УКРАЇНА АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
Iменем України
21 березня 2007 року
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Франовської К.С.
суддів Широкової Л.В.
Товянської О.В.
при секретарі судового
засідання Забеліній О.О.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.
Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського
міськрайонного суду від 15 січня 2007 року у справі за позовом
ОСОБА_1 до військової частини А 2145 м. Новоград-Волинський про
стягнення належних виплат при звільненні з військової служби,
середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та
відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
У листопаді 2006 р. позивач звернувся з даним позовом, просив
суд стягнути з відповідача на його користь належні йому суми
виплат: індексацію грошового забезпечення за 2006 р. в сумі 151
грн. 18 коп., грошову компенсацію замість неотриманого речового
майна в сумі 4765 грн. 35 коп., індексацію грошової компенсації
замість неотриманого речового майна в сумі 3173 грн., грошову
компенсацію замість неотриманого продовольчого пайка в сумі 13638
грн., компенсацію за відрядження 137 грн. 31 коп., середній
заробіток в сумі 1958 грн. 17 коп. щомісяця, починаючи з 21
листопада 2006 р. за весь час по день фактичного розрахунку та
16800 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Посилався на те, що проходив військову службу на посаді
начальника служби РАО у військовій частині А 2145 м.
Новоград-Волинський. У зв'язку з реформуванням Збройних Сил
України, згідно наказу командира військової частини А 2145 № 279
від 20.11.2006 року був звільнений зі служби. На день звільнення і
до теперішнього часу відповідач не виплатив йому належні при
звільненні виплати у вказаних розмірах. Вважає, що бездіяльністю
відповідача йому заподіяна моральна шкода.
25 грудня 2006 року від позивача надійшло клопотання, в якому
він зазначив, що отримав індексацію грошового забезпечення в сумі
151 грн. 18 коп. та компенсацію за відрядження в сумі 137 грн. 31
коп., тому просив суд зменшити ціну позову на суму вказаних виплат
(288 грн. 49 коп.) та збільшити розмір матеріальної шкоди до 21576
грн. 35 коп. (а.с.79).
В січні 2007 року позивач уточнив свої позовні вимоги, просив
суд стягнути з відповідача на його користь всі належні йому
виплати при звільненні : грошову компенсацію замість неотриманого
речового майна в сумі 4765 грн. 35 коп.; індексацію грошової
компенсації замість неотриманого речового майна в сумі 3173 грн.;
грошову компенсацію замість неотриманого
Справа № 22ц/610 Головуючий у суді 1 -ї інстанції
Заполовський В.Й.
Категорія 39 Суддя-доповідач Франовська К.С.
2
продовольчого пайка в сумі 13638 грн.; індексацію грошової
компенсації замість неотриманого продовольчого пайка в сумі 3173
грн., а всього 24749 грн. 35 коп.; середній заробіток в сумі 1958
грн. 17 коп. щомісяця, починаючи з 21 листопада 2006 р. за весь
час затримки по день фактичного розрахунку та 16800 грн. на
відшкодування моральної шкоди (а.с 90-91).
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 15
січня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з військової
частини А 2145 м. Новоград-Волинський на користь ОСОБА_1 4765 грн.
35 коп. грошової компенсації за неотримане речове майно; 13638
грн. грошової компенсації замість неотриманого продовольчого
пайка; 81 грн. судових витрат, а всього стягнуто 18484 грн. 35
коп. В задоволенні позову про стягнення індексації грошової
компенсації замість неотриманого речового майна і продовольчих
пайків, середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку
належних виплат при звільненні зі служби та відшкодування
моральної шкоди відмовлено за необгрунтованістю позовних вимог.
Стягнуто з військової частини А-2145 м. Новоград-Волинський
недоплачений судовий збір у розмірі 134 грн. на користь держави.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач подав апеляційну
скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в
частині відмови в задоволенні його позовних вимог та ухвалити нове
по суті незадоволених позовних вимог, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування
обставин, що мають значення для справи.
Апелянт зазначає, що у зв'язку з інфляцією розмір грошових
компенсацій на день прийняття рішення судом втратив своє початкове
значення. Тому він має право на отримання індексації грошової
компенсації замість неотриманого речового майна і продовольчих
пайків на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про індексацію грошових доходів населення" ( 491-15 ) (491-15)
від
06 лютого 2003 року № 491 -IV та на отримання середнього заробітку
за час затримки проведення розрахунку належних виплат при
звільненні зі служби на підставі ст.117 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
,
Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) (2011-12)
від 20 грудня
1991 року № 2011-XII та ст.3 Статуту Внутрішньої служби Збройних
Сил України. Крім того, вважає, що бездіяльністю відповідача йому
завдано моральної шкоди, оскільки змушений був витрачати грошове
забезпечення, яке виплачувалось йому за службу, не на утримання
членів сім'ї, а на придбання речового майна, продуктів харчування,
тим самим зменшив життєвий рівень своєї сім'ї, через це
ускладнились стосунки в сім'ї, що призвело до втрати нормальних
життєвих зв'язків.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд
приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає
частковому задоволенню , виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"
( 491-15 ) (491-15)
від 06 лютого 2003 року індексації підлягають грошові
доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і
які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці
(грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до
законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові
каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що
виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі
втрати годувальника.
Відповідно до п.2 Порядку проведення індексації грошових
доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 17 липня 2003 року № 1078 ( 1078-2003-п ) (1078-2003-п)
індексації
підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на
території України, які не мають разового характеру: зокрема оплата
праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у
грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу
згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками,
доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати,
передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що
мають постійний характер та грошове забезпечення
військовослужбовців.
Згідно ч.I ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий
захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) (2011-12)
від 20
грудня 1991року № 2012 військовослужбовці одержують за рахунок
держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі
пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію
замість них.
Таким чином, грошові компенсації замість неотриманих речового
майна та продовольчого пайка хоча і є компенсаційними виплатами,
пороте за правовою природою вони не відносяться до грошових
доходів населення та постійних компенсаційних виплат, які за
законом підлягають індексації.
Тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачу в
задоволенні позовних вимог про стягнення індексації грошової
компенсації замість неотриманого речового майна і продовольчих
пайків.
з
Безпідставними є доводи апелянта про незаконність рішення
суду в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час
затримки розрахунку в порядку ст. 117 КзПП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Відповідно до ст.1 КзПП України ( 322-08 ) (322-08)
чинність Кодексу
законів про працю поширюється на всіх працівників.
Військовослужбовці Збройних Сил України правового статусу
"працівник" не мають (якщо вони не є вільнойманими і такими, що
уклали трудові договори з установами Збройних Сил), проходження їх
служби врегульовано спеціальним законодавством, тому чинність КзПП
на них не поширюється.
Що стосується права на моральне відшкодування, то суд
відмовив позивачу у позові в цій частині за необгрунтованістю.
Проте, таке рішення є помилковим, оскільки відповідальність за
заподіяння моральної шкоди настає лише у випадках, передбачених
ст.56 Конституції і законодавчими актами України. Право на
відшкодування моральної шкоди внаслідок несвоєчасної виплати
компенсацій за неотримане військовослужбовцями речове майно на
продовольчі пайки законом не передбачено, тому у позові ОСОБА_1 в
цій частині слід відмовити не за необгрунтованістю, а за
безпідставністю. Цивільним законодавством, зокрема ст.23 ЦК
( 435-15 ) (435-15)
, на яку посилається позивач на обгрунтування вимог
щодо права на відшкодування моральної шкоди, правовідносини , що
виникли, не регулюються.
Доводи апеляційної скарги висновків, викладених у рішенні
суду не спростовують.
Ухвалене судом першої інстанції рішення в решті є законним та
обгрунтованим, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303,304, 307, 309, 312- 316 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний суд, -
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоград-Волинського иіськрайонного суду від 15 січня
2007 року в частині відмови ОСОБА_1 у позові у відшкодуванні
моральної шкоди за необгрунтованістю вимог скасувати, ухвалити
нове рішення в цій частині, відмовивши у позові за безпідставністю
вимог.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з
дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий Судді