УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в
складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С.Шамрило Л.Г.
при секретарі: Личкатій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Добропілля Донецької області на рішення
Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19
грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля
Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області
просить скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду
Донецької області від 19 грудня 2006 року, яким частково
задоволені позовні вимоги позивача: стягнуто з відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань. України в
м.Добропілля Донецької області на відшкодування моральної шкоди
3000 грн., - та постановити рішення, яким відмовити позивачу в
задоволенні його позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відділення виконавчої
дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних
захворювань України в м. Добропілля Донецької області
посилається на те, що в
установленому законом порядку факт спричинення позивачу
моральних страждань судом
не встановлений, а висновок МСЕК про встановлення стійкої
втрати працездатності є
підставою для розрахунку і відшкодування позивачу
матеріальної шкоди і не є
підтвердженням факта спричинення моральної шкоди; судом не
наведено які саме звички
та побажання не має змоги реалізувати позивач з причин
нещасного випадку, яким чином
порушено його звичайні життєві зв'язки; судом не враховано,
що потерпілим під час
виконання трудових обов'язків було порушено техніку безпеки і
його вина встановлена 40
%, тому відповідальність по відшкодуванню шкоди повинно несті
підприємство, на якому
стався нещасний випадок; судом не враховано, що відповідачем
нараховано і виплачено
позивачу одноразова допомога, щомісячно сплачуються страхові
виплати.
В судовому засіданні апеляційного суду представник
відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її
задовольнити.
2
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду
заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити,
вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період
знаходження у трудових відносинах з шахтою "Добропільська" отримав
травму, що підтверджується актом про нещасний випадок від 16
жовтня 2005 року. Висновком МСЕК від 10 січня 2006 року позивачу
встановлений ступінь втрати професійної працездатності 10%.
Iз-за травмування та часткової втрати професійної
працездатності у позивача настали негативні зміни в звичному для
нього раніше ритмі життя, він не може в повній мірі займатися
звичними для нього заняттями, відчуває себе пригніченим, що не
може відбитися на його душевному стані та настрою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши
доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
За змістом ст.ст.1, 21, 23, 34 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
на Фонд соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим
особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну
умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може
перевищувати двохсот розмірів Мінімальної заробітної плати,
встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи 4 жовтня 2005 року під час
виконання трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок,
про що 6 жовтня 2005 року складений акт розслідування нещасного
випадку. Згідно висновку медичних органів ОСОБА_1 встановлений
діагноз: ушкоджена рвана рана другого пальця лівої кисті з
пошкодженням сухожилля на згибі з порушенням функції 2 пальця
лівої кисті. Висновком МСЕК від 10 січня 2006 року позивачу вперше
встановлено 10 % втрати професійної працездатності безстроково.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про
наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди,
заподіяної в результаті ушкодження здоров'я у зв'язку з нещасним
випадком за нормами Закону України_"Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, оскільки страховий випадок, який дає
право позивачу на відшкодування моральної шкоди, виник у 2005
році, коли з ним стався нещасний випадок і про це складений акт
розслідування нещасного випадку.
Суд правильно й з дотриманням вимог ч.ЗIст.34 Закону визначив
розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної)
шкоди у зв'язку з нещасним випадком на користь позивача,
урахувавши при цьому всі обставини по справі, в тому числі
характер і тяжкість отриманого каліцтва, встановлення 10% втрати
професійної працездатності, те, що пальці його руки частково
втратили свої функції, він вимушений лікуватися, глибину та
ступінь моральних страждань ОСОБА_1 у зв'язку із травмою,
порушення у зв'язку з цим нормальних життєвих зв'язків, характер
додаткових зусиль для організації життя.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку
про неправильне
застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що
призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи і не
спростовують висновків суду.
-Рішення суду ухвалене з додержанням вимог Матеріального та
процесуального права і
підстав для його скасування немає. 1
Керуючись- ст,- ст. 303-304, 307 ч.I п.1, 308 ч.1, 314 ч.1п
1, 315 ЦПК- України ( 1618-15 ) (1618-15)
апеляційний суд,-
3
ухвалив
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області
відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 19 грудня 2006
року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного
Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили
ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: