РIШЕННЯ IМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2007 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЧЕРНIГIВСЬКОЇ ОБЛАСТI у складі:
головуючого-судді: СТРАШНОГО М.М.,
суддів: ГУБАР B.C., ШЕМЕЦЬ Н.В. при секретарі: IВАНОВIЙ Н.Б.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Городнянського районного суду Чернігівської області від 04 жовтня
2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Домобудівельний
комбінат № 4", управління виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м Києві про стягнення матеріальної та
моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище
позовом, в якому просив стягнути з ВАТ "Домобудівельний комбінат №
4" на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 808 грн.
та 50000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що він з вересня 2003 р. працює
електрозварником будівельно-монтажного управління № 2 ВАТ
"Домобудівельний комбінат № 4". 25 травня 2005 р. він знаходився
при виконанні своїх службових обов'язків на 3 поверсі будівництва
по вул. Ломоносова, 85 в м. Києві і на нього з 12 поверху, де
монтували плиту перекриття, впав шматок бетону, внаслідок чого він
знепритомнів і впав, була викликана швидка допомога. Відповідно до
законодавства були складені акти по формі Н-1 та Н-5. Внаслідок
нещасного випадку на виробництві, що встановлено цими актами, він
отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку,
перелом скуло-орбітального комплексу, рану і спадину м'яких тканин
правової акулової області і встановлено III групу інвалідності.
Для лікування ним було придбано ліки, на які була витрачена значна
сума грошей на суму 808 грн., витраті коштів на лікування Вважає,
що вказаними діями завдано йому моральну шкоду, яка виразилася в
погіршенні стану здоров'я і тривалому лікуванні.
В травні 2006 р. позивач уточнив свої вимоги і просив
стягнути з ВАТ "Домобудівельний комбінат № 4" на його користь в
рахунок відшкодування майнової шкоди 1153 грн. 89 коп. та 50000
грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Києві було залучено до участі в справі в якості
співвідповідача.
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області
від 04 жовтня 2006 р. позов задоволено частково, стягнуто з
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м Києві 1153 грн. 85 коп. на користь ОСОБА_1 витрат на
лікування та 820 грн. витрат на юридичну допомогу. В задоволенні
вимог до Управління про відшкодування 50000 грн. моральної шкоди
відмовлено. В задоволені вимог до ВАТ "Домобудівельний комбінат
№4" відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та
ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному
обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої
інстанції винісши рішення про відмову в задоволенні про
відшкодування моральної шкоди порушив вимоги п. 27 ст. 77 Закону
Ук и "Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
, якою
дію положень про відшкодування моральної шкоди застрахованим
особам зупинено на 2006 р., в той же час події мали місце в 2005
р. Також вважає, що суд порушив вимоги ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК
України та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про охорону
праці" ( 2694-12 ) (2694-12)
, положення колективного договору відповідача на
2005 p., відповідно до яких відшкодуванню моральна шкода підлягає
саме з відповідача. Судом порушені норми процесуального права щодо
неправомірного розгляду справи в заочному порядку, оскільки в
засіданні приймав участь представник відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 який скаргу
підтримав та просив її задовольнити, пояснення представників ВАТ
"Домобудівельний комбінат №4", управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в м Києві, які проти
задоволення апеляційної скарги заперечували, дослідивши матеріали
справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає
частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови в
задоволені вимог про відшкодування моральної шкоди - скасуванню, з
ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих вимог,
через порушення судом норм матеріального права.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з
того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з
відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок трудового
каліцтва, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
від 23 вересня 1999 р. (з наступними
змінами).
По справі встановлено, що під час роботи на будівництві
об'єкту по вул. Ломоносова, 85 в м. Києві в БМУ '№ 2 ВАТ
"Домобудівельний комбінат № 4" з позивачем стався нещасний випадок
на виробництві, що підтверджується актом за формою Н-1 від
25.05.05 року. Висновком МСЕК від 30.09.2005 р. йому вперше
встановлена стійка втрата професійної працездатності в зв'язку з
трудовим каліцтвом та третя група інвалідності з наступним
переоглядом.
Згідно з п. "є" п.1 частини 1 ст. 21 та частини 3 ст. 28
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
у
разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у
встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити
потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту
заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь яких
інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Згідно п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет на
2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
зупинено на 2006 дію абзацу четвертого
статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і
членам їх сімей), підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21,
частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34; частини
п'ятої статті 47 (в частині знижок та надбавок до розміру
страхового внеску) Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
.
У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р.
(справа про зворотну дію в часі законів та інших
нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового
акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту
набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності,
тобто до події, факту застосовується той закон або інший
нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали
місце.
Враховуючи те, що страховий випадок стався 25 травня 2005 р.
і право на відшкодування моральної шкоди у ОСОБА_1 виникло до
набрання чинності Закону України "Про державний бюджет України на
2006 рік", тому у суду першої інстанції не було правових підстав
для відмови в позові через зупинення ряду статей Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
на 2006 р.
За таких обставин, рішення суду в частині відмови в
задоволенні позову в частиш відшкодування моральної шкоди підлягає
скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення
цих вимог.
Апеляційним судом встановлено, що позивачу внаслідок
трудового каліцтва заподіяна моральна шкода, яка полягає у
моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що
порушило його нормальні життєві зв'язки, та потребує від
нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, апеляційний суд
враховуючи характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких
зазнав позивач, їх тривалість, наслідки отриманого професійного
захворювання та виходячи з принципів розумності та виваженості,
вважає, що з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м Києві на користь ОСОБА_1 на відшкодування
моральної шкоди необхідно стягнути 7000 грн.
Висновок суду першої інстанції щодо відмови ОСОБА_1 в
задоволені позовних вимог до ВАТ "Домобудівельний комбінат № 4" є
обгрунтованим і грунтується на положеннях ст. 21 та ст. 28 Закону
Укра "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" та рішенні Конституційного Суду
України від 27 січня 2004 р. (справа про відшкодування моральної
шкоди Фондом соціального страхування), зі змісту яких вбачається,
що відшкодування моральної шкоди здійснюється за рахунок Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України. За таких обставин, доводи
апелянта про відшкодування моральної шкоди з ВАТ "Домобудівельний
комбінат № 4" на його користь є без підставними.
Виходячи з положень ст. 84 ЦПК України, Постанов бінету
Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 "Про граничні
розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та
адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок
держави" та ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на
2007 р." стягненню з управління виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м Києві на користь ОСОБА_1
підлягає 200 грн. витрат за надання правової допомоги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.I п
4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, п. "є" п.1 частини 1 21 та
частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",
п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік",
ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007
p." ( 489-16 ) (489-16)
, рішеннями Конституційного Суду України від 9
лютого 1999 р. (справа про зворотну дію в часі законів та інших
нормативно-правових актів) та від 27 січня 2004 р. (справа про
відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування),
Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. №
590 ( 590-2006-п ) (590-2006-п)
"Про граничні розміри компенсації витрат,
пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і
порядок "їх компенсації за рахунок держави" апеляційний суд, -
ВИРIШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Городнянського районнного суду Чернігівської області
від 04 жовтня 2006 р. в частині відмови в задоволені вимог ОСОБА_1
до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на . виробництві та професійних захворювань
України в м Києві про відшкодування моральної шкоди -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних
захворювань України в м Києві на користь ОСОБА_1 7000
грн. (сім тисячі гривень) на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м Києві на користь ОСОБА_1 200 грн.
(двісті гривень) витрат за надання правової допомоги.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може
бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку
протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: