РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді : Василевича B.C. суддів : Гордійчук CO.,
Демянчук С.В. при секретарі: Колесовій Л.В. з участю адвокатів
ОСОБА_3., ОСОБА_4. розглянула у відкритому судовому засіданні в
м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2рішення
Рівненського районного суду від 20 листопада 2006 року в справі за
позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної
шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування
майнової і моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове
засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги колегія суддів,-
встановила :
Рішенням Рівненського районного суду від 20 листопада 2006
року справу позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування майнової і
моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_111449,43 грн. майнової
шкоди, 50 000 грн. - моральної шкоди,а всього 61 449 (шістдесят
одну тисячу чотириста сорок дев'ять) грн. 43 коп. в задоволенні
інших позовних вимог відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено за
безпідставністю позовних вимог. В поданій на рішення апеляційній
скарзі відповідачка вказує на його незаконність, оскільки суд не
врахував, що витрати на лікування 11 449 грн. 43 коп. не
стверджується належними та достовірними доказами. Крім того,
позивач не надав суду належного доказу про необхідність в
придбанні ліків за його рахунок саме в зв'язку з
дорожньо-транспортною пригодою. Також, при визначенні розміру
відшкодування моральної шкоди суд не врахував відсутності її вини
у дорожньо-транспортній пригоді, її матеріальне становище,
наявності вини самого позивача.
Крім того, суд не врахував, що спричинена позивачу шкода є
наслідком ним же допущеної грубої необережності. Суд безпідставно
відмовив у задоволенні її позовних вимог, оскільки діями позивача
їй спричинено матеріальну і моральну шкоду.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позов
ОСОБА_1. задовольнити частково.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд
вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка
здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки,
відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було
завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом 1
листопада 2004 року ОСОБА_2.., керуючи автомобілем ВАЗ-2101 на 154
км. автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне в с. Обарів Рівненського району
в умовах зустрічного роз'їзду допустила наїзд на пішохода ОСОБА_1
.. який знаходився на проїжджій частині. В результаті
дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1. отримав тяжкі тілесні
ушкодження.
В судовому засіданні відповідачка не довела суду, що шкода
заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а
тому заподіяна шкода підлягає відшкодуванню відповідачкою.
Проте, із матеріалів справи вбачається, що потерпілий
допустив грубу необережність, а саме порушив п.п. 4.1.4.4,
4.7,4.14 Правил дорожнього руху, що призвело до виникненню шкоди,
що стверджується постановою від 26 квітня 2006 року про закриття
кримінальної справи.
На придбання ліків ОСОБА_1. в період з 1.11.2004 року по
31.12.2004 року затратив 5814 грн. 40 коп., що стверджується
довідкою міської лікарні (а.с.42) та чеками.
Разом з тим, витрати в сумі 4832 грн. понесенні позивачем на
лікування в період з 15 листопада по 5 грудня 2005 року не
підлягають відшкодуванню, оскільки із матеріалів справи
вбачається, що вони були пов'язані із недотриманням самим
позивачем рекомендацій лікарів.
Згідно ч.2 ст. 1193 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо груба
необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди,
то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка
завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір
відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин враховуючи грубу необережність самого
потерпілого та ступінь його вини у виникненню шкоди розмір
заподіяної матеріальної шкоди підлягає зменшенню з 5814 грн. 40
коп. до 4000 грн.
Визначаючи розмір морального відшкодування апеляційний суд
враховує майновий стан відповідачки, яка є безробітною, на її
утриманні знаходиться мама інвалід 1 групи, чоловік інвалід 3
групи отримує незначну пенсію, що шкоду заподіяно з необережності,
а також враховуючи ступінь вини самого потерпілого та відповідно
до правил ч.4 ст. 1193 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
апеляційний суд
вважає, за необхідне зменшити розмір присудженого з відповідачки
відшкодування моральної шкоди на користь позивача з 50 000 грн. до
10000 грн.
Керуючись ст.ст.307,309,316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, ст.ст.
1187,1193 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, колегія судців, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду від 20 листопада 2006
року змінити, зменшивши розмір матеріального відшкодування з 11
449 грн. 43 коп. до 4000 грн. моральної шкоди з 50 000 грн. до
10000 грн., а розмір судових витрат з 614 грн. 49 коп. до 59 грн.
50 коп.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і
може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох
місяців з дня набрання ним чинності.