УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Чернівецької області в складі: Головуючого:
Заводян К.I. Суддів: Чміля I.Х., Яремка В.В. Секретаря: Малої I.М.
З участю: адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_3,представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні справу позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсними заповіту та свідоцтв
про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на
спадкове майно та його поділ, про продовження строку на прийняття
спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення
Сторожинецького районного суду від 30 жовтня 2006 року,-
встановила:
В травні 2003 року ОСОБА_1 подала до ОСОБА_3 позов, який в
процесі розгляду справи неодноразово доповнювала, про визнання
недійсними заповіту та свідоцтв про право на спадщину за
заповітом, визнання права власності на спадкове майно та його
поділ, про продовження строку на прийняття спадщини.
Посилалася на такі обставини.
IНФОРМАЦIЯ_1 в м.Чернівці помер її батько ОСОБА_6. В цей же
день в лікарні, де ОСОБА_6 перебував на лікуванні, черговим
лікарем було посвідчено заповіт, згідно з яким на випадок своєї
смерті він заповідав все своє майно відповідачці по справі -
дружині ОСОБА_3 Відповідно до цього заповіту ОСОБА_3 15 серпня
2002 року державним нотаріусом Сторожинецької державної
Справа "22ц-22/2007 р. Головуючий у першій інстанції
Категорія: 26 Казюк О.О.
Доповідач:Заводян К.I.
2
нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на
спадщину за заповітом.
Посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_6 страждав на
онкологічне захворювання і в день смерті, IНФОРМАЦIЯ_1, перебував
в такому стані, що не розумів значення своїх дій, не міг керувати
ними і не міг внаслідок цього вчинити підпис в заповіті, ОСОБА_1
просила, на підставі ст.ст.48, 55 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(в
редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) визнати заповіт від IНФОРМАЦIЯ_1
недійсним, а також визнати недійсними свідоцтва про право на
спадщину за заповітом від 15 серпня 2002 року, визнати недійсними
свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом на
ім."я ОСОБА_3 та ОСОБА_7. на легкові автомобілі та акції ВАТ
"Чернівціоблагробуд", визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3
частину спадкового майна, яке складається з житлового будинку в
АДРЕСА_1, житлового будинку в АДРЕСА_2, легкового автомобіля "КIА"
д/н НОМЕР_1, легкового автомобіля "Фіат Браво" д/н НОМЕР_2, 489539
штук простих іменних акцій ВАТ "Чернівціоблагробуд" на суму 122384
грн.,75коп., 21160 грн. безпроцентної позики, наданої ОСОБА_6
корпорації "Буковинаоблагробуд", автомобільного гаража НОМЕР_3 в
товаристві власників індивідуальних гаражів АДРЕСА_3 та на
підставі ст.ст.549,550 ЦК України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року)
продовжити строк на прийняття спадщини, який пропущено з поважних
причин, оскільки державною нотаріальною конторою на момент
звернення позивачки з заявою про прийняття спадщини відповідачці
ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на спадкове
майно за заповітом і їй державним нотаріусом було відмовлено в
прийнятті заяви.
Рішенням Сторожинецького районного суду від 30 жовтня 2006
року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Визнано недійсним заповіт ОСОБА_6 від IНФОРМАЦIЯ_1,
посвідчений черговим лікарем Чернівецького обласного онкологічного
диспансеру ОСОБА_8 за реєстровим номером НОМЕР_4.
Визнано поважною причину пропуску ОСОБА_1 шестимісячного
строку для прийняття спадщини та на підставі ст.550 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
(1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) цей строк поновлено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за
заповітом, видане на ім'я ОСОБА_3 державним нотаріусом
Сторожинецької державної нотаріальної контори 15 серпня 2002 року,
реєстровий номер НОМЕР_5, на 7/9 частки з 489539 простих іменних
акцій ВАТ "Чернівціоблагробуд".
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом,
видане на ім'я ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_1, державним нотаріусом
Сторожинецької державної нотаріальної контори
з
15 серпня 2002 року, реєстровий номер 1577, на 2/9 частки з
489539 простих іменних акцій ВАТ "Чернівціоблагробуд".
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за
заповітом, видане на імя ОСОБА_3, державним нотаріусом
Сторожинецької державної нотаріальної контори 4 лютого 2003 року,
реєстровий номер НОМЕР_6 на 7/9 частки автомобіля джип, марки КIА
СПОРТЕЙДЖ, випуску 1997 року, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2,
зареєстрований в Чернівецькому МРЕВ ДАI УМВСУ в Чернівецькій
області 22 квітня 1998 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом,
видане на ім'я ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_1, державним нотаріусом
Сторожинецької державної нотаріальної контори 4 лютого 2003 року,
реєстровий номер 105 на 2/9 частки автомобіля джип марки КIА
СПОРТЕЙДЖ випуску 1997 року реєстраційний номерний знак НОМЕР_2
зареєстрований в Чернівецькому МРЕВ ДАI УМВСУ в Чернівецькій
області 22 квітня 1998 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за
заповітом, видане на ім'я ОСОБА_3, державним нотаріусом
Сторожинецької державної нотаріальної контори 3 жовтня 2006 року,
реєстровий номер НОМЕР_14 на 7/9 частки автомобіля марки ФIАТ
БРАВО, випуску 1999 року, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2,
зареєстрований в Чернівецькому МРЕВ УДАI УМВСУ в Чернівецькій
області 27 вересня 2001 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом,
видане на ім'я ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_1, державним нотаріусом
Сторожинецької державної нотаріальної контори З жовтня 2006 року,
реєстровий номер НОМЕР_7, на 2/9 частки автомобіля марки ФIАТ
БРАВО, випуску 1999 року, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2,
зареєстрований в в Чернівецькому МРЕВ УДАI УМВСУ в Чернівецькій
області 27 вересня 2001 року.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку спадкового
майна за законом, яке належало ОСОБА_6 на підставі довідки
НОМЕР_8, виданої ЗАТ "Західний реєстр" 29 липня 2002 року що
складається з 489539 (чотириста вісімдесят дев"ять тисяч п'ятсот
тридцяти дев"яти) простих іменних акцій ВАТ "Чернівціоблагробуд"
номінальною вартістю 0,25 грн., загальною номінальною вартістю
122384,75грн (сто двадцять дві тисячі триста вісімдесят чотири
гривні 75 коп).
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку спадкового майна
за законом:
на 1\6 частку автомобіля КIА Спортейдж, реєстраційний номер
НОМЕР_2 1997 року випуску, який належав ОСОБА_6 на підставі
4
свідоцтва про реєстрацію ТЗ ICC НОМЕР_9 від 22 квітня 1998
року, зареєстрований в Чернівецькому МРЕВ ДАI УМВСУ в Чернівецькій
області 22 квітня 1998 року вартістю 18282грн.;
на 1/6 частку автомобіля марки Фіат Браво, реєстраційний
номер НОМЕР_2 1999 року випуску, який належав ОСОБА_6 на підставі
свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_10 від 27 вересня 2001 року,
вартістю 4111 грн., зареєстрований в Чернівецькому МРЕВ УДАI УМВСУ
в Чернівецькій області 27 вересня 2001 року.
на 1/6 частку грошових коштів в сумі 21160 грн., наданої
ОСОБА_6 "Буковинаоблагробуду" 20 червня 2002 року безпроцентної
позики, згідно довідки від 23 червня 2004 року НОМЕР_11;
на 1/6 частку від 1125/10000 часток адміністративного будинку
літ А в АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про
право власності, виданого на підставі рішення Чернівецького
міськвиконкому від 19 березня 2002 року, вартістю 1548718грн.;
на 1/6 частку автогаража НОМЕР_3, розміром 4,5м. х 9,0м.,
який знаходиться в товаристві власників індивідуальних гаражів
АДРЕСА_3, і належав ОСОБА_6 станом на 21.07.2002 року згідно
довідки правління товариства НОМЕР_12 від 21 липня. 2006 року.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 4/6 частки спадкового
майна за законом та майна подружжя, та за ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_1,
право власності на 1/6 частку спадкового майна за законом, яке
належало ОСОБА_6 на підставі довідки НОМЕР_8, виданої ЗАТ
"Західний реєстр" 29 липня 2002 року та складається з 489539
(чотириста вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять)
простих іменних акцій ВАТ "Чернівціоблагробуд" номінальною
вартістю 0,25 грн, загальною номінальною вартістю 122384,75грн
(сто двадцять дві тисячі триста вісімдесят чотири гривні 75коп);
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 4/6 частки спадкового
майна за законом та майно подружжя, та за ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_1,
право власності на 1/6 частку спадкового майна за законом -
автомобіля КIА Спортейдж, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1997 року
випуску, який належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію
ТЗ IСС НОМЕР_9 від 22 квітня 1998 року, зареєстрований в
Чернівецькому МРЕВ ДАI УМВСУ в Чернівецькій області 22 квітня 1998
року, вартістю 18282грн. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 4/6
частки спадкового майна за законом та майна подружжя, та за
ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_1, право власності на 1/6 частку спадкового
майна за законом - автомобіль марки Фіат Браво, реєстраційний
номер НОМЕР_2, 1999 року випуску, який належав
5
ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_10 від 27
вересня 2001 року вартістю 24111 грн., зареєстрований в
Чернівецькому МРЕВ УДАI УМВСУ в Чернівецькій області 27 вересня
2001 року.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 4/6 частки спадкового
майна за законом та майна подружжя, та за ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_1,
право власності на 1/6 частку спадкового майна за законом -
грошові кошти в сумі 21160 грн., наданої ОСОБА_6
"Буковинаоблагробуду" 20 червня 2002 року безпроцентної позики,
згідно довідки від 23 червня 2004 року НОМЕР_11.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 4/6 частки спадкового
майна за законом та майно подружжя, та за ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_1,
право власності на 1/6 частку спадкового майна за законом від
1125/10000 часток адміністративного будинку літ А в АДРЕСА_1, який
належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності,
виданого на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому від 19
березня 2002 року, вартістю 1548718грн.;
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 4/6 частки спадкового
майна за законом та майна подружжя, та за ОСОБА_7 IНФОРМАЦIЯ_1
право власності на 1/6 частку спадкового майна за законом -
автогараж НОМЕР_3 розміром 4,5м. х 9,0м., який знаходиться в
товаристві власників індивідуальних гаражів АДРЕСА_3 і належав
ОСОБА_6 станом на 21.07.2002 року, згідно довідки правління
товариства НОМЕР_12 від 21 липня 2006 року.
З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто 1700 грн. витрат по
сплаті державного мита.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і
ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1. відмовити.
Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Згідно акту посмертної судово-психіатричної експертизи №10
від 14.10.2005 p., із-за наявності в матеріалах справи
взаємовиключних даних щодо психічного стану ОСОБА_6, діагностично
кваліфікувати цей стан та відповісти на питання щодо його
здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними при
підписанні заповіту 21.07.2002 року не є можливим. Це ж підтвердив
допитаний в судовому засіданні провідний спеціаліст НДI ССПН
Iлейко В.Р. А лікар онколікарні пояснив практику лікарів описувати
стан хворого важкішим, ніж він був насправді.
Суд безпідставно відмовив у призначенні додаткової посмертної
судово-психіатричної експертизи.
6
Вважає безпідставним відхилення судом показів свідка ОСОБА_8
Можливість впливу на нього сторін є припущенням.
Висновки експертизи, на якій грунтується рішення суду, є
неповними.
Суд вийшов за межі позовних вимог, визнавши поважною причину
пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини і поновив їй цей
строк. Таких вимог вона не заявляла.
Перебуваючи за межами України, ОСОБА_1 могла надіслати заяву
про прийняття спадщини поштою, її доводи щодо обставин пропуску
строку на прийняття спадщини є неправдивими.
В запереченні на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1
ОСОБА_2 вказує на те, що доводи ОСОБА_3, викладені в апеляційній
скарзі спростовуються матеріалами справи. Зокрема, допитаний в
судовому засіданні експерт Iлейко В.Р. показав, що ОСОБА_6,
підписуючи заповіт, знаходився в стані "сопор-коми". Розкриваючи
цей термін, експерт зазначив, що цей стан хворого є близьким до
"оглушення", сомнастичний стан з наростаючою астенією. При такому
стані ОСОБА_6 не міг розуміти значення своїх дій.
ОСОБА_1 поверталася до України 13 серпня 2002 року, про що є
датоштамп в її паспорті.. А 20 серпня 2002 року разом із сестрою
ОСОБА_9. зверталася до нотаріальної контори з приводу спадщини.
Але нотаріус відмовилася прийняти заяву, посилаючись на те, що
15.08. 2002 р. ОСОБА_3 отримала свідоцтво про спадщину за
заповітом. Оскарження його дій було б безперспективним, бо він
діяв в межах закону. Тому за рекомендацією нотаріуса ОСОБА_1
звернулася до суду.
Прийняти спадщину в шестимісячний строк після смерті батька
ОСОБА_1 не змогла, оскільки перебувала в Греції, а ОСОБА_3 в
категоричній формі відмовилася надати будь-які документи щодо
спадщини.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної
скарги не вбачається.
Задовольняючи позов ОСОБА_1., суд першої інстанції вірно
виходив з того, що відповідно ст.55 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(в
редакції Закону 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) угода, укладена
громадянином, хоча і дієздатним, але який знаходився в стані, коли
не міг розуміти значення своїх дій чи керувати ними, може бути
визнана судом недійсною.
Судом встановлено, що IНФОРМАЦIЯ_1 в Чернівецькому клінічному
обласному онкологічному диспансері помер батько позивачки ОСОБА_1.
ОСОБА_6, В цей же день черговим лікарем диспансера ОСОБА_8
.посвідчено заповіт ОСОБА_6 на все його майно на ім.'я дружини -
ОСОБА_3,
7
Згідно висновку посмертної судово-психіатричної експертизи
НОМЕР_13, проведеної Київським центром судово-психіатричної
експертизи за ухвалою суду першої інстанції (а.с.250) ОСОБА_6, на
час підписання заповіту, IНФОРМАЦIЯ_1, виявляв ознаки синдрому
порушеної свідомості ступеня оглушення внаслідок інтоксикації
соматогенно обумовленої (рак печінки з некрозами і метастазами,
хронічна зливна бронхопневмонія з абсцедируванням в лівій легені).
ОСОБА_6 не міг усвідомлювати своїх дій і керувати ними.
Суд першої інстанції обгрунтовано визнав даний висновок
експертизи об'єктивним, оскільки він узгоджується з запис ами в
медичній карті хворого, яка заповнювалась лікарями в період життя
ОСОБА_6, до виникнення цивільного спору.
Підставно відхилив суд покази свідків, в т.ч. і свідка
ОСОБА_8, про те, що, підписуючи заповіт, ОСОБА_6. розумів значення
своїх дій та керував ними, оскільки вони суперечать висновку
судово-психіатричної експертизи, а також у зв'язку з можливим
впливом на них сторін. Викладене об'єктивно підтверджується
висновком посмертної судово-психіатричної експертизи №10 від
14.10.2005 року (а.с.330), яким констатовано суперечливість
показів свідка ОСОБА_8 з даними, які містяться в медичній
документації.
Правильним вважає колегія суддів також висновок суду першої
інстанції про те, що суперечливі висновки судово-почеркознавчих
експертиз (№344 Київського НДI судових експертиз (а.с.244) та №
2487 Львівського НДI судових експертиз (а.с.299) про те, чи
підписано ОСОБА_6 чи іншою особою від його імені заповіт від
IНФОРМАЦIЯ_1, посвідчений черговим лікарем ОСОБА_8, не
заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що в період
підписання заповіту ОСОБА_6 не міг усвідомлювати своїх дій і
керувати ними.
Безпідставними є доводи ОСОБА_3 про те, що суд вийшов за межі
позовних вимог ОСОБА_1., визнавши поважною причину пропуску нею
строку на прийняття спадщини. Така вимога містилася в її позовній
заяві від 20.06.2004 року (а.с. 263). Це питання обговорювалося в
судовому засіданні, що видно з протоколу судового засідання. Крім
того, відповідно до ст.550 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції
Закону 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) продовження строку на прийняття
спадщини можливе лише за умови визнання причин пропуску строку
поважними.
Задовольняючи ці вимоги ОСОБА_1., суд вірно виходив з того,
що на підставі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці
від 5 серпня 2002 року про зобов'язання нотаріуса Сторожинецької
державної нотаріальної контори оформити спадщину ОСОБА_3 на
підставі заповіту , яке було допущено до негайного виконання, 15
серпня 2002 року, до спливу шестимісячного строку, встановленого
для прийняття спадщини всіма спадкоємцями, державним нотаріусом
були
8
видані свідоцтва про право власності на спадкове майно за
заповітом та за законом на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_7.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 протягом
шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця знаходилась за
межами України - в Греції, про що свідчать записи в її
закордонному паспорті, дослідженому в судовому засіданні, а тому
суд прийшов до обгрунтованого висновку про поважність причини його
пропуску та наявність підстав для продовження шестимісячного
строку на прийняття спадщини.
Обгрунтовано відхилив суд клопотання ОСОБА_3 та її адвоката
про проведення повторної судово-психіатричної експертизи, оскільки
однією з причин, вказаних експертами, щодо неможливості відповісти
на питання чи усвідомлював значення своїх дій ОСОБА_6 при
підписанні заповіту на ім'я ОСОБА_3, 21.07.2002 p., є два
взаємовиключних висновки судово-почеркознавчих експертиз, щодо
факту підписання заповіту ОСОБА_6 чи іншою особою. Вони сторонами
не оспорені. Крім того, суд прийшов до висновку, що в період
підписання заповіту ОСОБА_6 не міг усвідомлювати значення своїх
дій і керувати ними, на підставі оцінки доказів, що є в матеріалах
справи, в їх сукупності.
Відповідно до вимог ст.ст. 55, 59, 529 ЦК України (в редакції
Закону 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року, ст. 1261 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(в
редакції Закону 2003 року), ст.22 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
, ст.ст.
60, 70 СК України вирішені судом питання про визнання недійсними
свідоцтв про про власності на спадкове майно, видані ОСОБА_3 та її
малолітній доньці ОСОБА_7., визначено спадкову масу та проведено
поділ спадкового майна.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи,
вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його
скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Сторожинецького районного суду від 30 жовтня 2006
року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але
може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду
України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді
З оригіналом згідно: