РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007р. Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Зубової Л.М.
суддів Соломахи Л.I., Барсукової О.I.
при секретарі Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку
справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м.Харцизьку Донецької області
про відшкодування моральної шкоди з апеляційною скаргою
відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м.Харцизьку Донецької області на рішення
Харцизького міського суду Донецької області від 15 січня 2007р., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 07 грудня 2006р. звернулася до суду з позовом
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м.Харцизьку Донецької області про відшкодування
моральної шкоди. Посилалася, що з 2000р. працювала на ВАТ "Силур"
штампувальником. 18 квітня 2002р. під час виконання трудових
обов'язків з нею трапився нещасний випадок, внаслідок якого вона
отримала травму лівої руки. Рішенням МСЕК від 20 вересня 2005р. їй
в зв'язку із травмою встановлена втрата професійної працездатності
60%, вона визнана інвалідом 3 групи. Через ушкодження здоров'я на
виробництві їй заподіяна моральна шкода, на відшкодування якої
просила стягнути з відповідача грошову компенсацію в сумі
30000грн.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 15
січня 2007р. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м.Харцизьку Донецької області на користь
ОСОБА_1 стягнуто на відшкодування моральної шкоди в зв'язку з
ушкодженням здоров'я на виробництві 18000грн. та витрати на
правову допомогу у сумі 150грн., на користь держави - витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1грн.
50коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду
скасувати та ухвалити нове про відмову позивачу в задоволенні
позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам
справи, порушення судом норм матеріального та процесуального
права.
2
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач
посилається на те, що з 01 січня 2007р. дія Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
в частині
відшкодування застрахованим моральної шкоди Законом України "Про
державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
зупинена, тому
підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, позивач не
надав доказів заподіяння йому моральної шкоди, а саме, висновку
МСЕК про встановлення йому факту заподіяння моральної шкоди. Суд
не врахував, що ст.237-1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
не виключає
відповідальності роботодавця по відшкодуванню моральної шкоди,
заподіяної внаслідок порушення законних прав працівника, в зв'язку
з чим належним відповідачем по справі повинно бути підприємство,
яке не забезпечило позивачу належні умови праці. Фонд не є винним
в заподіянні позивачу моральної шкоди. Суд не врахував, що
позивачем пропущено трьохмісячний строк для зверненням до суду,
передбачений ст.233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
. Суд дав завищену
оцінку глибині моральних страждань позивача, не врахував, що в
зв'язку з нещасним випадком їй щомісяця виплачуються страхові
виплати, виплачено одноразову допомогу, вона забезпечується
відповідачем санаторно-курортним та медикаментозним лікуванням.
В апеляційній інстанції представник відповідача Гірман С.В.
доводи апеляційної скарги підтримала
Позивач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги
заперечувала, просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Гірман
СВ., позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,
а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних
підстав:
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що під
час роботи на ВАТ "Силур" з позивачем 18 квітня 2002р. при
виконанні трудових обов'язків штампувальника трапився нещасний
випадок, внаслідок якого вона отримала травму лівої руки, що
підтверджується актом №11 про нещасний випадок на виробництві за
формою Н-1, який складений 20 квітня 2002р. Рішенням МСЕК від 20
вересня 2005р. позивачу в зв'язку із травмою встановлена втрата
професійної працездатності 60%, вона визнана інвалідом 3 групи.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції
виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в
зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються Законом
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
від 23 вересня
1999р. Внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачу
заподіяна моральна шкода, тому вона має право на її відшкодування
та стягнув на користь позивача 18000грн.
З такими висновками суду погодитися не можливо, оскільки до
них суд дійшов внаслідок неправильного застосування норм
матеріального права.
З матеріалів справи встановлено, що нещасний випадок з
позивачем стався 18 квітня 2002р., що підтверджується актом №11
про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, який складений
20 квітня 2002р. (а.с.2-4). Рішенням МСЕК від 19 вересня 2002р.
позивачу в зв'язку із травмою вперше була встановлена втрата
професійної працездатності 70%, вона визнана інвалідом 2 групи на
строк до 01 жовтня 2003р. (а.с.5-6). Рішеннями МСЕК від 20 вересня
2005р. та від 26 вересня 2006р. позивачу встановлена втрата
професійної працездатності 60%, вона визнана інвалідом 3 групи на
строк до 26 жовтня 2007р. (а.с.7-10).
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання" ( 1105-14 ) (1105-14)
, які спричинили
з
втрату працездатності", а саме, п/п "є" п.1 частини 1 ст.21
та частиною 3 ст.28 передбачено, що у разі настання страхового
випадку Фонд соціального страхування у встановленому
законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову
суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї
шкоди.
Проте п.22 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України
на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
на 2007 рік зупинена дія абзацу четвертого
статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і
членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку),
підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої
статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
. Цей Закон набув
чинності з 01 січня 2007р., але в ньому передбачена зворотна силу
закону, а саме, зазначено, що дія положень Закону "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
в частині
відшкодування моральної шкоди застрахованим зупинена незалежно від
часу настання страхового випадку, тобто він розповсюджується і на
страхові випадки, які сталися до 01 січня 2007р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що
зупинення дії закону не дає підстав для його застосування.
Положення ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України
на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
на теперішній час такими, що не
відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(є
неконституційними), Конституційним Судом України не визнані.
За таких обставин ухвалене по справі судове рішення підлягає
скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в
задоволенні позову на підставі п.22 ст.71 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
.
В зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову інші
доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст.309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
неправильне
застосув ання судом норм матеріального права є підставою для
скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового
рішення.
Відповідно до ст.81 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
витрати на
інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування
шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
фізичної особи, покладаються на сторони після розгляду справи
судом.
Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена, в
задоволенні позову позивачу відмовлено, при зверненні до суду з
позовною заявою позивач витрати на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи не сплачував, відповідач з
апеляційної скарги такі витрати також не сплачував, вказані
витрати і з позовної заяви і з апеляційної скарги відповідно до
ст.88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
покладаються на позивача в загальній
сумі 3грн. (по 1грн. 50коп. з позовної заяви та з апеляційної
скарги), що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від
21 грудня 2005р. №1258 ( 1258-2005-п ) (1258-2005-п)
"Про затвердження Порядку
оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду
цивільних справ та їх розмірів".
Відомості про надання позивачу правової допомоги та про
розмір цих витрат в матеріалах справи відсутні. Крім того, в
задоволенні позову позивачу відмовлено, тому підстав відповідно до
ст.88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
для відшкодування йому витрат на
правову допомогу не має.
Відповідно до п.4 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від
21 січня 1993р. "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
позивачі - за
позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я, від сплати судового збору звільнені.
4
Керуючись ст.307, ст.309, ст.314, ст.316 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний суд Донецької області, -
ВИРIШИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м.Харцизьку Донецької області
задовольнити.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 15
січня 2007р. скасувати.
ОСОБА_1 відмовити в задоволені позову до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в
м.Харцизьку Донецької області про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 3 (три)
гривні (на розрахунковий рахунок 31216259700004, одержувач - УДК у
м.Донецьку, банк - ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО
34686537).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з
дня набрання ним законної сили.
Головуючий : підпис Судді: підпис