РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів: Заріцької А.О., Приходька К.П.,
при секретарі Шешко О.Б., розглянувши справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду від 28
грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства
"Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій", третя
особа -ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього
заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної
шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про
поновлення на посаду водія автобуса транспортного цеху
Комунального підприємства "Київський завод алюмінієвих будівельних
конструкцій" з якої його наказом від 17.04.2006 року звільнено за
п.4 ст.40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
в зв"язку з відсутністю на
роботі без поважних причин більше трьох годин.
Вважав звільнення незаконним оскільки в указаний відповідачем
період робочого часу він був на території підприємства.
Одночасно просив стягнути середній заробіток за час
вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10
тис.грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду від 28 грудня 2006
року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане
рішення, вважаючи його незаконним, і постановити нове рішення про
задоволення позову.
Колегія суддів вважає,що скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на
роботі, суд виходив з того, що позивач з 13 год. до 16 год. 45 хв.
10 квітня 2006 року був відсутній на підприємстві. В обгрунтування
такого висновку послався на акт від 10.04.2006 року та доповідні
записки начальника і диспетчера цеху № 10 ОСОБА_2. та ОСОБА_3
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки
він суперечить матеріалам справи. Зокрема в згаданих акті та
доповідних записках йдеться про відсутність не на підприємстві, а
на робочому місці.
Ця обставина має суттєве значення, оскільки, як роз"яснив
Верховний Суд України (п.66 Правових позицій щодо розгляду судами
окремих категорій цивільних справ. Розділ 14. Трудове право),
відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці, не
може вважатись прогулом.
Крім того, викликає сумнів висновок суду і про час
відсутності позивача на робочому місці. Суд в своєму рішенні
зазначив, що ним достовірно встановлено, що позивач був відсутній
на підприємстві з 13 год. до 16 год. 45 хв., в той час як в
зазначених вище документах, які покладені в основу рішення,
зафіксована відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 13 год. 30 хв.
Суд без жодних аргументів не взяв до уваги покази свідків
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що бачили позивача 10.04.2006
року на території заводу цілий день, не дав ніякої оцінки показам
свідка ОСОБА_6. про те, що о 16 год. 10.04. 2006 року позивач на
території заводу передав йому ключі.
За таких обставин рішення, як таке, що постановлене з
порушенням норм матеріального та процесуального права не може
залишатись без змін і підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що Комунальне
підприємство "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій"
не представило суду переконливих доказів відсутності ОСОБА_1 з 13
год. до 16 год. 45 хв. 10 квітня 2006 року не тільки на робочому
місці, за що його звільнено, а й на підприємстві, тобто скоєння
ним прогулу без поважних причин.
За даних обставин є підстави для постановления нового рішення
про задоволення позовних вимог про поновлення на роботі та
стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який на
час постановления рішення складає 6533,1 грн.
Що стосується моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що
незаконним звільненням з роботи позивачу заподіяна моральна шкода,
і її розмір, виходячи з обставин звільнення, складає 2 тис.грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
РIШЕННЯ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Броварського міськрайонного суду від 28 грудня 2006
року скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволити частково.
Поновити ОСОБА_1 посаду водія автобуса транспортного цеху
Комунального підприємства "Київський завод алюмінієвих будівельних
конструкцій" з 17 квітня 2006 року.
Стягнути з Комунального підприємства "Київський завод
алюмінієвих будівельних конструкцій" на користь ОСОБА_1 6533,1
грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 2 тис.грн.
моральної шкоди.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі підлягає
негайному виконанню.
Рішення набуває законної сили з моменту його оголошення, але
протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до
Верховного Суду України.