УХВАЛА
Iменем України
27 лютого 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних
справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.I., Хвостика С.Г.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.I.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні
апеляційного суду цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня
2006 року
у справі за позовом Комунального підприємства
"Міськводоканал" Сумської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про
стягнення заборгованості по оплаті спожитих комунальних послуг,
встановила:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення
Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2006 року, яким
позов КП "Міськводоканал" задоволено частково - стягнуто з
відповідачів солідарно 2066 грн. 03 коп. заборгованості по оплаті
послуг з водопостачання та водовідведення, стягнуто з ОСОБА_2 на
користь держави 25 грн. 50 коп. судового збору, інші судові
витрати в розмірі 25 грн. 50 коп. віднесено на рахунок держави, і
ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування обставин
справи, порушення судом норм матеріального права, зокрема,
зазначає, що суд послався на постанову Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 1997 року, яка втратила чинність, не застосував
Закон "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ) (1875-15)
, а також
законодавчих норм, що визначають істотні умови для договорів у
сфері надання житлово-комунальних послуг, та норм щодо виконання
зобов'язання.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачі мешкають у
квартирі АДРЕСА_1 і тривалий час не вносять плату за спожиті
послуги з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим станом
на 1 березня 2006 року утворилась заборгованість по оплаті цих
послуг, наданих позивачем, в сумі 2534 грн. 16 коп.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не
підлягає, оскільки суд першої інстанції постановив рішення з
додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновок суду про часткове задоволення позовних вимог -
стягнення заборгованості в межах строку позовної давності, є
законним і обгрунтованим.
Посилання апелянта на те, що суд необгрунтовано стягнув з
відповідачів суму заборгованості, є безпідставними. Та обставина,
що між надавачем послуг і споживачами не було укладено договору,
не є підставою для звільнення останніх від оплати спожитих послуг.
2
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.156, 162 ЖК України
( 5464-10 ) (5464-10)
, ст.ст.11, 257, 267, 509, 526, 543 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, п.п.23, 33 "Правил надання населенню послуг з водо -,
теплопостачання та водовідведення", затверджених Постановою
Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року №1497
( 1497-97-п ) (1497-97-п)
.
Посилання апелянта на те, що йому надавались послуги
неналежної якості, були предметом судового дослідження і не
знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. В матеріалах
справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що
споживачі пред'являли претензії позивачу з приводу неналежної
якості послуг у порядку, передбаченому законодавством про
житлово-комунальні послуги.
Iнші доводи апеляційної скарги висновків суду також не
спростовують.
У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а
рішення суду - залишити без зміни.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2006
року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до
Верховного Суду України.