Ріішення
Iменем України
20 лютого 2007 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуюча суддя
Зубова Л.М. судді Соломаха Л.I, Барсукова О.I. секретар
Андрусішина М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду
справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Совєтському районі м. Макіївки
(далі -Фонд) про відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою відповідача
на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 22
грудня 2006 року.
Вислухавши доповідача, пояснення представника Фонду Пімєнової
О.В.., яка апеляційну скаргу підтримала, перевіривши матеріали
цивільної справи, апеляційний суд, -
встановив:
У грудні 2006 року позивач звернувся до відповідача з
вказаним позовом і просив відшкодувати на його користь моральну
шкоду в сумі 40 000 грн. на підставах, вказаних в Законі України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, посилаючись на те,
що під час виконання трудових обов'язків він 29.05.2006 року
отримав трудове каліцтво, що підтвердженого актом про нещасний
випадок від 31 травня 2006 року (а.с. 13). За висновком МСЕКвід
17.10.2006 року (а.с. 16) йому встановлено втрату працездатності
на 40%і на цій підставі позивач просив відшкодувати йому моральну
шкоду за рахунок Фонду, зазначив, що втрата працездатності
спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до
порушення нормальних соціальних зв'язків, необхідності додавати
додаткові зусилля для організації життя, що в цілому завдало
моральну шкоду.
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки від 22 грудня
2006 року позов про відшкодування моральної шкоди задоволено
частково, з Фонду на користь позивача стягнуто 15 000 грн.
У апеляційній скарзі відповідач - Фонд - просив рішення суду
скасувати і у задоволенні вимог відмовити, мотивуючи тим, що суд
невірно застосував матеріальний закон, позивач не довів факт
завдання йому моральної шкоди, бюджетним законодавством зупинено
дію закону, яким передбачено відшкодування моральної шкоди, суд не
навів переконливих мотивів своїм
висновкам, належним відповідачем апелянт вважав роботодавця,
зазначав, що позивач пропустив строк позовної давності та строк,
встановлений ст. 233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, для звернення у суд
за захистом порушеного права.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід
задовольнити
частково з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що за висновком МСЕКвід 17.10.2006
року позивачеві вперше встановлено 3 групу інвалідності та
визначено втрату професійної працездатності на 40 % за трудовим
каліцтвом від 29.05.2006 року та повторно на 10 % за трудовим
каліцтвом від 22.10.1993 року - всього на 50 %.(а.с. 16).
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того,
що згідно висновку МСЕК від 17.10.2006 року позивачеві вперше
встановлено втрату працездатності на 40 % у зв'язку з трудовим
каліцтвом, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди.
Заперечуючи проти позову, відповідач послався, зокрема, на
те, що згідно п. 27 ст. 77 Закону України " Про Державний бюджет
України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
зупинено на 2006 рік дію абзацу 4
статті 1, підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21 частини
3 статті 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України ""Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
в частині
відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
За таких обставин колегія судці визнає, що при вирішенні
справи судом неправильно застосовані норми матеріального права, а
тому ухвалене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з
постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову на
підставі п. 27 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України
на 2006 рік".Iнші ( 3235-15 ) (3235-15)
доводи апеляційної скарги правого
значення не мають.
В порядку ст., ст.. 81,88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
апеляційний
суд стягує з позивача витрати у сумі 3 грн. грн. за інформаційно-
технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.303, 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний
суд,
вирішив: Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України Совєтському районі м. Макіївки
задовольнити частково .
Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 22 грудня
2006 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України Совєтському районі м. Макіївки
про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1витрати на інформаційно- технічне
забезпечення розгляду справи у сумі 3 грн. - одержувач
УДК у м.Донецьку, рахунок 31216259700004, банк ГУДКУ у Донецькій
області, МФО 834016.
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено у
касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня проголошення .