Апеляційний суд автономної республіки крим
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року м. Феодосія
Колегія судців судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у
складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.I., суддів Iщенка В.I.,
Полянської В. О., при секретарі: Цендра О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства
"Кредобанк" та Закритого Акціонерного Товариства "Южний берег" про
визнання недійсними договорів іпотеки, кредитування, застави
товарів в обороті, а також виконавчого надпису по договору
іпотеки, за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до AT "Кредобанк" та ЗАТ
"Южний берег" про визнання недійсними договорів іпотеки,
кредитування, застави товарів в обороті, а також виконавчого
надпису по договору іпотеки, треті особи - приватний нотаріус
Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний
нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_5,
Орган опіки та піклування при Феодосійській міській раді АР Крим
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення
Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12
грудня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до AT "Кредобанк" та ЗАТ
"Южний берег" про визнання недійсними договору іпотеки. Позовні
вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 11 липня 2005 р. внаслідок
обману її з боку керівника ЗАТ "Южний берег" вона уклала з AT
"Кредобанк" договір іпотеки, в якому предметом іпотеки зазначалася
її квартира АДРЕСА_1. За твердженням позивачки підставою для
скасування договору іпотеки, є те, що п.2 кредитного договору
НОМЕР_1 є фіктивним, а крім того, ОСОБА_1 наголошує на тому, що у
спірній квартирі проживають її діти і малолітні внуки, які не
мають власного житла.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також звернулися до суду з позовом до AT
"Кредобанк" та ЗАТ "Южний берег" про визнання недійсними договору
іпотеки, сутність якого ідентична сутності позову ОСОБА_1
В подальшому позивачі на підставі додаткових обставин по
справі, які стали їм відомі під час розгляду справи у суді по суті
збільшили свої позовні вимоги, вимагаючи
окрім скасування договору іпотеки, також скасування договору
кредитування НОМЕР_1 від 30 червня 2005 p., договору застави
товарів в обороті від 30 червня 2005 p., а також визнання
недійсним виконавчого напису нотаріуса, реєстровий номер 5308 за
договором іпотеки від 11 липня 2005 р.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 12 грудня
2006 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до AT "Кредобанк" та ЗАТ "Южний берег" було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 і
ОСОБА_3 подали на нього апеляційні скарги, в якій просять
оскаржуване ними рішення скасувати та ухвалити нове рішенням, яким
задовольнити її позовні вимоги. В обгрунтування своїх вимог
апелянти посилаються на неправильне застосування судом
матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих
обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам,
які надавалися апелянтами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які
з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи,
колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої
інстанції виходив з того, що кредитний договір, договір застави
товарів в обороті та іпотеки відповідають вимогам чинного
законодавства України, а можливість визнання недійсним виконавчого
напису на правочині не передбачена законодавством.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів,
оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів,
яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені
фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і
постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і
процесуального закону.
Відповідно до ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставою
недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину
стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -
третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що загальними
вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є:
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати
його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне
настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що
вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та
інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивачами ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді
не було надано доказів того, що договір іпотеки був укладений між
нею та AT "Кредобанк" внаслідок обману з боку керівника ЗАТ "Южний
берег". Крім того, вказаний договір відповідає загальним вимогам,
які ставляться до правочинів цивільним законодавством України, а
також ЗУ "Про іпотеку" ( 898-15 ) (898-15)
від 05 червня 2003 p. № 898-IV.
Відповідно до ст.40 ЗУ "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
від 02
жовтня 1992 р. № 2654-ХII при заставі товарів в обороті або у
переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути
предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній
організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для
пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в
договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на
них права власності.
З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ "Южний берег" та
AT "Кредобанк" 30 червня 2005 р. був укладений договір застави
товарів в обороті, згідно якого ЗАТ "Южний берег" передав
банківській установі паливно-мастильні матеріали, місцем
знаходження яких визначалися складські приміщення ТОВ "Атан-Крим",
однак, ЗАТ "Южний берег" та ТОВ "Атан-Крим" не досягли згоди за
істотними умовами договору, а саме щодо вартості послуг
зберігання, у зв'язку з чим договір залишився невиконаним
сторонами, що підтверджується відповідними листами зазначених
підприємств, а тому невиконання сторонами цього договору не дає
суду підстави вважати, що цей договір взагалі не укладався або був
фіктивним.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянтів на
те, що оспорюваними ними договорами порушуються права малолітніх
дітей - онуків ОСОБА_1, оскільки діти ОСОБА_1 є повнолітніми та
працездатними особами, а ст.203 ч.б ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не
передбачені інші підстави для визнання правочину недійсним щодо
порушення прав інших осіб.
Що стосується вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання
недійсним виконавчого напису приватного нотаріуса, то колегія
суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки
судом визнано, що він був вчинений відповідно до договору іпотеки
від 11 липня 2005 p., який судом був визнаний чинним.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої
інстанції правильним та обгрунтованим, а також таким, що ухвалено
з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з
урахуванням всіх обставин по справі, і наданням належної правової
оцінки доказам по справі, не вбачає підстав для задоволення
апеляційних скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та скасування
оскаржуваного ними рішення.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1,
308 ч.1, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України,
колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки
Крим від 12 грудня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної
скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Судді: