АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     6 лютого 2007 року  м. Одеса
     Колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
     головуючого - Михайлова В.О.,
     суддів - Шейко Л.М., Короткова В.Д.,
     при секретарі - Куриленко О.М.,
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Одесі
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення  боргу
за договором позики за  апеляційною  скаргою  ОСОБА_2  на  рішення
Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2006 року,
 
                           встановила:
     14 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду' з позовом  до
відповідача  про  стягнення  боргу  у  сумі  200  тисяч   гривень,
вказуючи, що він на протязі останнього часу брав у борг різні суми
грошей, які зобов'язувався повернути. Частину грошей  повернув,  а
суму 200 тис. гривен не повертає. У  підтвердження  того,  що  він
винен цю суму написав 28.08.2006 року розписку, що поверне вказану
суму 05.09.2006 року,але від свої зобов'язань ухиляється.
     Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20  жовтня
2006 року  позов  задоволений  і  з  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_1
стягнуто 200 000 гривень.
     В апеляційній скарзі на зазначене рішення ОСОБА_2 просить про
його скасування та направлення справи на  новий  розгляд  до  суду
першої   інстанції,   посилаючись   на   порушення   судом    норм
процесуального права та неповне дослідження обставин справи.
     Розглянувши      матеріали      справи,заслухав      доповідь
судді-доповідача,доводи  апеляційної  скарги   та   пояснення   на
неї,колегія судців  вважає,що  апеляційна  скарга  задоволенню  не
підлягає з таких підстав.
     Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1
у борг 200 тис. гривен, які зобов'язався повернути  до  05.09.2006
року.
     Вказані   обставини   підтверджені    розпискою,    написаною
власноручно ОСОБА_2. яку дослідив  суд  першої  інстанції  у  суді
\а.с.4\..
     Справа №22ц-410/2007р.  Категорія - 44
     Головуючий 1 інстанції-Бузовський В.В. Доповідач  -  Михайлов
В.О.
     Крім того, відповідач у судовому  засіданні  визнав  позов  у
повному обсязі., чим підтвердив  те,  що  між  сторонами  склалися
боргові правовідносини.
     Вказане підтверджено журналом судового засідання та технічним
записом судового засідання.
     Розглядаючи спір, суд першої  інстанції  обгрунтовано  дійшов
висновку, що  між  сторонами  склалися  боргові  правовідносини  і
захистив порушені права ОСОБА_1 шляхом задоволення позову.
     Доводи скарги, що борг склався з недостачі товарів,  які  він
реалізовував у М.Хмельницькому, а боргову розписку його  примусили
написати, що він грошей не брав, не знайшли свого підтвердження  у
судовому засіданні.
     Більш того, відповідач визнав суму боргу у засіданні суду 1-ї
інстанції і не посилався на вищевказані обставини.
     Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         , обставини,
визнані сторонами, які  беруть  участь  у  справі,  не  підлягають
доказуванню, а крім того, відповідно до вимог ч  .4  ст.  174  ЦПК
України , у разі визнання відповідачем позову,  суд  за  наявності
для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
     Не надав відповідач і доказів про  те,  що  йому  погрожували
фізичною розправою, якщо він не визнає борг у суді.
     До встановлених судом фактів і відповідних  їм  правовідносин
правильно застосовано норми  матеріального  права.  Порушень  норм
процесуального права не встановлено.
     Постановлене  у  справі  судове  рішення  відповідає  вимогам
закону і підстав до його скасування колегія суддів не знаходить.
     Керуючись    ст.ст.218,307,308,314,315,317    ЦПК     України
( 1618-15 ) (1618-15)
        ,колегія судців,
     ухвалила:
     Апеляційну  скаргу  ОСОБА_2  відхилити,рішення  Суворовського
районного суду м.Одеси від 20.10.2006р. залишити без зміни.
     Ухвала набирає законної сили з  моменту  її  проголошення,але
може бути оскаржена  у  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду
України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.