місяців   вихованням   неповнолітньої   ОСОБА_4
займалась її мати ОСОБА_3.
 
     Позивачка цікавилась навчанням та поведінкою дитини в  школі,
як, перебуваючи за кордоном, так і після повернення на Україну,  з
приїздом  матері  поведінка   дитини   позитивно   змінилась,   що
підтверджується копією характеристики.
 
     Суд врахував, що поведінка ОСОБА_3. змінилась і  безпосередня
причина та підстава позбавлення її батьківських прав відсутня.
 
     Крім того, ОСОБА_3. по  місцю  свого  тимчасового  проживання
характеризується позитивно,  на  диспансерному  наркологічному  та
психіатричному  обліку  не  перебуває,  до   адміністративної   та
кримінальної  відповідальності   не   притягалась,   вступила   до
зареєстрованого шлюбу.  Вказане  підтверджується  дослідженими  по
справі доказами.
 
     Згідно висновку органу опіки  та  піклування  від  20.03.2006
року є  доцільним  поновити  у  батьківських  правах  ОСОБА_3.  по
відношенню до  її  неповнолітньої  доньки  ОСОБА_4.,  IНФОРМАЦIЯ_1
народження, оскільки це відповідає інтересам дитини, з врахуванням
поведінки  позивачки,  яка  фактично  займалась   одноособово   як
вихованням, так і утриманням доньки ОСОБА_4.
 
     Колегія  суддів,  перевіривши  законність  і  обгрунтованість
рішення суду першої інстанції в межах доводів  апеляційної  скарги
та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що  апеляційну
скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
 
     Задовольняючи  позов  суд   першої   інстанції   виходив   із
встановлених на підставі належних та допустимих доказів  обставин,
які свідчать про те, що з січня
 
                                з
 
     2006 року ОСОБА_4.  за  власним  бажанням  перейшла  жити  до
матері ОСОБА_3. і вони тимчасово проживали на різних квартирах  де
дитині були створені умови для проживання та навчання.  Зазначеним
обставинам суд дав вірну оцінку і обгрунтовано прийшов до висновку
про зміну  поведінки  особи,  позбавленої  батьківських  прав,  та
обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
 
     Доводи  апеляційної  скарги,  про  неналежну   оцінку   судом
фактичних обставин  і  невідповідність  висновків  суду  фактичним
обставинам   справи   та   порушення   норм    матеріального    та
процесуального права є помилковими.
 
     Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3. не проживає постійно на
території України з 2000 року, немає постійного  місця  проживання
та роботи,  не  відвідувала  шкільні  заклади  в  яких  навчається
дитина, перебування  дитини  на  диспансерному  обліку  в  дитячій
поліклініці, не проходження нею чергового медичного огляду та стан
здоров"я ОСОБА_4. та інші обставини, не є такими,  з  якими  закон
пов"язує вирішення питання щодо поновлення  батьківських  прав,  а
тому суду не було необхідності враховувати їх при вирішенні спору.
 
     Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 169 СК  України  ( 2947-14 ) (2947-14)
        
поновлення  батьківських  прав   неможливе,   якщо   дитина   була
усиновлена і усиновлення не скасоване  або  не  визнане  недійсним
судом.
 
     Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час  розгляду
справи судом дитина досягла повноліття.
 
     Суд   перевіряє   наскільки   змінилася   поведінка    особи,
позбавленої батьківських прав та обставини, що були підставою  для
позбавлення батьківських прав і постановляє рішення відповідно  до
інтересів дитини.
 
     Судом першої інстанції не встановлено обставин які  б  робили
поновлення батьківських прав неможливим  та  суперечили  інтересам
дитини.
 
     Доводи про те, що вирішуючи спірні правовідносини суд  вийшов
за межі позовних вимог є  безпідставним  про  що  свідчать  тексти
позовної заяви та рішення суду в якому вирішено лише  питання  про
поновлення батьківських прав.
 
     Оцінка судом обставин поведінки неповнолітньої  через  призму
ст.. 29 ч.2 та ст. 32 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          є  лише  констатацією
фактів, про досягнення ОСОБА_4. неповної цивільної дієздатності та
права вільно обирати місце проживання, а не  їх  застосуванням  до
спірних правовідносин.
 
     Посилання апелянта на фальсифікацію позивачкою документів  та
висновку органу опіки та піклування  про  необхідність  поновлення
батьківських прав ОСОБА_3. стосовно ОСОБА_4. суперечить  фактичним
обставинам    справи,    оскільки    матеріалами    справи     він
підтверджується, зокрема, свідчить про позитивну  зміну  поведінки
особи позбавленої батьківських прав, а тому у суду не було підстав
не погоджуватись з ним, як із іншими документами належними особами
підписаними та завіреними печатками.
 
     За таких обставин  слід  визнати,  що  суд  першої  інстанції
ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і  процесуального
права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
 
     Керуючись ст.. 308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів, -
                                4
 
     УХВАЛИЛА:
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення  Першотравневого
районного суду м. Чернівці від 12 грудня 2006  року  залишити  без
змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення,  але
може бути
 
     оскаржена в касаційному  порядку  протягом  двох  місяців  до
Верховного Суду
 
     України.
 
     Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/ Згідно з оригіналом: