АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТI
УХВАЛА
Іменем України
22 лютого 2007 року. м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Здрилюк О.I., Карпук А.К.,
при секретарі - Савчук О.В. розглянула у відкритому судовому
засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про визнання договору дарування земельної ділянки
недійсним за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення
Ківерцівського районного суду від 18 грудня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивачка - ОСОБА_1;
відповідачка - ОСОБА_2.
Колегія суддів,-
встановила:
Рішенням Ківерцівського районного суду від 18 грудня 2006
року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати це
рішення і ухвалити нове рішення про розірвання договору дарування
земельної ділянки від 8 червня 2006 року на користь її дочки
ОСОБА_2, посилаючись на те, в цьому договорі нотаріусом помилково
не було вказано про заборону відповідачці продавати спірну ділянку
до її смерті і що в даний час вона сама має намір продати цю
ділянку.
Судом першої інстанції встановлено, що 8 червня 2006 року між
сторонами було укладено договір дарування земельної ділянки площею
0,1489 га в селі Прилуцьке Ківерцівського району, яка до цього
належала позивачці. Даний договір укладений відповідно до
волевиявлення сторін з дотриманням вимог законодавства.
2
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується
передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно
майно (дарунок) у власність. Частиною 2 ст. 719 цього Кодексу
передбачено, що договір дарування нерухомої речі укладається у
письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з укладеним сторонами 8 червня 2006 року договором
дарування позивачка ОСОБА_1 як дарувальник передала безоплатно у
власність відповідачці ОСОБА_2 як обдаровуваній земельну ділянку
площею 0,1489 га, розташовану в селі Прилуцьке Прилуцької
сільської ради Ківерцівського району Волинської області, цільове
призначення якої - обслуговування житлового будинку та ведення
особистого підсобного господарства (а. с. 6). Даний договір
посвідчений приватним нотаріусом Ківерцівського районного
нотаріального округу ОСОБА_3. Однією з умов договору є те, що він
складений відповідно до волевиявлення сторін, відповідає їх
дійсним намірам, зміст та суть його зрозумілі, після прочитання
тексту договору добровільно, без примусу і насильства ними
підписаний (п. 5.9).
Допитана судом як свідок ОСОБА_3 показала, що перед
підписанням договір був зачитаний нею вголос і роз'яснений
сторонам, інших, крім передбачених договором, умов позивачка
відповідачці не висувала (а. с. 29-30).
Наведеним спростовуються доводи позивачки про те, що
оспорюваний правочин був вчинений нею внаслідок помилки та під
впливом обману з боку відповідачки.
При укладенні договору сторонами додержані встановлені ст.
203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
загальні вимоги, необхідні для його
чинності, а передбачені ст.ст. 215, 229, 230, 235 цього Кодексу
підстави для визнання договору недійсним відсутні.
Виходячи з викладеного, повно та об'єктивно дослідивши всі
обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд обгрунтовано
відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про наявність укладеного між
сторонами договору про зобов'язання відповідачки доглянути
позивачку до смерті, про намір ОСОБА_2 продати подаровану їй
земельну ділянку, про борги позивачки та її скрутне матеріальне
становище, про наявність у неї інших дітей правового значення для
правильного вирішення даного спору не мають.
Оскаржуване рішення постановлено з додержанням вимог
матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів,-
ухвалила:
3
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити, а рішення
Ківерцівського районного суду від 18 грудня 2006 року в даній
справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного
Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: