РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     Колегія суддів судової палати з цивільних справ  апеляційного
суду Вінницької області в складі:
 
     Головуючого: Чорного В.I.
 
     Суддів: Глєбова I.К., Оніщука В.В.
 
     При секретарі Цехмістер О.В.
 
     Розглянувши у відкритому  засіданні  в  м.  Вінниці  цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3. на  рішення  Замостянського
районного суду м. Вінниці від  19  грудня  2006  року  за  позовом
ОСОБА_1,  ОСОБА_2до  ОСОБА_3про  відшкодування   матеріальної   та
моральної шкоди,-
 
                           встановила:
 
     В лютому 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду із
позовом до ОСОБА_3. про відшкодування  матеріальної  та  моральної
шкоди, мотивуючи тим,  що  2  грудня  2005  року  біля  24  години
ОСОБА_2., керуючи  за  дорученням  технічно  справним  автомобілем
марки "ВАЗ-2150", державний номер НОМЕР_1,  що  належить  ОСОБА_1.
рухався по вул. Хмельницьке шосе в напрямку центра міста. В той же
час  відповідач  -  ОСОБА_3.  керуючи  власним  технічно  справним
автомобілем  марки   "Опель-Вектра"   державний   номер   НОМЕР_2,
рухаючись по вул.  Соборній  від  вул.  Хлібної  у  напрямку  вул.
Пирогова,  під  час  проїзду  перехрестя  вул.  Соборна   -   вул.
Хмельницьке шосе - вул. Пирогова, перед поворотом ліворуч, не  дав
дороги автомобілю марки "ВАЗ-21150" під  керуванням  ОСОБА_2.,  що
рухався  прямо  по  зазначеному   перехрестю   зі   сторони   вул.
Хмельницьке шосе у напрямку центра міста і мав  перевагу  на  рух.
Внаслідок  порушення  відповідачем  вимог  п.  16.13  ПДР  України
сталося зіткнення автомобілів, в результаті  якого  вони  отримали
технічні пошкодження, а ОСОБА_2. спричинено тілесні ушкодження.
 
     Постановою Замостянського районного суду  м.  Вінниці  від  6
лютого  2006  року   ОСОБА_3   .   визнано   винним   у   вчиненні
адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП .
 
     Внаслідок вчиненої  дорожньо-транспортної  пригоди,  належний
ОСОБА_1. автомобіль значно пошкоджений, чим спричинено матеріальну
шкоду на суму 9934 гривні 36 коп., яка складається з 9606 грн.  36
коп.    матеріального    збитку     відповідно     до     висновку
автотоварознавчого дослідження №456 від 21 грудня 2005  року,  208
грн. за проведення автотоварознавчого  дослідження  відповідно  до
квитанції  №13   від   21.12.2005   року   та   120   гривень   за
транспортування пошкодженого автомобіля з місця ДТП.
 
     Також позивачі просять стягнути з відповідача на  їх  користь
по 2000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
 
                                2
 
     Рішенням Замостянського районного  суду  м.  Вінниці  від  19
грудня 2006 року  позов  був  задоволений.  Стягнуто  з  ОСОБА_3на
користь ОСОБА_1, ОСОБА_210529 грн. 96 коп., з  них  9606  грн.  36
коп.  у  відшкодування  матеріальної  шкоди,  406  грн.  60   коп.
потрачених сторонами за проведення дослідження та експертизи,  400
грн. за отриману допомогу адвоката, 117 грн., сплаченого  судового
збору, та  по  500  грн.  кожному  з  позивачеві  у  відшкодування
моральної шкоди.
 
     В  апеляційній  скарзі  ставиться  питання   про   скасування
судового рішення  оскільки  судом  неправильно  застосовано  норми
матеріального  права,  неповно  з'ясовано  обставини,   що   мають
значення для справи, також судом  допущено  невідповідність  своїх
висновків обставинам справи.
 
     Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах
доводів апеляційної  скарги,  колегія  суддів  вважає,  що  скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
 
     Встановлено,  що  2  грудня  2005  року  біля  24  години  на
перехресті вулиць Соборна-Хмельницьке шосе - Пирогова  м.  Вінниці
сталось зіткнення автомобілів під керуванням  водіїв  ОСОБА_3.  та
ОСОБА_2.
 
     Постановою Замостянського районного суду  м.  Вінниці  від  6
лютого 2006 року встановлено порушення водієм  ОСОБА_3.  вимог  п.
16.13 ПДР України, що призвели до ДТП із пошкодженням транспортних
засобів та визнано винним ОСОБА_3.  у  вчиненні  адміністративного
правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП .
 
     Відповідно  до  ст.  61  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          зазначена
постанова   суду   є   обов'язковою   для   суду,   що   розглядає
цивільно-правові  наслідки  дій  особи,  стосовно  якої   ухвалено
постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи  вчинені  вони
цією особою, тобто є обставиною, яка не потребує доказування.
 
     Суд  на  підставі   пояснень   сторін,   експерта   ОСОБА_4.,
автотоварознавчого дослідження пошкодженого при ДТП автомобіля ВАЗ
21150 №456 від 21 грудня 2005 року, висновку експерта №280 від  27
липня 2006 року прийшов  до  обгрунтованого  висновку,  що  розмір
матеріального збитку завданий власнику пошкодженого автомобіля ВАЗ
21150 складає 10529 грн.
 
     Відповідно   до   висновку   автотоварознавчого   дослідження
встановлено технічні пошкодження, перелік деталей,  що  підлягають
заміні, вартість деталей, які необхідно замінити об'єм і  вартість
ремонтних робіт.
 
     Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення
№018394 від 3.12.2005 року що в результаті пригоди був пошкоджений
автомобіль ВАЗ 21150. ОСОБА_3був згоден із характером  пошкодження
транспортного засобу.
 
     Калкуляція вартості відновлювального ремонту  автомобіля  ВАЗ
21150 відповідає тим пошкодженням які зафіксовані у доповненні  до
адміністративного протоколу.
 
     Посилання відповідача на те, що  при  дослідженні  автомобіля
ВАЗ 21150 був  завищений  розмір  матеріального  збитку  являється
безпідставним з огляду на те, що  останній  не  надав  відповідних
доказів які б вплинули на результат дослідження.
 
                                3
 
     При визначенні розміру заподіяної  позивачу  моральної  шкоди
суд з  урахуванням  негативних  наслідків  які  настали  при  ДТП,
підставно задоволив позов в межах доводів.
 
     Наведені  в   апеляційній   скарзі   доводи   з   урахуванням
зазначеного не належать  до  тих  підстав,  з  якими  процесуальне
законодавство   пов'язує   можливість   прийняття   рішення   щодо
скасування оскаржуваного судового рішення.
 
     Однак, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК при розгляді справи  в
апеляційній інстанції суд перевіряє законність та  обгрунтованість
рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і
лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
 
     Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, ОСОБА_2.
заявляв вимогу  щодо  відшкодування  моральної  шкоди  з  підстав,
передбачених ст. ст. 1167 , 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         . Iз тих же
підстав просив задоволити його вимоги.
 
     Вимог  щодо  стягнення  матеріальної   шкоди   позивачем   не
ставилась, а суд позовні вимоги  не  уточнював.  Це  дає  підстави
вважати, що суд першої інстанції  при  вирішенні  справи  по  суті
вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_2.
 
     Враховуючи викладене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
змінити рішення суду в частині вищезазначеного.
 
     Керуючись ст.  ст.  303  ,  309  ,  314  ,  316  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         колегія суддів, -
 
     вирішила:
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_3. частково задовольнити.
 
     Рішення Замостянського  районного  суду  м,  Вінниці  від  19
грудня 2006 року змінити.
 
     Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 10529 грн.  96  коп.,  з
них 9606 грн. 36 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої
ДТП, 406 грн. 60 коп. за проведення дослідження та експертизи; 400
грн. за отриману допомогу адвоката, 117 грн.  сплаченого  судового
збору.
 
     В решті частини рішення залишити без змін.
 
     Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення  та
може бути оскаржена  до  Верховного  Суду  України  протягом  двох
місяців.