РIШЕННЯ
 
                          IMEНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
 
     Головуючого: Міщія О .Я. суддів - Кузьми P.M., Ткача З.Є. при
секретарі - Танцюрі О.В. з  участю  -  апелянта  ОСОБА_1  позивача
ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Шумського
районного суду від 25  грудня  2006  року  по  справі  за  позовом
ОСОБА_2  до  ОСОБА_1,  третьої  особи   на   стороні   відповідача
Кордишівської сільської ради про визнання  заповіту  недійсним  та
визнання права власності на земельну частку пай.
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     У вересні 2006 року позивач ОСОБА_2,  звернувся  до  суду  із
позовом  до  ОСОБА_1,  третьої  особи   на   стороні   відповідача
Кордишівської сільської ради про визнання  заповіту  недійсним  та
визнання права власності на земельну частку пай.
 
     Позивач вказав, що IНФОРМАЦIЯ_1 померла його  тітка  ОСОБА_6,
яка заповітом від 8 листопада 2001 року йому заповіла все  належне
їй майно.
 
     Iншим заповітом, посвідченим Кордишівською сільською радою 21
липня 2005 року, зареєстрованим  в  реєстрі  заНОМЕР_1  все  майно
ОСОБА_6 заповіла відповідачці ОСОБА_1
 
     Вважає, що вказаний заповіт посвідчений з порушенням вимог
 
     цивільного законодавства і має бути визнаний недійсним.
 
     Рішенням Шумського районного суду від  25  грудня  2006  року
позов задоволено.
 
     Заповіт ОСОБА_6, посвідчений Кордишівською сільською радою 21
липня  2005  року,   зареєстрований   в   реєстріНОМЕР_1   визнано
недійсним.
 
     Визнано право на спадкове майно за ОСОБА_2  який  проживає  в
АДРЕСА_1 і яке  залишилося  після  смерті  ОСОБА_6,  яка,  померла
IНФОРМАЦIЯ_1 в  АДРЕСА_2і  складається  із  земельної  ділянки  на
підставі Державного Акту на право власності на  земельну  ділянку,
серії  НОМЕР_2,  виданий  Шумським  районним  відділом   земельних
ресурсів 3 грудня 2004 року, яка розташована в АДРЕСА_2.
 
     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення  суду  скасувати
та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в  зв'язку
з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного
та необ'єктивного дослідження доказів.
 
     В  судовому  засіданні  апелянт  ОСОБА_1  підтримала   доводи
апеляційної скарги та  пояснила,  що  судом  першої  інстанції  не
здобуто доказів про фізичні вади заповідачки які  перешкоджали  їй
скласти заповіт в її користь.
 
     Позивач ОСОБА_2 заперечив апеляційну скаргу ОСОБА_1 і вважає,
що рішення суду першої інстанції є правильним.
 
     Колегія суддів,  розглянувши  матеріали  справи,  перевіривши
доводи  апелянта,  вважає  що  апеляційна   скарга   підлягає   до
задоволення, а скасування рішення суду до скасування, в зв'язку  з
невідповідністю  висновків  суду   обставинам   справи,   невірним
застосуванням норм матеріального права та ухвалення нового рішення
про відмову в позові.
 
     Встановлено, що IНФОРМАЦIЯ_1 померла ОСОБА_6, яка  заповітом,
посвідченим Кордишівською сільською радою 8  листопада  2001  року
заповіла все належне їй майно позивачу ОСОБА_2
 
     21 липня 2005 року Кордишівською сільською  радою  посвідчено
та зареєстровано  в  реєстрі  підНОМЕР_1  заповіт,  яким  ОСОБА_6,
заповіла все належне їй майно відповідачці ОСОБА_1
 
     Суд першої інстанції, задовільняючи позов, виходив з того, що
заповіт посвідчений Кордишівською сільською радою  21  липня  2005
року і  зареєстрований  в  реєстрі  заНОМЕР_1  суперечить  вимогам
ст.ст. 1248 та  1253  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          .  Зокрема  заповіт
прочитаний  вголос  секретарем  сільської  ради  ОСОБА_7,   а   не
заповідачем і не був посвідчений при свідках в зв'язку з  тим,  що
ОСОБА_6 являлась інвалідом першої групи та була безграмотною.
 
     Вказаний висновок не відповідає фактичним  обставинам  справи
та суперечить нормам матеріального права.
 
     Згідно  ч.2  ст.  1257  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          за   позовом
заінтересованої особи суд  визнає  заповіт  недійсним,  якщо  буде
встановлено, що волевиявлення заповідача  не  було  вільним  і  не
відповідало його волі.
 
     В  судовому  засіданні   суду   першої   інстанції   секретар
Кордишівської сільської ради ОСОБА_7, яка посвідчувала заповіт  21
липня 2005 року, пояснила, що на прохання заповідачки ОСОБА_6 вона
у неї на дому посвідчувала заповіт яким вона заповіла все  належне
їй майно відповідачці ОСОБА_1 При  цьому  повідомила  їй  що  хоче
скласти новий заповіт в користь  ОСОБА_1,  яка  її  доглядає.  Від
присутності свідків відмовилася в зв'язку з таємницею заповіту  та
сама його підписала.
 
     Вказані   поясненя   свідчать   про   вільне    волевиявлення
заповідачки ОСОБА_6 на складення заповіту в користь ОСОБА_1
 
     Будь-яких  інших  доказів  які  б  стверджували   відсутність
волевиявлення заповідачки та про фізичні  вади,  які  перешкоджали
вчиненню заповіту судом не здобуто.
 
     Таким чином позовні вимоги позивача ОСОБА_2 про про  визнання
заповіту недійсним та визнання права власності на земельну  частку
пай є безпідставними та до задоволення не підлягають.
 
     Керуючись  ст.ст.  307  ,  309  ,  313  ,  316  ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
         колегія суддів-,
 
     вирішила:
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовільнити.
 
     Скасувати рішення Шумського районного суду від 25 грудня 2006
року та ухвалити нове рішення яким  в  позові  ОСОБА_2до  ОСОБА_1,
третьої особи на стороні відповідача Кордишівської сільської  ради
про визнання заповіту недійсним та  визнання  права  власності  на
земельну частку пай відмовити за безпідставністю позовних вимог.
 
     Рішення набирає законної сили з моменту проголошення  і  може
бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду  України  протягом
двох місяців.